5.6 Вимоги до звіту з лабораторної роботи

Звіт з лабораторної роботи повинен бути оформлений у відповідності до встановлених вимог і містити результати виконання кожного з пунктів розділу 5.5, а саме:

5.6.1 Конструктивну схему, за якою виконано натурний взірець вивченого бурового насоса з експлікацією.

5.6.2 Детальний опис бурового насоса в цілому та його вузлів і деталей, втілених в них конструктивно-технологічних і компонувальних рішень.

5.6.3 Результати вимірювань, алгоритм і результати розрахунку.

5.6.4 Опис системи змащування бурового насоса, відо-мість ущільнень, карту операцій технічного обслуговування.

5.6.5 Висновки з виконаної роботи.

5.7 Питання для самоконтролю підготовки

5.7.1 Якими ознаками різняться конструктивні схеми бурових насосів?

5.7.2 Підшипники яких типів застосовуються в опорах валів насоса, головках шатунів?

5.7.3 Які способи змащування і мастильні матеріали застосовуються в системі змащування вузлів тертя бурових насосів?

5.7.4 Які деталі і вузли бурових насосів піддаються прискореному спрацюванню і обмежують довговічність? Який вид спрацювання в них переважає?

5.7.5 За якими ознаками і показниками діагностують технічний стан бурових насосів без розбирання їх?

5.7.6 Які операції складають комплекс робіт з технічного обслуговування бурових насосів?

5.8 Рекомендовані джерела інформації

5.8.1 ГОСТ 6031-81 Насосы буровые.

5.8.2 Верзилин О.И. Современные буровые насосы.  М.: Машиностроение, 1971.

5.8.3 Николич А.С. Поршневые буровые насосы.  М.: Недра, 1973.

5.8.4 Баграмов Р.А. Буровые машины и комплексы.  М.: Недра, 1988.

Лабораторна робота № 6 вивчення конструкції, вимірювання та розрахунок параметрів клинопасових передач

6.1 Мета роботи

6.1.1 Вивчення конструкції і складу клинопасових передач.

6.1.2 Ознайомлення з класифікацією і номенклатурою приводних клинових пасів.

6.1.3 Ознайомлення з технічними показниками та норма-тивною технічною документацією на клинопасові передачі та їх елементи.

6.1.4 Контроль повномасштабних клинопасових передач.

6.2 Завдання роботи

6.2.1 Вимірювання розмірів, визначення типорозміру клинових пасів, контроль їх відповідності нормативним вимо-гам.

6.2.2 Перевірка дотримання правил виготовлення, монта-жу і експлуатації повномасштабних клинопасових передач.

6.2.3 Оцінка раціональності параметрів повномасштаб-них клинопасових передач, їх відповідності умовам застосу-вання та нормативним вимогам.

6.3 Обладнання і прилади

6.3.1 Натурні зразки-відрізки приводних клинових пасів.

6.3.2 Набір інструменту для вимірювання лінійних розмірів (штангенциркуль, лінійка металева, рулетка).

6.3.3 Шнур довжиною до 2 м.

6.3.4 Повномасштабні клинопасові передачі: у приводі бурового насоса та на стенді випробування шино-пневматич-них муфт.

6.3.5 Набір тарованих вантажів для контролю натягу пасів в передачі.

6.4 Основні теоретичні відомості

Клинопасовими передачами передають обертовий рух, момент і енергію між паралельними валами, значно рідше і виключно для невеликих потужностей застосовують напівпе-рехресні передачі. В них використовуються нескінчені клино-ві гумовотканинні (кордшнурові та кордтканинні) приводні паси, виготовлені за технічними умовами [6.8.2 або 6.8.4]. Клинові паси виготовляють чотирьох класів (I-IV), що різняться застосованою технологією виробництва та використаними конструкційними матеріалами.

Існує спеціальний різновид клинових зубчастих пасів, які застосовуються в передачах, де не допускається проков-зування. В приводах бурових установок зубчасті паси не використовуються. Паси з гофрованим шаром стиску (рисунок Б.1) мають порівняно більший ресурс при роботі на шківах мінімального діаметра.

Клинопасові передачі доволі широко застосовуються в головних та допоміжних приводах бурових установок. Вони не потребують змащування (крім опор валів), їх монтаж може бути виконаний із значно меншою точністю, ніж та, що необхідна для ланцюгових передач, вони мають досить висо-кий коефіцієнт корисної дії і порівняно низькі вимоги до умов довкілля, практично нечутливі до просторового розміщення міжцентрової лінії. Невелика погонна маса клинових пасів (таблиця Б.1) дозволяє оснащувати передачі легкими кожухами, сітчастими огорожами. Завдяки своїй пружності клинові паси працюють як фільтри крутильних коливань, тому їх використання є найдоцільнішим у випадках нерівно-важеності  циклічної зміни обертового момента на ведучому або веденому валі (в дизельмеханічних приводах, в приводах бурових насосів і компресорів систем пневмокерування, вібраційних сит). Однак, при цьому клинопасовим передачам властива ціла низка недоліків:

• залежність тягової здатності від попереднього (монтажного) натягу пасів, потреба в експлуатаційних регулюваннях натягу із видовженням пасів;

• проковзування пасів на шківах (крім зубчастих пасів);

• збільшені у порівнянні із діючими в зубчастих та ланцюгових передачах навантаження на опори валів при рівних кінематичних та енергетичних параметрах;

• неможливість реалізації передавальних відношень, що значно відрізняються від одиниці (крім передач зубчастими пасами);

• потреба в демонтажі опор валів для заміни спрацьо-ваних пасів (крім передач з консольними шківами);

• нерівномірний розподіл навантажень між паралельно працюючими в передачі пасами через їх різну довжину.

Останній недолік усунено в поліклинопасових переда-чах, які поки що не здобули широкого розповсюдження.

Приводні клинові паси нормальних та вузьких перерізів характеризуються розмірами і умовними позначеннями, наве-деними в таблицях Б.1, Б.2 та на рисунку Б.2.

Клинопасові передачі оснащуються шківами, на зовнішній поверхні яких проточено жолоби (рисунок Б.3). Форма жолобів стандартизована, їх число дорівнює числу пасів в передачі. Розміри жолобів забезпечують передачу робочого зусилля усією площею бічних поверхонь пасів. Жолоби шківів мають шорсткість: робочих поверхонь R_a 1,25, інших поверхонь  R_a 20. Жолоби повинні бути чистими, в них не допускається наявності фарб, мастильних речовин, нафти, розчинників.

На передачі клиновими пасами нормального перерізу поширюються наступні норми точності монтажу:

• непаралельність осей валів  не більше 1 мм на 100 мм довжини;

• осьове зміщення жолобів шківів  не більше, ніж 2 мм при міжцентровій відстані 1000 мм, додатково до 0,2 мм на кожні 100 мм міжцентрової відстані, довшої за 1м.

Клинопасові передачі зберігають працездатність лише за умови належного попереднього (монтажного) натягу пасів, від якого залежить їх несуча здатність. Натяг пасів в передачах здійснюється автоматично з допомогою спеціальних вантаж-них пристроїв (менш поширений варіант) або періодично регулюється експлуатаційним персоналом. Контроль натягу пасів виконується за схемою, поданою на рисунку Б.4.