3. Рівень інтероперабельності (сумісності)

На рівні функціональної сумісності (інтероперабельності) основними функціями, притаманними цьому рівню інфраструктури електронної ідентифікації є:

• розробка, гармонізація та введення в дію державних стандартів сфери електронної ідентифікації щодо технологій та процедур;

• розробка та впровадження технічних специфікацій, форматів та протоколів, що визначають обмін ідентифікаційними даними між суб’єктами інфраструктури, процеси верифікації, автентифікації та авторизації;

• забезпечення сприяння сумісному обміну ідентифікаційними даними, інформаційними блоками, відповідних до затверджених специфікацій, форматів та протоколів верифікації, автентифікації та авторизації.

Розробка та гармонізація стандартів та технічних специфікацій повинні стати складовою частиною загальнодержавних процесів сфери технічного регулювання, охоплювати всі життєві цикли, що протікають в інфраструктурі електронної ідентифікації, бути нерозривними із сферами інформатизації, розбудови систем електронного урядування, надання електронних послуг та захисту інформації.

Розроблювані стандарти та специфікації повинні ґрунтуватись на діючих міжнародних стандартах та кодексах усталеної практики. Необхідною умовою досягнення мети визнання запроваджених в інфраструктурі схем електронної ідентифікації на єдиному цифровому ринку має стати приведення розроблюваних нормативних документів у відповідність до діючих нормативних актів Європейського Союзу, які набуватимуть чинності згідно з положеннями Регламенту eIDAS. Тому процеси стандартизації інфраструктури електронної ідентифікації України повинні бути синхронізовані з процесами, які протікають на міжнародному рівні в рамках діяльності міжнародних та європейських організацій із стандартизації.

Забезпечення ефективності процесів досягнення функціональної сумісності інфраструктури електронної ідентифікації повинно стати основним завданням органу технічного регулювання України у сфері електронної ідентифікації, а визначення такого органу на державному рівні – пріоритетною задачею реалізації Стратегії.

Сприяння сумісному обміну ідентифікаційними даними, інформаційними блоками, відповідних до затверджених специфікацій, форматів та протоколів верифікації, автентифікації та авторизації має стати спільним завданням розробників засобів та схем електронної ідентифікації, системних інтеграторів та провайдерів послуг електронної ідентифікації.

Виконання такого завдання має ґрунтуватись на створенні організаційно-технологічної інфраструктури забезпечення інтероперабельності, побудованої на принципах прозорості та добровільності її учасників, у тому числі, крім перелічених вище суб’єктів, до організаційної структури повинні входити також орган технічного регулювання та державні органи, залучені до процесів електронної взаємодії, адміністрування державних інформаційних систем, в яких здійснюються первинне завантаження та обробка ідентифікаційних даних.

Технологічна складова інфраструктури забезпечення інтероперабельності повинна спиратись на створенні технічної платформи, побудованої із залученням ресурсів приватного та державного сектору, поєднувати потенціал передових учасників ІТ – спільноти, науковців, розробників апаратних та програмних засобів електронної ідентифікації, захисту інформації, провайдерів електронних послуг.

Технічна платформа інфраструктури забезпечення інтероперабельності має стати майданчиком для впровадження пілотних проектів схем електронної ідентифікації з використанням різних засобів, протоколів та форматів, які стануть основою для створення загальнонаціональної інфраструктури електронної ідентифікації.

Одним із векторів діяльності інфраструктури забезпечення інтероперабельності повинна стати участь у широкомасштабних європейських проектах, прикладам яких на сьогодні є проект та ISA (Interoperability Solutions for European Public Administrations)⁵¹.

Проект ISA покликаний сприяти взаємодії між державними органами, допомагаючи встановити загальні підходи, які зроблять співпрацю між ними, громадянами та бізнесом набагато простіше. Спільне використання та повторне використання таких інструментів, як загальні платформи та загальні компоненти, а також розподіл послуг через спільні інфраструктури, буде грати вагому роль в зниження витрат і скорочення часу виходу України на загальний цифровий ринок.