- •Тема 1. Основи безпеки банківської діяльності
- •Структура підрозділу безпеки банку.
- •Тема 2. Загрози банку.
- •Тема 3. Недобросовісна конкуренція та промислове шпигунство.
- •Тема 4.Охорона і режим у банку.
- •Тема 5. Інформаційна безпека банку.
- •Тема 6. Економічна безпека банку.
- •Забеспечення безпеки кредитних операцій банку.
- •Тема 7. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності банку.
- •Тема 8. Забезпечення безпеки в роботі з персоналом.
- •Тема 9. Дії установ банків в екстремальних умовах.
- •Тема 10. Безпека особистості.
- •Тема 11. Боротьба банків з легалізацією незаконно отриманих коштів.
Тема 3. Недобросовісна конкуренція та промислове шпигунство.
Недобросовісна конкуренція – це застосування у конкурентній боротьбі методів, пов’язаних з порушенням прийнятих на ринку норм і правил конкуренції.
Основною метою недобросовісної конкуренції в банківській сфері є прагнення банку-конкурента поліпшити або закріпити своє становище чи здобути перевагу на ринку за рахунок послаблення позицій конкуруючих банків і введення в оману клієнтів. Жертви недобросовісної конкуренції відчувають її результати зазвичай через зміни на ринку банківських послуг.
Серед дій недобросовісної конкуренції, що можуть застосовуватись банками-конкурентами, можна назвати такі:
переманювання клієнтів і співробітників з одного банку до іншого;
зрив угод і договорів через поширення неправдивої інформації;
незаконне отримання конфіденційної і таємної інформації та її використання з метою завдати шкоди банку;
шантаж і компрометація керівництва і провідних співробітників банку;
поширення неправдивих, неточних або перекручених, неповних відомостей, що здатні завдати шкоди громадській оцінці діяльності та стану банку;
зловживання домінуючим становищем банку на ринку банківських послуг та ін.
Досить несприятливі умови діяльності банку створюються у разі ведення проти нього промислового шпигунства. Такі дії можуть завдати йому дуже великої шкоди.
Основним об’єктом промислових шпигунів є інформація, причому інформація, основу якої становить комерційна та банківська таємниця. Саме відомості, віднесені до такої категорії інформації, є найбільш цікавими для конкурентів банку і саме вони є об’єктом пильної уваги промислових шпигунів.
Тема 4.Охорона і режим у банку.
Охорона банків являє собою комплекс організаційних та спеціальних заходів, спрямованих на обмеження доступу, захист території, приміщень і об’єктів банку від протиправних посягань. Реалізація заходів охорони забезпечує досягнення банком певного ступеня його безпеки.
Охорона банку буває:
фізична, здійснюється силами фізичних осіб через установлення стаціонарних постів, виділення груп для супроводження вантажів і цінностей,патрульних груп;
технічна, встановлення у зазначених місцях технічних засобів охорони.
За рішенням керівника установи банку може обиратись один із перелічених видів охорони:
цілодобова фізична охорона з підключенням відповідних технічних засобів охорони для спостереження сил охорони;
у робочий час — фізична охорона з підключенням відповідних технічних засобів охорони для спостереження сил охорони, у неробочий час — охорона тільки за допомогою відповідних технічних засобів охорони, що підключені для спостереження сил охорони;
цілодобова охорона тільки за допомогою відповідних технічних засобів охорони, що підключаються для спостереження сил охорони.
Тема 5. Інформаційна безпека банку.
Банківська інформація поділяється:
відкрита;
з обмеженим доступом:
а) конфеденційна;
б) таємна:
банківська таємниця;
комерційна таємниця.
Ба́нківська таємни́ця — інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.
Банківською таємницею, є:
відомості про банківські рахунки клієнтів;
операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
фінансово-економічний стан клієнтів;
системи охорони банку та клієнтів;
інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи — клієнта, її керівників, напрями діяльності;
відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація.
Комерці́йна таємни́ця — інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
