2.4.1 Геометричні параметри:

2.4.1.1 Зовнішній номінальний розрахунковий діаметр каната D_к (25, 28, 32, 35 і 38 мм).

2.4.1.2 Розрахунковий діаметр дротин, постійний по шарах сталки каната  або змінний від шару до шару _і, фактичний діаметр дротин _ф = ^0,1 мм по довжині однієї дротини і в різних дротин.

2.4.1.3 Діаметр сталки каната d_с.

2.4.1.4 Кут  сукання дротин в сталках, однаковий для всіх шарів дротин в сталцi або змінний від шару до шару _і; , _і – є кутом нахилу осей дротин до осі сталки, 7    20.

2.4.1.5 Крок t_c сукання дротин в сталках незмінний для всіх шарів сталки або змінний від шару до шару t_cі; t_c  8,5·d_c.

2.4.1.6 Крок сукання сталок в канаті t_к; t_к  6,5·D_к.

2.4.1.7 Кут сукання сталок в канаті , він являє собою кут нахилу осі сталки до осі каната, переважно  = 18^о .

2.4.1.8 Сумарна площа S_∑ перерізу всіх дротин каната (для канатів виконання 1 – з площею перерізу дротин осердя включно).

2.4.1.9 Коефіцієнт конструктивної щільності K_щ.

2.4.1.10 Коефіцієнт гнучкості каната К_г.

2.4.2 Механічні і міцнісні параметри:

2.4.2.1 Тимчасовий опір розриву дротин в канаті _в.

2.4.2.2 Фактичне розривне зусилля ­ агрегатна міцність каната в цілому на розтяг R_а.

2.4.2.3 Сумарне розривне зусилля всіх дротин в канаті R_∑.

2.4.2.4 Модуль пружності каната Е_к, що розглядається як виріб з однорідного матеріалу.

2.4.2.5 Число повторних перегинів каната, яке він витримує до втомного руйнування при стаціонарному циклі навантаження у визначених умовах.

2.4.2.6 Питома працездатність , питомий ресурс  робота, виконана канатом до його спрацювання, приведена до 1 м його довжини.

2.4.2.7 Конструктивне видовження каната, яке має місце при його первинному навантаженні і в кінці періоду експлуа-тації.

2.4.2.8 Маса одного погонного метра змащеного каната.

2.4.3 Конструктивно-технологічні параметри

2.4.3.1 Число дротин в одній сталці і в кожному її шарі.

2.4.3.2 Число шарів сукання дротин в сталку.

2.4.3.3 Напрямок сукання дротин в сталку по її шарах.

2.4.3.4 Число сталок в канаті (для талевих канатiв  завжди шість).

2.4.3.5 Напрямок сукання сталок в канат.

2.4.3.6 Матеріал центрального осердя і його конструкція.

2.4.3.7 Hаявнiсть або вiдсутнiсть преформування дротин, рихтування каната в процесі його виробництва.

Конструкція сталки каната визначається числом дротин в ній, їх розміщенням в шарах. Число дротин в сталцi умовно позначається сумою їх чисел в кожному шарі, наприклад: 1+6+12 або 1+9+9 (тип ЛК-О), 1+6+12+12 (тип ТЛК-О), при наявності в одному шарі дротин різного діаметра їх число подається у вигляді суми в дужках або через крапку, наприклад 1+6+(6+6)+12 або 1+6+6.6+12 (тип ЛК-Р). Конструкція каната позначається добутком числа сталок в канаті i числа дротин в кожній з них, добуток доповнюється інформацією про матеріал центрального осердя, наприклад: 619 + 1 о.с.; 619 + 1 м.с.; 631 + 1 м.с.

Умовне позначення талевих канатів за ГОСТ 16853-88 містить в собі:

- виконання каната ;

- розрахунковий номінальний діаметр каната (в мм);

- марку каната, визначену маркою дроту, використаного для його виготовлення.

- напрям сукання сталок в канат;

- маркувальну групу  тимчасовий опір розриву дротин в МПа;

Наприклад, канат виконання 1, діаметром 32 мм, виготовлений із дротин марки 1 шляхом лівого хрестового сукання з тимчасовим опором розриву _в=1770 МПа позначається так: Канат МС-32-1-Л-1770 ГОСТ 16853-88.