Оформлення формул
Формули нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номеру розділу та порядкового номера формули, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Громіздкі, а також нумеровані формули розміщують в окремих рядках. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують безпосередньо в текст.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів подають безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символа і коефіцієнта подають з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.
Приклад:
, (1.2)
де n – кількість світильників, шт.;
a – довжина приміщення, м;
b – ширина приміщення, м;
– задана
освітлювальність, лк;
Ф – світловий потік джерела світла одного світильника, лм;
k – коефіцієнт, що враховує колір та тон стін, підлоги та стелі (1,5-2,5).
Вище і нижче кожної формули залишають не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщують в один рядок, його слід перенести після знаку (=), або після знаків (+), (-), (:), ().
Нумерують лише ті формули, на які є посилання в тексті. Номер ставиться біля правого берега сторінки. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять на наступний нижче. Номер формули при її перенесенні розміщують на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.
Номер групи формул, розміщених в окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і направлене в сторону номера.
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Наведення перерахувань
Перерахування повинні бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перерахування (переліки) можуть складатися як з закінчених, так і не закінчених фраз. Незакінчені фрази пишуться з маленьких літер і позначаються арабськими цифрами або маленькими літерами із напівкруглою дужкою, що закривається. Є два варіанти оформлення таких фраз.
Перший варіант: перерахування складаються з окремих слів (або невеликих фраз без розділових знаків в середині), які пишуть в підбор з іншим текстом і відокремлюють один від одного комою. Наприклад:
Три найважливіші напрями ергономічних досліджень: 1) аналіз, 2) синтез і 3) оцінювання об’єкта.
Другий варіант: перерахування складаються з розгорнутих фраз із власними розділовими знаками. Тут частини перерахування найчастіше пишуться з нового рядка і відокремлюють один від одного крапкою з комою. Наприклад:
Весь процес ергономічного супроводу проектування можна уявити у вигляді наступних етапів:
аналіз діяльності людини з дослідженням чинників її перебігу;
розробка ергономічних вимог і показників, а також рекомендації з їх обліку;
формування ергономічних властивостей техніки, що проектується і середовища.
Коли частини перерахування складаються із закінчених фраз, вони пишуться із абзацними відступами, починаючи з великих літер і відокремлюються один від одного крапкою. Наприклад:
Найближчі до ергономіки галузі науки:
Інженерна психологія. Вона вивчає конструкції машин, приладів і особливості виробничих операцій з точки зору психологічних якостей людини.
Психологія праці. Вона вивчає взаємозв’язок особистості з умовами, процесом і знаряддям праці.
При оформленні багаторівневих перерахувань перед кожною позицією першого рівня деталізації переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (–). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.
Приклад
Кольорові асоціації:
а) вагові:
1) легкі;
2) важкі;
3) повітряні;
б) температурні.