Лекція 3
Трансформація мовних знаків тексту оригіналу
в мовні знаки тексту друготвору
План
1. Транскодування: транскрипція, транслітерація.
2. Калькування, описовий переклад, внутрітекстові пояснення, позатекстове пояснення.
3. Поняття «апроксимація». Лексична апроксимація.
4. Синтаксична апроксимація.
5. Граматична апроксимація.
6. Морфологічна ампроксимація.
1. Транскодування: транскрипція, транслітерація
Транскодування (transcoding) — це такий спосіб перекладу, коли звукова та/або графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу. Цей спосіб використовується для передачі власних прізвищ, географічних назв, термінів, реалій тощо.
Розрізняють чотири види транскодування:
а) транскрибування, коли літерами мови перекладу передається звукова форма слова вихідної мови, наприклад, англ. know-how — ноу-хау;
б) транслітерування, коли графічна форма слова вихідної мови передається літерами мови перекладу (англ. televisor — телевізор);
в) змішане транскодування — переважне застосування транскрибування з елементами транслітерування, наприклад, англ. Manchester — Манчестер;
г) адаптивне транскодування, коли форма слова в вихідній мові дещо адаптується до фонетичної та/або граматичної структури мови перекладу, наприклад, англ. the Atlantic ocean — Атлантичний океан.
Елементи транслітерації включають:
1. Редуковані голосні, передаються за орфографічним принципом. Наприклад: англ. Manchester — Манчестер;
2. Літера r завжди передається, незалежно від того, вимовляється вона чи ні: англ. Dorsetshire — Дорсетшир.
3. Подвоєнні приголосні передаються у власних назвах:
а) між голосними: англ. Morriston — Моррістон;
б) наприкінці слів, після голосних: англ. Cross Fell — Кросс-Фелл;
Подвоєнні приголосні не передаються перед приголосними і після них: Middlesex — Мідлсекс.
4. Приголосні, що не вимовляються в МО, при транскрибуванні, як правило, передаються: Folkestone [ouk] — Фолькстон, Campbell [emb] Кэмпбелл. Хоча можливі винятки, приміром в англ. w — r, k — n: Knightsbidge — Найтсбрідж, Wrangler — Ренглер.
5. Англ. прийменник of в географічних назвах транскрибується як [оф]. S у кінці слів передається літерою с: news — ньюc, Rhinns of Galloway — Ріннс-оф-Галлоуэй.
Транскодування неологізмів, реалій відбувається при перекладі в тих випадках, коли в культурі i, зокрема, науці країни мови перекладу відсутнє відповідне поняття i відповідний перекладний еквівалент, а перекладач не може підібрати слово або слова в мові перекладу, які б адекватно передавали зміст поняття. Перш ніж застосовувати цей спосіб перекладу, перекладач повинний переконатися, що в мові перекладу відсутній перекладний відповідник слова, що перекладається, інакше через транскодування в мові перекладу можуть виникнути дублетні (синонімічні) одиниці: англ. pagination — пагінація, нумерація сторінок тощо.
2. Калькування, описовий переклад, внутрітекстові пояснення, позатекстове пояснення
Калькування — це прийом перекладу слів, коли імітується структура одиниці мови оригіналу (морфеми чи слова) із використанням, як правило, першого за порядком відповідника у словнику, наприклад: англ. ore yard — рудний двір, movable table — рухомий стіл, Big Bang — Великий вибух, people of good will — люди доброї волі, лат. agriculture — укр. землеробство, pос. огнетушитель — укр. вогнегасник, укр. суспільне життя — англ. social life, лат. pronomen — рос. местоимение.
Калькування як прийом перекладу частіше застосовується при перекладі складних слів або словосполучень. Часто калькування застосовувається для перекладу географічних назв.
Щоб застосувати кальку, потрібно знати внутрішню форму слова МО. Наприклад: нім. schneeglökchen — сніговий дзвіночок, тут відтворено внутрішню форму, це калька; укр. пролісок — назва, що позначає предмет, відомий і МП (у цьому випадку українській).
Калькування можна застосовувати тільки тоді, коли утворений таким чином перекладний відповідник не порушує норми вживання i сполучуваності слів у мові перекладу.
ОПИСОВИЙ ПЕРЕКЛАД
Це такий прийом перекладу нових лексичних елементів вихідної мови, коли слово, словосполучення, термін чи фразеологізм замінюються в мові перекладу словосполученням (або більшим за кількістю компонентів словосполученням), яке адекватно передає зміст цього слова або словосполучення (терміна). Наприклад, англ. слово lobby можна передати не тільки транслітерацією лобі, але й описово, як тиск на членів англійського парламенту в кулуарах парламенту; maisonette — квартира в двох рівнях (на двох поверхах), wail — автомобіль з високими динамічними якостями.
До описового перекладу висуваються такі вимоги:
1) переклад має точно відбивати основний зміст позначеного поняття,
2) опис не повинний бути надто докладним,
3) синтаксична структура словосполучення не повинна бути складною.
ВНУТРІТЕКСТОВІ ПОЯСНЕННЯ
При цьому способі перекладач подає в тексті визначення реалії: Він одяг лапті, взуття, сплетене із липового лика. Цей спосіб є різновидом контекстуального осмислення.
ПОЗАТЕКСТОВЕ ПОЯСНЕННЯ
Під цим розуміється пояснення, витлумачення, що вміщується в кінці сторінки (виноска) або у примітках, коментарях до важкоперекладної одиниці, здебільшого до каламбурів, гри слів, реалій. В цілому, виноски небажані. Проте в ряді випадків без них не обійтись, бо інакше текст залишиться незрозумілим.