Запитання для самоконтролю

1. Які етапи входять в методологію структурного планування?

2. Що таке мережевий графік?

3. Якими властивостями володіє мережевий графік?

4. Що таке критична робота?

5. Що таке критичний шлях?

6. Які етапи знаходження критичного шляху?

7. Як обчислюється ранній час початку роботи?

8. Як обчислюється пізній час початку роботи?

9. Як знайти критичні роботи за значеннями раннього і пізнього часу початку робіт?

10. Що таке резерв часу роботи?

11. Яким чином резерв часу роботи може бути використаний?

Практична робота №2

Тема : Календарне планування в управлінні проектами

Мета: Отримання навичок складання календарного плану робіт, графіків завантаження трудових ресурсів, пошуку перевантаженості трудових ресурсів.

Порядок виконання роботи

1. Визначення відповідальних осіб на кожному етапі реалізації проекту.

2. Визначення дати початку реалізації проекту та побудова календарного плану.

3. Побудова графіку завантаженості ресурсів.

Теоретичні відомості

Календарне планування проекту, яке полягає у визначенні календарних дат виконання всіх робіт, ставить за мету координацію діяльності залучених до проекту виконавців для забезпечення його успішного завершення, створення умов задля реагування на ринкові можливості та вчасного надходження доходів, що гарантує ефективність інвестицій.

Календарний план як перелік тільки планових параметрів проектних робіт втрачає свій сенс без порівняння з фактичними термінами їх виконання, тому частіше ведуть мову про календарні графіки.

Календарний графік відбиває планові й фактичні дані про початок, кінець і тривалість кожного робочого елементу WBS.У ньому також відмічається можлива гнучкість у даті початку роботи без ускладнення виконання усього проекту (тобто запас часу по некритичних роботах). Для найскладнішого календарного графіка записується чотири версії для дат початку, кінця, тривалості та запасу: рання, пізня, запланована календарна, фактична.

Цілі календарного графіка:

• забезпечити вчасне надходження фінансування;

• координувати надходження ресурсів;

• вчасно забезпечити потрібні ресурси;

• передбачити у різні моменти рівень потрібних фінансових витрат і ресурсів та раціональний розподіл їх між проектами;

• забезпечити вчасне виконання проекту.

Існує два прийнятних шляхи подання календарного графіка:

• табличний — з переліком робіт із зазначенням тривалості їх виконання;

• діаграмний (балочні діаграми, або діаграми Гантта).

У таблиці вміщується перелік робіт на певному рівні WBS із датами початку, кінця, тривалості по кожній з робіт. Цей спосіб дає необхідну інформацію для планування і контролю, проте йому бракує наочності.

Приклад поетапного створення календарного плану та графіку завантаженості ресурсу

Календарний план буде будуватися для розробленого в ході попереднього заняття проекту «Впровадження бухгалтерської системи». Він описується табл. 1 і мережевим графіком рис.2.

Для складання календарного плану нам знадобляться:

1. дата початку проекту;

2. список учасників проекту та їх розподіл по роботах.

Як дата початку проекту використовуємо 7.09.09 - понеділок. А розподіл виконавців по роботах наведено в табл.2.1.

№	Назва роботи	Виконуючі особи
1	Початок проекту	-
2	Вибір системи	Главбух; Администратор
3	Придбання програмного забезпечення	Главбух; Програміст
4	Складання проекту мережі	Администратор; Технік
5	Придбання комп'ютерів і мережевого устаткування	Програміст; Технік
6	Навчання адміністратора і програміста	Адміністратор; Програміст
7	Монтаж локальної мережі	Технік
8	Установка ПО на комп'ютери	Програміст
9	Установка мережевого ПО, налаштування мережі	Адміністратор; Програміст
10	Введення початкових даних в інформаційну базу	Главбух; Бухгалтер; Програміст
11	Навчання персоналу	Главбух; Бухгалтер; Администратор; Програміст
12	Передача в експлуатацію	Главбух; Адміністратор; Програміст; Технік
13	Кінець проекту	-

Етап 1. Підготовка бланка календарного плану

Бланк являє собою прямокутну систему координат, в якій по осі абсцис відкладаються календарні дати, а по осі ординат - номери робіт проекту у зворотному порядку (зверху вниз). Оскільки відома тільки дата початку проекту, вона і відкладається на осі абсцис (рис.2.1).

Рис. 2.1. Бланк календарного плану

Етап 2. Планування робіт першої черги

До робіт першої черги відносяться всі роботи проекту, не мають попередників. Їх початок збігається з початком всього проекту. У нашому проекті такою роботою є Початок проекту, але оскільки це віха нульової тривалості, до першої черги можна віднести наступну безпосередньо за нею роботу Вибір системи.

Виконуємо розрахунок дат початку і закінчення робіт відповідно до табл.2.12. При цьому враховуємо наступні правила:

1. робота починається на початку робочого дня і закінчується на початку наступного за її закінченням робочого дня;

2. робочі дні повинні відповідати календарем робочого часу організації з урахуванням офіційних святкових днів (для визначеності приймемо календар з п'ятиденним робочим тижнем і вихідними в суботу та неділю).

Попередні роботи		Запланована робота
№	Дата завершення	№	Дата початку	Тривалість	Дата завершення
-	-	1	07.09.2009		07.09.2009
1	07.09.2009	2	07.09.2009	15	28.09.2009

Після виконання розрахунків відкладаємо на календарному плані лінії тривалості робіт. При цьому віха позначається ромбиком. Кожна робота з'єднується з попередниками пунктирною лінією.

Результат даного етапу календарного планування наведено на рис.2.2.

Рис. 2.2. Планування робіт першої черги

Етап 3. Планування робіт другої черги

До другої черги належать роботи, які починаються безпосередньо після робіт, запланованих на попередньому етапі. До них відносяться Придбання програмного забезпечення, Складання проекту мережі і Придбання комп'ютерів і мережевого устаткування.

Виконуємо розрахунок дат початку і закінчення цих робіт згідно табл.2.2 і наносимо їх на календарний план відповідно правилами, переліченими на попередньому етапі.

Результат даного етапу наведено на рис.2.3.

Попередні роботи		Запланована робота
№	Дата завершення	№	Дата початку	Тривалість	Дата завершення
2	28.09.2009	3	28.09.2009	7	07.10.2009
2	28.09.2009	4	28.09.2009	7	07.10.2009
2	28.09.2009	5	28.09.2009	15	19.10.2009

Рис. 2.3. Планування робіт другої черги

Етап 4. Планування робіт третьої черги

До третьої черги належать роботи, які починаються безпосередньо після робіт, запланованих на попередньому етапі. До них відносяться Навчання адміністратора і програміста, Монтаж локальної мережі та Установка ПО на комп'ютери.

Виконуємо розрахунок дат початку і закінчення цих робіт згідно табл.2.15 і наносимо їх на календарний план.

Результат даного етапу наведено на рис.2.15. Тут при плануванні у робіт-попередників з'являються резерви часу, які позначаються тонкою лінією зі стрілками. Резерв наноситься на малюнок тільки в тому випадку, коли між закінченням попередника і початком запланованої роботи немає жодної зв'язку попередника, що позначається пунктирною стрілкою. Так на рис.2.14 показаний резерв для роботи 3. Для роботи ж 4 резерв не може бути показаний, оскільки після її закінчення плануються роботи 6 і 8, причому робота 6 починається безпосередньо після її закінчення.

Попередні роботи		Запланована робота
№	Дата завершення	№	Дата початку	Тривалість	Дата завершення
4	07.10.2009	6	07.10.2009	30	19.11.2009
4 5	07.10.2009	7	19.10.2009	20	17.11.2009
	19.10.2009
3	07.10.2009	8	19.10.2009	5	26.10.2009
5	19.10.2009

Рис. 2.15. Планування робіт третьої черги

Етап 5. Планування робіт четвертої черги

До четвертої черги відносяться роботи, які починаються безпосередньо після робіт третьої черги. До них відносяться тільки одна робота Установка мережевого ПЗ, налаштування мережі.

Виконуємо розрахунок дат початку і закінчення цієї роботи згідно табл.2.15 і наносимо її на календарний план, зображений на ріс.2.16. Тут у робіт-попередників 7 і 8 з'являються тимчасові резерви.

Попередні роботи		Запланована робота
№	Дата завершення	№	Дата початку	Тривалість	Дата завершення
6	19.11.2009	9	19.11.2009	25	24.12.2009
7	17.11.2009
8	26.10.2009

Рис. 2.16. Планування робіт четвертої черги

Крок 6. Планування робіт п'ятої та наступних черг

До п'ятої черги належать роботи Введення початкових даних в інформаційну базу та Навчання персоналу, що безпосередньо слідують за роботою Установка мережевого ПЗ, налаштування мережі. Тут же ми сплануємо роботи подальших черг Передача в експлуатацію і Кінець проекту.

Виконуємо розрахунок дат початку і закінчення цих робіт згідно табл.2.16 і наносимо їх на календарний план, який зображений на ріс.2.17. При розрахунку будемо вважати період 31.12.09 - 10.01.10 неробочими днями.

Попередні роботи		Запланована робота
№	Дата завершення	№	Дата початку	Тривалість	Дата завершення
9	24.12.2009	10	24.12.2009	40	02.03.2010
9	24.12.2009	11	24.12.2009	30	15.02.2010
10	02.03.2010	12	02.03.2010	5	10.03.2010
11	15.02.2010
12	10.03.2010	13	10.03.2010	-	10.03.2010

Етап 7. Нанесення на календарний план виконавців

Останнім етапом складання календарного плану є нанесення на нього переліку виконавців, які виконують заплановані роботи. Виконавці перераховуються вище лінії тривалості роботи. Остаточний вид календарного плану зображений на ріс.2.18.

Рис. 2.17. Планування робіт п'ятої та наступних черг

Рис. 2.18. Остаточний вид календарного плану

Етап 8. Складання графіку завантаженості ресурсів.

Складемо графік завантаження трудового ресурсу Програміст на підставі календарного плану ріс.2.18. При побудові графіка потрібна інформація про відсоток робочого часу, що виділяється ресурсом для кожного конкретного завдання. Припустимо, що Програміст до 19.11.09 повинен витрачати 50% часу для кожного завдання, на яку він призначений, а після цієї дати - по 100%.

Використовуючи рис.2.18 складемо табл.2.17 в якій перераховуються періоди його участі в роботах проекту і відсоток завантаженості.

	№	% участі
28.09.09 – 7.10.09	3	50	100
	5	50
7.10.09 – 19.10.09	5	50	100
	6	50
19.10.09 – 26.10.09	6	50	100
	8	50
26.10.09 – 19.11.09	8	50	50
19.11.09 – 24.12.09	9	100	100
24.12.09 – 15.02.10	10	100	200
	11	100
15.02.10 – 2.03.10	10	100	100
2.03.10 – 10.03.10	12	100	100

Графік завантаження будуємо в прямокутній осі координат. По осі абсцис відкладаємо періоди робочого часу, зазначені в табл.2.18, а по осі ординат - сумарний відсоток завантаження. Якщо завантаження перевищує 100%, це означає перевантаженість ресурсу. При завантаженні менше 100% ресурс має вільний час протягом робочого дня.

Рис. 2.19. Графік завантаженості ресурсу Програміст