
- •1 Swot – аналіз
- •1.1 Можливі стратегії:
- •1.2 Деталізація стратегій
- •1.3 Діаграма Ганта
- •2 Управління вимогами
- •2.1 Функціональні вимоги
- •2.2 Не функціональні вимоги
- •2.3 Бізнес-об’єкти
- •3 Діаграми idef0 та idef3
- •3.1 Функціональні діаграми по методології idef0
- •3.2 Процесні діаграми по методологиї idef3
- •5 Система збалансованих показників
- •Висновки
- •Література
5 Система збалансованих показників
Збалансована система показників (ЗСП, Balanced Scorecard, BSC), розроблена професорами Гарвардського університету Робертом Капланом та Девідом Нортоном є найбільш ефективною та широко використовуваною в усьому світі комерційними,державними, промисловими та некомерційними компаніями концепцією реалізації стратегії компанії завдяки її декомпозиції на рівень операційного управління контролю на основі ключових показників ефективності (Key Performance Indicators, KPI).
Збалансована система показників (BSC, Balanced Scorecard) – це система стратегічного управління компанією на основі вимірювань та оцінки її ефективності по набору оптимально підібраних показників, що відображають всі аспекти діяльності організації: фінансові, виробничі, маркетингові, інноваційні, інвестиційні і т. і.
Збалансована система показників представляє собою не тільки систему виміру ефективності діяльності компанії в стратегічному фокусі, але і повнофункціональну систему управління компанією.
В збалансованій системі показників слід розрізняти показники, що вимірюють досягнення цілей (безпосередньо KPI), і показники, які відображають процеси, що забезпечують досягнення цих цілей (оперативні показники). Концепція ЗСП передбачає побудову такого роду багатопланових зв’язків між KPI та оперативними, фінансовими та не фінансовими показниками, стратегічним та операційним рівнями управління, минулими та майбутніми результатами, а також між внутрішніми та зовнішніми аспектами діяльності компанії. В цьому заключається "баланс" в термінах концепції ЗСП. Згідно експертних оцінок кількість ключових показників ефективності на рівні компанії не повинно перевищувати 15-25.
Завдяки балансу причинно-слідчих зв’язків, збалансована система показників дозволяє ефективно керувати компанією, контролюючи невелику кількість KPI.
Збалансована система показників (ЗСП) визначає чотири стратегічні межі, які відображають відповідні перспективи компанії:
Як оцінюють компанію акціонери (фінансова перспектива)
Як оцінюють компанію клієнти (клієнтська перспектива)
Які процеси забезпечують компанії конкурентні вимоги (перспектива внутрішніх бізнес-процесів)
Наявність програм інновацій, розвитку, мотивації та росту (перспектива навчання та розвитку)
Концепція ЗСП вигідно відрізняється від інших концепцій тим, що фінансові й нефінансові індикатори інтегруються з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків між результуючими показниками і ключовими факторами, під впливом яких вони формуються.
Недоліки у створенні та впровадженні ЗСП на підприємстві
- нефінансові показники лише виявляють дефектність і недостатність фінансових;
- показники дуже загальні й не вказують працівникам на необхідну для досягнення успіху поведінку;
- показники не можуть бути базою для вирішення питання про розміщення ресурсів, визначення стратегічних ініціатив і створення фінансової підтримки;
- невідпрацьованість процесів реалізації;
- повноваження з розроблення і розвитку ЗСП делегуються середньому рівню менеджерського складу;
- застосування до поточної господарської діяльності оцінних методик не приводить до позитивного прориву в діяльності;
- ЗСП не може бути створена способом запозичення досвіду інших компаній;
- надмірна інтенсивність і тривалість пошуку найбільш досконалого варіанта ЗСП;
- відсутня можливість отримання достатньої інформації з ряду оцінних
показників;
- розробники переорієнтовуються на пошук і створення надійних інформ-систем, що надовго відволікає їх від розроблення ЗСП;
- виключення можливості нагромадження досвіду.
Розглянемо систему збалансованих показників відносно нашої теми «Розробка віртуального тренажеру на тему: «Моделювання даних»».
Введемо показник трудомісткості за 10 бальною шкалою. Бали будемо розподіляти в залежності від того яку кількість робіт і якої складності виконує співробітник, а також врахуємо яку частину роботи, що виконується одним співробітником можна розподілити між іншими. В нашому проекті наявні три основні ролі: розробник, замовник та тестувальник. Розробимо систему збалансованих показників для цих ролей.
|
Діяльність |
Індикатор |
Розробник |
Розробка коду, ергономічного дизайну, створення інструкцій користувача та підказок |
8 |
Замовник |
Розробка якісного технічного завдання, функціональних та не функціональних вимог, надання теоретичних матеріалів курсу, якісний супровід на кожному етапі розробки, перевірка працездатності продукту на різних етапах |
6 |
Тестувальник |
Перевірка працездатності продукту на різних етапах, виявлення помилок, перевірка працездатності продукту в цілому |
4 |
Таблиця 3 – Зведена таблиця системи збалансованих показників
Найбільшу кількість балів має розробник, тому що він виконую основну роботу – він створює програмний продукт у відповідності до вимог замовника. Розробник являється спеціалістом у своїй області і він має необхідні спеціальні знання для виконання поставленого завдання. Він виконує найскладнішу роботу, яку крім нього не зможе виконати інший співробітник. Також багато буде залежати від того, наскільки ергономічним буде інтерфейс створеного продукту, чи будуть наявні в тренажері підказки для користувача. Від цього залежатиме наскільки приємно буде користувачу виконувати тренажер і покращить запам’ятовування нової інформації.
За співробітником по кількості набраних балів слідує замовник. Він також відіграє важливу роль. Від того, наскільки якісно і вірно він виконає технічне завдання та розробить список функціональних та не функціональних вимог буде залежати якість кінцевого продукту. Також він має надати матеріали курсу для наповнення мультимедійної складової віртуального тренажеру. Також багато залежить від того чи буде він корегувати дії розробника на кожному з етапів створення тренажера та перевіряти працездатність продукту. Крім замовника правильно скласти ТЗ та вимоги не зможе інший співробітник.
Найменшу кількість балів отримав тестувальник, адже для перевірки працездатності програми не потрібно володіти спеціальними навичками та знаннями. Тестування програмного продукту може виконати будь-який інший співробітник.