6.1. Облік короткострокових та довгострокових кредитів банку

Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання – це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а Інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду – сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

Підходи до визначення зобов'язань різні, їх розглядають як борг, як суму витрат, як залучений капітал, як розрахункові відносини та як частину вартості майна.

В широкому розумінні зобов'язання виникають як управлінський правовий акт замовлення або державний контракт. У вузькому значенні – виникають із господарського договору, укладеного за простою згодою сторін; з інших підстав, що не суперечать закону; за результатами конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу.

Юридичним джерелом договірних господарських зобов'язань є господарський договір. Цивільний кодекс (ЦК) України називає господарський договір однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань. Договір є юридичним фактом. Однак не всі зобов'язання встановлюються договором: значна їх частина визначається адміністративними актами, іншими правомірними чи неправомірними діями.

Аналітичний облік короткострокових кредитів ведеться за видами позик в розрізі банків, які їх надали. Позички банків, не оплачені в строк, враховують окремо і так відображають у балансі.

При отриманні кредитів банку в обліку робляться такі записи:

К-т рах. 90 "Короткострокові кредити банків"

Д-т рах. 20 "Основне виробництво" - в кооперативах, на малих та спільних підприємствах, якщо не застосовується рахунок 26;

Д-т рах. 26 "Загальногосподарські витрати" - на сплачені відсотки за користування кредитами виробничого призначення, ;

Д-т рах. 43 "Комерційні витрати" - при використанні кредитів, пов'язаних з комерційними витратами (рах. 44);

Д-т рах. 50 "Каса" - при отриманні готівки в касу за рахунок позики банку;

Д-т рах. 51 "Розрахунковий рахунок" (52) - при зарахуванні короткостроковій позики на розрахунковий (валютний) рахунок підприємства, а також одержанні кредитів під дисконт векселів;

Д-т рах. 55 "Спеціальні рахунки в банках" - при відкритті акредитивів та отриманні чекових книжок за рахунок позик банку;

Д-т рах. 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

Д-т рах. 61 "Розрахунки за авансами виданими" - на суми кредитуються авансів під постачання матеріальних ресурсів.

6.2. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

Досить часто операції з придбання товарів і операції з їх оплати не збігаються в часі. Тобто відбувається придбання товарів з відстроченням платежу. Такі операції призводять до виникнення кредиторської заборгованості. Основними контрагентами в таких розрахунках є постачальники і підрядники.

Постачальники– це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей або надають послуги чи виконують роботи.

Підрядники– спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-вантажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Для обліку розрахунків із постачальниками та підрядниками використовують рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. Його призначено для ведення обліку розрахунків із постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності (у тому числі отримані від учасників промислово-фінансових груп (ПФГ)), виконані роботи, надані послуги.

За кредитом даного рахунку відображають заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно- матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом – її погашення, списання.

Цей рахунок має такі субрахунки:

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”;

633 “Розрахунки з учасниками ПФГ”.

Наприклад, розрахунки з вітчизняними постачальниками за придбані сировину та матеріали відображають так:

1) Дт 201 “Сировина і матеріали” Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” – на суму отриманих матеріалів без ПДВ;

2) Дт 641 “Розрахунки за податками” Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” – на суму податкового кредиту з ПДВ;

3) Дт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” – на суму оплати постачальнику за отримані матеріали (з ПДВ).