7.7 Вимоги до звіту з лабораторної роботи
Звіт з лабораторної роботи повинен бути оформлений у відповідності до вимог, встановлених діючим в університеті стандартом, та містити:
7.7.1 Схему і опис лабораторного стенда для статичних випробовувань ШПМ.
7.7.2 Ескіз поперечного перерізу муфти з результатами вимірювань, експлікацією та переліком конструкційних мате-ріалів.
7.7.3 Графік залежності М = f(Рп) з нанесеними експери-ментальними і розрахунковими точками.
7.7.4 Розрахункові формули (7.1) (7.10) та результати обчислень за ними.
7.7.5 Висновки щодо результатів роботи.
7.8 Питання для самоконтролю
7.8.1 Які переваги та недоліки обтискних і розтискних ШПМ?
7.8.2 За допомогою яких елементів пневмосистеми подається стиснуте повітря у балон муфти?
7.8.3 Якими міркуваннями та вимогами обумовлений вибір конструкційних матеріалів для виготовлення кожної з деталей ШПМ?
7.8.4 За якими параметрами проводиться вибір типорозміру ШПМ?
7.8.5 Поясніть термін «гранична частота обертання», як вона впливає на функціональні можливості ШПМ?
7.8.6 Назвіть основні чинники, за якими визначають необхідність встановлення подвійних ШПМ.
7.8.7 Які конструктивні заходи вжив конструктор ШПМ для підвищення їх ремонтопридатності ?
7.9 Перелік рекомендованих джерел
7.9.1 Аваков В.А. Расчеты бурового оборудования. М.: Недра, 1973.
7.9.2 Алексеевский Г.В. Буровые установки Уралмаш-завода. М.: Недра, 1981.
7.9.3 Антонов А.А. Пневматические фрикционные муфты в нефтяной промышленности. М., Недра, 1973.
7.9.4 ОСТ 26-02-334-71. Муфты шинно-пневматические.
Додатки Додаток а
Таблиця А.1 Характеристики стандартних ситових полотнищ з квадратними отворами
Розмір отворів, мм |
Умовне позначення |
Фракційний склад і розмір Dтф відо-кремл. ТФ3), м |
Розмір отворів, мм |
Умовне позначення |
Фракційний склад і розмір Dтф відокремл. ТФ3), м |
||
1) |
2) |
1) |
2) |
||||
0,037 0,040 0,045 0,050 0,056 0,063 |
— 004 0045 005 0056 0063 |
400 — 325 — 270 230 |
Мул 4Dтф <62,5 |
0,355 0,400 0,450 0,500 |
0355 04 045 05 |
45 — 40 35 |
Пісок середньо-зернистий 250 Dтф < 500 |
0,071 0,080 0,088 0,090 0,100 0,105 0,112 0,125 |
0071 008 — 009 01 — 0112 0125 |
200 — 170 — — 140 — 120 |
Пісок вельми дрібнозернистий 62,5 Dтф< 125 |
0,560 0,630 0,700 0,800 0,841 0,900 1,000 |
056 063 07 08 — 09 1 |
30 — 25 — 20 — 18 |
Пісок велико-зернистий 500 Dтф <1000 |
0,140 0,149 0,160 0,180 0,200 0,210 0,224 0,250 |
014 — 016 018 02 — 0224 025 |
— 100 — 80 — 70 — 60 |
Пісок дрібнозернистий 125 Dтф < 250 |
1,19 1,25 1,41 1,60 1,08 2,00 |
— 125 — 1,6 — 2 |
16 — 14 — 12 10 |
Пісок особливо велико-зернистий 1000 Dтф < 2000 |
0,280
0,297 |
028
— |
—
50 |
Пісок середньо-зернистий 250 Dтф < 500 |
2,38 2,50 2,83 3,36 4,00 4,76 5,66 |
2,5 |
8 — 7 6 5 4 3 |
Шлам Dтф > 2000 |
Примітки : 1) – за ГОСТ 3584-85;
2) – за ASTM-E 11-61 (США);
3) – за Вентвортом і Буркартом.
Таблиця А.2 Класифікація вібраційних сит за конс-труктивними ознаками
Ознака поділу |
Варіанти конструктивного виконання |
Тип-число віброрам |
Одиночні, подвоєні, потрійні |
Взаєморозміщення ситових полот-нищ по вертикалі |
Одноярусні, двоярусні, триярусні |
Форма поверхні ситового полот-нища |
З плоским ситовим полотнищем З профільованим ситовим полотни-щем |
Змінність кута нахилу віброрами до горизонталі |
З постійним кутом нахилу З регульованим кутом нахилу |
Спосіб монтажу віброрами на корпусі |
На спіральних ресорах На гвинтових пружинах стиску На неметалевих амортизаторах |
Спосіб кріплення ситового полот-нища до віброрами і його розтягу |
З поздовжнім кріпленням З поперечним розтягом |
Спосіб заміни ситового полотнища |
Одним відрізком касетою Перепусканням з барабану на бара-бан |
Виконання ситового полотнища |
Суцільне, складене з секцій |
Монтажне виконання вібросита |
На спеціальній основі (з ванною-піддоном для очищеної рідини) На резервуарі циркулярної системи (без ванни-піддону) |
Змінність частоти коливань вібро-рами |
Із засобами регулювання частоти Зі сталою частотою коливань |
Тип збуджувача коливань, траєкторія переміщень віброрами |
Ексцентриковий з коловим рухом Інерційний з еліптичною траєкто-рією |
Конструктивне виконання збуджувача коливань |
З дебалансами на валі двигуна Вал з приводом через передачу |
Розміщення збуджувача коливань |
Над віброрамою Між ситовими полотнищами ярусів |
Спосіб очищення ситового полот-нища від налиплої ТФ, наявність відповідних пристроїв |
Самоочищення без спец. пристроїв Продувкою стисненим повітрям Промивання рідиною Комбінований |
Таблиця А.3 Класифікація ситових полотнищ сит для сепарації ТФ
Ознака поділу |
Варіанти конструктивного виконання |
Тип – загальна форма гото-вого виробу |
Перфорований лист, дротяна сітка, струнне сито, колосни-кові грати |
Конструкційний матеріал – заготовка для виготовлення |
Сталевий лист, сталевий дріт і стержні, капрон, капросталь |
Форма поперечного перерізу стержньових конструктив-них матеріалів |
Кругла, трапецоїдна, трику-тна, прямокутна, квадратна |
Форма стержньових кон-структивних елементів |
Прямолінійна Рифлена (канельована) |
Форма отвору чарунки в плані |
Квадратна, прямокутна |
Форма отвору чарунки в перпендикулярному перерізі |
З паралельними стінками З стінками, що розходяться донизу |
Спосіб фіксації стержньових елементів, форми і розмірів чарунки |
Рифлення (канелювання), зва-рювання в точках перехрещу-вання |
Спосіб виготовлення полот-нища |
Перфорування (свердлення, штампування) листа, ткання дротин і ниток, складання стержнів, струн і дротів |
Спосіб переплетення дротів і струн тканих полотнищ |
Просте (полотняне) Подвоєне (саржеве) |
Таблиця А.4 Класифікація гідроциклонів за конструк-тивними ознаками
Ознака поділу |
Варіанти конструктивного виконання |
Функціональне призначення – вид відокремлюваної фракції ТФ |
Пісковідділювачі, муловід-ділювачі, глиновідділювачі |
Геометрична форма корпусу |
Циліндро-конічна, сферо-конічна, конічна |
Конструкційний матеріал для виготовлення корпусу |
Сталь, чавун, легкі сплави, синтетичні матеріали, гума |
Корозійно-захисне і зносо-стійке покриття робочої поверхні корпусу |
Без покриття, кераміка, металокераміка, кам’яне литво, гума |
Напрямок потоку живлення на вході в корпус (спосіб вводу потоку) |
Спіральний Тангенційний |
Наявність насадки в патрубку живлення |
Без насадки З круглою або щілинною насадкою |
Форма отвору насадки живле-ння на вході в корпус |
Кругла Прямокутна |
Змінність перерізу розванта-жувальної (піскової) насадки |
Нерегульована насадка, насадка змінного (дискрет-ного) діаметра, насадка регульованого діаметра |
А – зона відсутності сепарації;
Б – зона неефективної сепарації;
В зона ефективної сепарації
Г – зона повної сепарації
Рисунок А.1 Взаємозв’язок діаметра корпуса Dк і сепараційної здатності (Dтф) гідроциклонів