Три стадії життя чуток

І стадія - народження, яке відбувається за умов виникнення певної проблеми в поширенні інформації, зростання напруги в суспільстві, потреби у виробленні колективних думок.

Іноді виникає питання: чому в невеликих населених пунктах чутки та плітки поширюються частіше? Мабуть, це пов'язано насамперед із занадто спокійним життям. Чутки та плітки дозволяють прикрасити одноманітність існування.

ІІ стадія - поширення чуток. Чутки, що народилися, "мусять" поширюватися, інакше вони не будуть чутками. У той же час виникає питання - як вони можуть поширюватися? Вважають, що для такого руху повинні збігатися інтереси тих, хто спілкується. Люди, які сприяють поширенню чуток, повинні бути достатньо психологічно близькими. Джерелом чуток стають іноді ЗМІ, друкуючи неперевірену інформацію.

Чому люди передають один одному чутки?

• для підтвердження інформації, що міститься в чутках;

• для її спростування;

• для того, щоб позбавитися тривоги, коли люди вірять у чутки;

• для того, щоб показати свою поінформованість;

• згідно з теорією обміну, висловлюючи думки, людина хоче отримати замість цього якусь іншу інформацію або довіру, повагу, позитивне ставлення. Обговорення чуток перетворюється в такому випадку, на думку фахівців, на своєрідний торг, у якому декого з його учасників зміст чуток не цікавить, їм важлива значущість, цінність чуток для співрозмовника. Наявність подібної позиції дозволяє пояснити дані, які свідчать про те, що люди іноді схильні передавати чутки, які їм не особливо цікаві. Це відбувається через орієнтацію на пріоритети партнера, прагнення "витягти" від співрозмовника певну вигоду для себе.

Поширення чуток супроводжується їх певними трансформаціями. Існує думка, що вони відбуваються такими шляхами:

а) згладжування - скорочення фабули чуток за рахунок зникнення дрібниць;

б) загострення - збільшення значущості тих деталей, які здаються суттєвими;

в) уподібнення - наближення фабули чуток до культурних, етнічних особливостей аудиторії, що проявляються в іншій інтерпретації елементів чуток;

г реорганізація - надання іншого смислу подіям, які раніше не мали особливого значення [29, 108-109].

ІІІ стадія - зникнення. її розглядають як заключну фазу існування чуток. Частина чуток припиняє своє існування при­родним шляхом, частина - у результаті цілеспрямованої роботи щодо їх ліквідації.

Для боротьби з чутками застосовують різні методи.

Контрольні питання

1. У чому полягають особливості громадської думки як соціального феномена?

2. Які існують форми вираження громадської думки, у чому їх особливості?

3. Назвіть джерела, шляхи, засоби та методи формування громадської думки.

4. Визначте поняття "чутки" та охарактеризуйте ознаки чуток, фактори їх виникнення та поширення.

5. Які типи чуток і шляхи боротьби з ними вам відомі?

6. Коли колективна думка стає громадською? Чим вони відрізняються одна від одної?

7. Що може бути об'єктом громадської думки? Чи є якісь обмеження при вирішенні цієї проблеми?

8. Що спільного і в чому відмінності між громадською думкою та чутками?

9. Чутки розглядають як форму стихійної комунікації. А як же бути із свідомим, плановим поширенням чуток? Чи перестають чутки в такому випадку бути формою стихійної комунікації?

10. Чому профілактика чуток часто ефективніша, ніж різні методи спростування їх?

11. Чому силові методи боротьби виявилися неефективними порівняно з профілактичними та деякими іншими?

27