2.3.2 Електронна ідентифікація фізичних осіб

Окремої уваги заслуговують підходи країни Європи до визначення переліків ідентифікаційних даних, які використовуються у національних схемах електронної ідентифікації та визначення базових ідентифікаторів.

У ході досліджень, проведених під час роботи широкомасштабного пілотного проекту STORK (Secure idenTity acrOss boRders linKed)⁴³ серед учасників проекту – 18 країн Європи переважна більшість використовує унікальний національний ідентифікатор, який однозначно визначає фізичну особу у загальному контексті населення країн.

Окремі держави-члени Європейського Союзу (Австрія, Германія, Італія, Франція) використовують для електронної ідентифікації секторальні ідентифікатори, або специфічні атрибути як серійний номер сертифіката електронного підпису (Греція).

Таблиця 2.1 Використання ідентифікаційних даних фізичних осіб для їх електронної ідентифікації в державах Європи.

Держава	Ідентифікатор	Прізвище	Ім`я	Дівоче прізвище	Дата народження
Austria	Unique ID	+	+		+
Belgium	National ID number	+	+		+
Estonia	National ID number	+	+		+
Finland	National ID number	+	+		+
France	Sectoral ID	+	+		+
Germany	Sectorral and card specific ID number	+	+	+	+
Greece	Certificate Identification number	+	+		+
Iceland	National ID number	+			+
Italy	Fiscal Code	+	+		+
Lithuania	National ID number	+	+		+
Luxemburg	National ID number	+	+		+
Netherlands	National ID number (Citizen Service Number (BSN))	+	+		+
Portugal	National ID number	+	+		+
Slovakia	National ID number	+	+		+
Slovenia	Tax number and Personal registration Number	+	+		+
Spain	National ID number	+	+		+
Sweden	Personal Serial number	+	+		+
United Kingdom	Personal ID Number	+	+		+

Таблиця 2.1 (продовження) Використання ідентифікаційних даних фізичних осіб для їх електронної ідентифікації в державах Європи.

Держава	Місце народження	Адреса проживання	Стать	Національ-ність	Сімейний стан	Релігійне ім`я або псевдонім
Austria
Belgium	+	+	+	+
Estonia			+
Finland	+	+	+	+
France	+	+	+
Germany	+	+				+
Greece		+	+
Iceland	+	+	+	+
Italy	+	+	+
Lithuania	+	+	+	+	+
Luxemburg				+
Netherlands	+	+	+	+
Portugal
Slovakia		+	+	+
Slovenia	+		+	+	+
Spain		+	+	+
Sweden			+
United Kingdom	+		+		+

Використання унікального національного ідентифікатора, вважається за основу ефективного впровадження інфраструктури електронної ідентифікації.

Досвід, наприклад Естонії, свідчить, що впровадження інфраструктури електронної ідентифікації на основі унікального національного ідентифікатора у сукупності із забезпеченням ефективної електронної взаємодії із базовими реєстрами дозволяє побудувати систему електронного урядування із глибоким проникненням сервісів до суспільного життя населення та бізнес-середовища, а також здобуття високих показників у світових рейтингах оцінки стану розвитку електронного урядування.

Варто відзначити широке використання у якості засобів електронної ідентифікації документів, які посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток.

Станом на початок 2015 року державами-членами Європейського Союзу проваджується п'ять напрямків національної політики щодо документів, які посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток:

1) Держави-члени, які не впроваджують документи, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток (наприклад: Великобританія, починаючи з 1951 року);

2) Держави-члени, які впроваджують документи, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток для візуальної ідентифікації власника, на добровільних засадах (наприклад: Франція);

3) Держави-члени, які впроваджують документи, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток для візуальної ідентифікації власника, на обов’язкових засадах (наприклад: Італія);

4) Держави-члени, які впроваджують документи, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток для електронної ідентифікації власника, на добровільних засадах (наприклад: Швеція);

5) Держави-члени, які впроваджують документи, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток для електронної ідентифікації власника, на обов’язкових засадах (наприклад: Естонія).

Висновок: держави-члени Європейського Союзу мають широкий спектр заходів політики щодо документів, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток. Такі документи є обов'язковими у 8 державах-членах Європейського Союзу.

Також в різних державах-членах Європейського Союзу діють різні політики щодо мінімального віку, від якого громадяни, відповідно до законодавства, повинні отримувати документів, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток. Як приклад: Германія – 16 років, Бельгія – 14 років, Австрія – 12 років.

Більшість держав, які випускають документи, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток, провадять політику візуальної ідентифікації власника документа за допомогою фото. Італія та Австрія є єдиними державами-членами Європейського Союзу, які не дотримуються такої політики.

Щодо використання документів, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток, з функціями документів для перетину кордону, у державах-членах Європейського Союзу прийнято три напрямки політики, а саме:

1) Обіг документів, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток, які не містять зони для машинного читання даних (MRZ) та не містять біометричних даних власника документу відповідно до вимог Міжнародної організації цивільної авіації  (ICAO) (наприклад: Італія, з 2006 року);

2) Обіг документів, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток, які містять зону для машинного читання даних (MRZ) та не містять біометричних даних власника документу відповідно до вимог Міжнародної організації цивільної авіації  (ICAO) (наприклад: Португалія, з 2007 року);

3) Обіг документів, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток, які містять зону для машинного читання даних (MRZ) та містять біометричні дані власника документу відповідно до вимог Міжнародної організації цивільної авіації  (ICAO) (наприклад: Швеція, з 2005 року);

Таким чином, держави-члени Європейського Союзу дотримуються різних стратегій щодо функцій документів, що посвідчують особу, як документів для перетину кордонів. Водночас, існує тенденція щодо використання ICAO-сумісних документів, що посвідчують особу.

Стосовно термінів використання документів, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток у державах-членах Європейського Союзу прийнято такі політики:

1) Термін чинності документів становить 10 років (Приклади: Германія, Іспанія, Португалія, Швеція, Нідерланди, Естонія);

2) Термін чинності документів становить 5 років (Приклад: Бельгія).

Загальна тенденція до використання документів, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток має напрямок до терміну, що становить 10 років. Інші види документів, що мають паперовий формат, використовуються більше ніж 10 років.

Держави-члени Європейського Союзу встановлюють власну цінову політику щодо оплати документів, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток. Так, у Польщі такі документи видаються безкоштовно. Водночас така країна, як Германія впровадила досить суттєву вартість отримання таких документів: 28 Євро, а у Фінляндії вартість документу коливається від безкоштовної до 29 Євро.

У контексті Стратегії важливим є аналіз використання документів, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційної картки, у якості засобів електронної ідентифікації для отримання он-лайн сервісів від держави.

На початок 2015 року налічуються 4 основні напрями політики такого використання:

1) Держави-члени, які не впроваджують документи, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток, для двох-факторної автентифікації у системах електронного урядування та інших системах (Приклад: Великобританія);

2) Держави-члени, які впроваджують документи, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток, для двох-факторної автентифікації у системах електронного урядування в окремих доменах (Приклад: Португалія, з 2007 року);

3) Держави-члени, які впроваджують документи, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток, для двох-факторної автентифікації в усіх системах електронного урядування та у жодному недержавному домені (Приклад: Бельгія, з 2004 року);

4) Держави-члени, які впроваджують документи, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток, для двох-факторної автентифікації в усіх системах електронного урядування та в усіх недержавних доменах (Приклад: Германія, з 2010 року).

Стосовно використання функції електронного цифрового підпису як додаткової для документів, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток для електронної ідентифікації власника, спостерігається два різновиди політик:

1) Документи, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток для електронної ідентифікації власника, використовуються для підтримки сервісів електронного цифрового підпису на добровільних засадах за окрему оплату (Приклад: Фінляндія, з 1998 року);

2) Документи, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток для електронної ідентифікації власника, використовуються для підтримки сервісів електронного цифрового підпису на обов’язкових засадах за окрему оплату (Приклад: Естонія, з 2002 року).

Загальна тенденція щодо політик використання функції електронного цифрового підпису як додаткової для документів, що посвідчують особу у форматі ідентифікаційних карток для електронної ідентифікації власника, спрямована у бік надання можливості вибору такого використання для громадян.

Варто навести дані також стосовно загальносвітових тенденцій щодо впровадження документів, що посвідчують особу для електронної ідентифікації власника. За оцінками Acuity Market Intelligence⁴⁴, на теперішній час кількість країн, які використовують документи, що посвідчують особу для електронної ідентифікації власника у два рази перевищує кількість країн, які не використовують такі документи.

Передбачається, що до 2018 року відношення кількості країн, які перейшли до впровадження документів, що посвідчують особу для електронної ідентифікації власника, до інших, які не використовують такі документи, становитиме 5 до 1. Загальний відсоток країн, які перейшли до впровадження документів, що посвідчують особу для електронної ідентифікації власника, становитиме 82%, а кількість випущених в обіг документів перевищить половину населення земної кулі та становитиме 3,5 мільярди.

Відповідні діаграми наведено нижче:

Рис.2.2 Світові тенденції використання форматів документів, що посвідчують особу за даними Acuity Market Intelligence