
- •Завдання для індивідуального виконання
- •Приклад поетапного створення проекту
- •Запитання для самоконтролю
- •Практична робота №2
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Приклад поетапного створення календарного плану та графіку завантаженості ресурсу
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №3
- •Теоретичні відомості
- •Завдання для індивідуального виконання
- •Приклад поетапного створення проекту (продовження)
- •Налаштування вікна проекту
- •Збереження проекту в файл
- •Відкриття створеного файлу проекту
- •Налаштування календаря
- •Введення переліку завдань проекту
- •Типи зв'язків, затримки, випередження та обмеження
- •Введення тривалості задач
- •Введення дати початку проекту
- •Запитання для самоконтролю
- •Практична робота №4
- •Теоретичні відомості
- •Завдання для індивідуального виконання
- •1. Вибір таблиці
- •2. Видалення стовпця
- •Додавання стовпця
- •Призначення стилів тексту
- •10. Ok. Результат усіх операцій форматування зображений на рис. 7.
- •Зумовлене сортування
- •Сортування користувача
- •8. Використання структурного фільтра
- •9. Використання авто фільтра
- •10. Використання зумовленого фільтра
- •11. Використання певного користувачем фільтра
- •5. Скасувати дію фільтра - Проект / Фільтр / Всі завдання.
- •12. Використання тимчасової угруповання
- •Практична робота №5
- •Теоретичні відомості
- •1. Створення списку ресурсів
- •2. Вікно властивостей ресурсу
- •3. Поняття призначення
- •4. Створення призначень трудових ресурсів
- •5. Створення призначень матеріальних і витратних ресурсів
- •6. Властивості призначення
- •Завдання для індивідуального виконання
- •Хід роботи
- •1. Приклад створення ресурсів і призначень
- •Контрольні запитання
- •Практична робота №6
- •1. Створення настроюваного поля
- •2. Заповнення настроюваного поля
- •3. Параметричний аналіз тривалостей задач
- •4. Аналіз критичного шляху
- •9. Аналіз ризиків занадто довгих задач з великою кількістю ресурсів
- •10. Аналіз ризиків завдань з календарними обмеженнями
- •Завдання для самостійного виконання
- •Контрольні питання
- •Практична робота №7
- •Порядок виконання роботи
- •1. Формування статистики проекту
- •2. Формування стандартного звіту
- •3. Налаштування стандартного звіту
- •3. Створення настроюваного звіту
- •4. Видалення звіту
- •5. Формування наочного звіту
- •6. Створення наочного звіту
- •Завдання для самостійного виконання
- •Практична робота №8
- •Порядок виконання роботи
- •Рекомендована література
ВІННИЦЬКИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до проведення практичних робіт
з дисципліни «Управління проектами інформатизації»
(для студентів напряму підготовки 6.030502 „Економічна кібернетика”
денної та заочної форм навчання)
Вінниця -2014
ВІННИЦЬКИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до проведення практичних робіт
з дисципліни «Управління проектами інформатизації»
(для студентів напряму підготовки 6.030502 „Економічна кібернетика”
денної та заочної форм навчання)
Затверджено на засіданні
кафедри економічної кібернетики
Протокол №1
від «1» вересня 2014 р.
В
Методичні вказівки до проведення практичних робіт з дисципліни «Управління проектами інформатизації» (для студентів напряму підготовки 6.030502 „Економічна кібернетика” денної та заочної форм навчання). − Вінниця: ВФЕУ, 2013. − 98 с.
Укладач: Куперштейн Л.М.
Відповідальний за випуск: Ніколюк П.К.
Практична робота №1
Тема : Структурне планування в управлінні проектами .
Мета: Отримання практичних навиків складання мережевих графіків, розрахунку раннього і пізнього часу початку робіт, знаходження критичного шляху.
Порядок виконання роботи
Розбиття проекту на сукупність окремих робіт .
Побудова мережевого графіку.
Оцінювання часових особливостей виконання робіт і аналіз мережевого графіку.
Теоретичні відомості
Мережеве планування полягає передусім у побудові сіткового графіка та обчисленні його параметрів.
Мережевий графік — це графічне подання робіт проекту, яке відбиває їх послідовність та взаємозв’язок.
Мережевий графік повинен задовольняти наступні вимоги:
Кожній роботі відповідає одна і лише одна вершина. Жодна робота не може бути представлена на мережевому графіку двічі. Проте будь-яку роботу можна розбити на декілька окремих робіт, кожній з яких відповідатиме окрема вершина графіка.
Жодна робота не може бути почата до того, як закінчаться всі безпосередньо попередні роботи. Тобто якщо в деяку вершину входять дуги, то робота може початися лише після закінчення всіх робіт, з яких виходять ці дуги.
Жодна робота, яка безпосередньо слідує за деякою роботою, не може початися до моменту її закінчення. Іншими словами, якщо з роботи виходить декілька дуг, то жодна з робіт, в які входять ці дуги, не може початися до закінчення цієї роботи.
Початок і кінець проекту позначені роботами з нульовою тривалістю. Такі роботи називаються віхами і позначають початок або кінець найбільш важливих етапів проекту.
Мережевий графік дозволяє за заданим значенням тривалостей робіт знайти критичні роботи проекту та його критичний шлях.
Критичний шлях утворюється послідовністю критичних робіт. Це найдовший з усіх існуючих у проекті шляхів, який показує найменший час, який потрібно, аби повністю виконати усі роботи за проектом.
Критичною називається така робота, для якої затримка її початку призведе до затримки терміну закінчення проекту в цілому. Такі роботи не мають запасу часу. Некритичні роботи мають деякий запас часу, і в межах цього запасу їх початок може бути затримано.
Розрахунок ранніх та пізніх термінів початку і завершення робіт даних значень проводиться за допомогою «ключа» (дивіться рис.1).
Рис.1. Розміщення параметрів мережевого графіка («ключ»)
Ранній початок (ES — Early Start) — найбільш ранній можливий термін початку роботи.
Раннє закінчення (EF — Early Finish) — найбільш ранній можливий термін завершення роботи.
Ці параметри обчислюються за такими формулами:
EFi = ESi + ti – 1; [1]
ESi + 1 = EFi + 1, [2]
де EFi — ранній термін завершення і-ї роботи;
ESi — ранній термін початку і-ї роботи;
ti — тривалість і-ї роботи;
ESi + 1 — ранній початок роботи і + 1.
Щоб визначити, коли розпочинається наступна робота, треба знайти ранні закінчення усіх попередніх робіт, а потім скористатися таким правилом: при проведенні обчислень ранніх термінів, якщо певна робота виконується після кількох попередніх, ранній термін початку цієї роботи визначається з огляду на найпізніший з ранніх термінів закінчення попередніх робіт.
Пізній початок (LS — Late Start) — найпізніший можливий термін початку роботи, після якого затримка вплине на строк завершення виконання усього проекту.
Пізнє закінчення (LF — Late Finish) — найпізніший можливий термін завершення роботи.
Ці терміни обчислюються за такими формулами:
LSi = LFi – ti + 1; [3]
LFi – 1 = LSi – 1. [4]
Обчислюючи пізні терміни, користуються таким правилом: якщо після певної роботи йдуть дві паралельні, то пізнє завершення цієї роботи визначається з огляду на найбільш ранній з пізніх початків наступних робіт.
Запас часу (F — Float) — це той максимальний час, на який можна відкласти початок некритичної роботи, щоб при цьому не змінилась тривалість реалізації усього проекту. Він обчислюється за формулами:
Fі = LSі – ESі [5]
або
Fі = LFі – EFі. [6]
Якщо менеджер хоче скоротити термін виконання проекту, він має прагнути до скорочення термінів виконання передусім критичного шляху.
Критичний шлях складається з робіт з нульовим резервом часу.
Завдання для індивідуального виконання
Створити проект щодо встановлення АРМ-«Офіціант». Тривалість повинна сягати 2-х місяців.
Створити проект щодо створення інформаційно-аналітичного відділу на підприємстві. Тривалість повинна сягати 5-ти місяців.
Створити проект повного інформаційного переоснащення невеликого підприємства. Тривалість повинна сягати 3-х місяців.
Створити проект розробки та впровадження АРМ-Комірник. Тривалість повинна сягати 6-ти місяців.
Створити проект повного технічного переоснащення невеликого підприємства. Тривалість повинна сягати 4-х місяців.
Створити проект впровадження новітніх інформаційних технологій для полегшення пошуку студентами книг в бібліотеці університету. Тривалість повинна сягати 8-х місяців.
Створити проект щодо прокладання інтернет-мережі на території вузу. Тривалість повинна сягати 1,5-ра місяця.
Створити проект щодо організації занесення даних про наявність бібліотечних ресурсів в он-лайн каталог на сайті університету. Тривалість повинна сягати 6-ти місяців.
Створити проект щодо модифікації ПЗ (1С) під потреби невеликого будівельного підприємства. Тривалість повинна сягати 4-х місяців.
Створити проект щодо розробки та впровадження на підприємство програмного продукту з автоматизації роботи вже існуючого персоналу. Тривалість повинна сягати 12-ти місяців.
Приклад поетапного створення проекту
Завдання: Необхідно створити проект впровадження бухгалтерської системи на невелике підприємство. Тривалість повинна сягати не більше 5-ти місяців.
Хід роботи
Для початку проаналізувавши проблемну область виокремлюємо перелік робіт по проекту і оцінюємо їх тривалість в днях. Також визначаємо взаємозв’язок між роботами та їх послідовність. Результати заносимо до таблиці 1.
Таблиця 1
№ |
Назва роботи |
Тривалість |
Попередні роботи |
1 |
Початок проекту |
- |
- |
2 |
Вибір системи |
15 |
1 |
3 |
Придбання програмного забезпечення |
7 |
2 |
4 |
Складання проекту мережі |
7 |
2 |
5 |
Придбання комп'ютерів і мережевого устаткування |
15 |
2 |
6 |
Навчання адміністратора і програміста |
30 |
4 |
7 |
Монтаж локальної мережі |
20 |
4;5 |
8 |
Встановлення ПО на комп'ютери |
5 |
3;5 |
9 |
Встановлення мережевого ПО, налаштування мережі |
25 |
6;7;8 |
10 |
Введення початкових даних в інформаційну базу |
40 |
9 |
11 |
Навчання персоналу |
30 |
9 |
12 |
Передача в експлуатацію |
5 |
10;11 |
13 |
Кінець проекту |
- |
- |
Далі графічно відобразимо вершини та дуги мережевого графіку. Мережевий графік даного проекту зображений на рисунку 2. На ньому вершини – це певні роботи.
Рис.2. Мережевий графік проекту бухгалтерської системи
Відповідно до схеми, наведеної на рис.2 обчислюємо ранній час початку робіт з урахуванням їх тривалостей з табл.1 і зв'язків, що задаються мережевим графіком. Обчислення починаються з першої і закінчуються останньою роботою проекту.
Результат показує, що тривалість проекту дорівнює 122 дні (дивіться рис.3).
Рис.3. Мережевий графік проекту з обчисленими ранніми й пізніми термінами початку і завершення робіт.
Позначимо на мережевому графіку критичний шлях червоними стрілками. Результат наведено на рисунку 4.
Рис.4. Мережевий графік проекту, на якому червоними стрілками позначено критичний шлях
Виходячи з отриманих розрахунків ми бачимо, що критичним шляхом виконання поставлених робіт буде : 1→2→4→6→9→10→12→13. Тривалість виконання всього проекту щодо впровадження бухгалтерської системи на невеликому підприємстві рівна 122 дням.