5. Оформлення службової частини перекладного видання

Є певні зобов'язання видавця в зазначенні необхідних даних про перекладне видання у службовій його части­ні. Ними не можна легковажити. Адже йдеться не лише про належну культуру такого видання чи можливість його ідентифікації користувачами як всередині країни, так і за кордоном, а й про дотримання видавництвом міжнародного законодавства з авторського права. Наявність таких даних передбачено міжнародними і національними стандартами на титульних сторінках, звороті титулу та на прикінцевій сторінці.

Що це за дані?

Для видання, переклад якого здійснюється вперше. Таке видання потребує розгорнутого титулу. На лівій його сто­роні вміщується титульна сторінка оригінального видання, права сторона — титул перекладеного видання. Під заголов­ком зазначається, з якої мови і ким перекладено. Наприклад: «Переклад з англійської Олени Калашникової».

Допускається зазначати прізвище перекладача на зво­роті титульної сторінки.

На звороті титульної сторінки в обов'язковому порядку регламентується подача двох знаків охорони авторського права: першим зазначається копірайт, вміщений в оригі­нальному виданні (текст мусить бути ідентичним оригіна­лу), за ним — копірайт перекладеного видання. У прикладі, який подаємо нижче з книги Я. Володарчика, знаків копі-райту чотири:

1. Автор і рік видання мовою оригіналу;

2. Організація, яка надала ліцензію на українське ви­дання;

3. Перекладач, мова і рік видання перекладу;

4. Видавництво, що за ним охороняється і з якого часу.

Така послідовність і текстова частини виглядають ціл­ковито доречними:

© Jacek Wlodarchyk, 2000

© For the Ukrainian language edition, Open Society Institute — Zug

© Олег Гірний, український переклад, 2002

© «Кальварія», макет та художнє оформлення, 2002

Для повторного видання. Незалежно від того, де вперше здійснено переклад і видання твору (в цьому чи іншому видавництві), зазначати титул оригінального видання не обов'язково. Достатньо на звороті титулу вказати, за яким виданням здійснюється це перевидання. Інформація про першовидання подається згідно з описом у каталожній картці. Наприклад:

Текст печатается по изданию:

Фиццжерльд Ф. С Великий Гетсби. Ночь нежна. Новеллы. Эссэ. — Кишинев: Лит артистикэ, 1981. — С. 21-400.

У цьому контексті варто зауважити, що подібне поси­лання стосується лише першовидань перекладів, здійснених до 1973 року, коли СРСР ще не підписував міжнародної конвенції з авторського права.

Для збірників творів, перекладених з різних мов і різними перекладачами. Інформація про переклад із зазначенням мов вміщується на звороті титулу. Імена перекладачів за­значаються або в змісті, або в примітці до заголовка твору на сторінці, де цей твір починається.

На прикінцевій сторінці (у надвипускних даних) в усіх перелічених вище видах видань зазначається інформація про переклад з мови оригіналу та перекладачів. Така ж інформація повторюється і в каталожній картці.

Якісний переклад, фахове редагування і професійне оформлення службової частини видання стануть запорукою успішного просування його на книжковому ринку.

10