Складні речення
У текстах службових документів функціонують різні види складних речень. Найбільш поширеними є складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними, означальними та обставинними мети та умови, які допомагають стисло та логічно викласти думку.
Складносурядні та складнопідрядні речення досить відчутно відрізняються в стилістичному плані.
Складносурядні речення дають можливість зобразити однозначність або послідовність дій, подій: За цим контактом Головний бухгалтер зобов’язується особистими силами і силами бухгалтерії здійснювати бухгалтерський облік у Товаристві, а Генеральний директор зобов’язується створювати необхідні умови для роботи Головного бухгалтера.
Вживання складнопідрядних речень допомагає уникнути двозначності, неточності. Підрядні конструкції чітко диференціюють виражені ними думки, систематизують, упорядковують їх взаємозалежність.
Стилістичне навантаження має і порядок розташування частин складнопідрядного речення: спочатку вживається компонент, який вимагає підкреслення. Стилістично позначеним є винесення підрядної частини на початок речення або вклинення її в середину складнопідрядної конструкції: Щоб уникнути ситуації, небезпечної для життя, кожний працівник повинен ознайомитися з правилами охорони праці та безпеки життєдіяльності.
Надфразова єдність
Однією з виразних ознак ділової мови є надфразова єдність.
Надфразова єдність – це композиційно-синтаксична конструкція, що об’єднує в собі способом сурядного і підрядного зв’язків кілька речень, фраз і навіть абзаців, які створюють певну гармонійну завершеність, закінченість висловлювання щодо його смислового змісту… («Сучасна українське літературна мова. Стилістика. За ред.. І.К. Білодіда»).
В офіційно-діловому стилі надфразова єдність повинна забезпечити точність, ясність, недвозначність, логічну структурність у формулюванні складних понять, визначень.
Надфразова єдність проявляється у складних синтаксичних структурах, що представляють собою складне синтаксичне ціле. Це низка речень, поєднаних між собою в одне ціле семантико-граматичними відношеннями. Порівняно з окремими реченнями саден синтаксичне ціле є повнішою формою розвитку думки. Якщо одне речення відповідає судженню, то надфразова єдність відповідає умовиводам.
Кожна синтаксична єдність є ніби мініатюрним твором (мікротекстом), який будується за схемою: зачин, що формулює тему над фразової єдності, середня частина – розгортання думки чи повідомлення та кінцівка – висновок мікротеми.
Речення у складній синтаксичній структурі настільки пов’язані між собою за змістом, що взяті окремо, ізольовано, мають вигляд неповних, незавершених: Ми, що нижче підписалися, Романчук Андрій Дмитрович, доцент кафедри історії, і Тимчук Олександр Ігорович, студент ІІІ курсу історичного факультету, що далі іменується «Автор», з одного боку, і науково-інформаційне товариство «Пошук», що далі іменується «Замовник», в особі уповноваженого Герасименка Василя Петровича, який діє на підставі доручення № 32 від 21 січня 2015 року, з іншого боку, уклали цей договір про таке:
Автор зобов’язується підготувати посібник «Нариси з історії України» обсягом 20 друкованих авторських аркушів і передати його Замовникові до 1 квітня 2015 року.
Замовник оцінює замовлену роботу у розмірі 200 (двісті) гривень за друкований авторський друкований аркуш.
У службових документах абзац збігається з надфразовою єдністю (складним синтаксичним цілим).
Речення у складні надфразової єдності поєднані між собою за змістом: спільною темою, спільним предметом думки і под. Проте, речення можуть поєднуватися і з допомогою різних структурних засобів:
лексичних – повторення окремих слів з попереднього речення, вживання займенників, займенникових слів.
морфологічний – єдність, співвідношення видо-часових і способових форм дієслів-присудків.
синтаксичних – порядок слів і речень, сполучники з приєднувальним значенням, паралелізм побудови речень, неповнота окремих речень.
ритмомелодійних – інтонація: пауз між окремими реченнями; підвищення і пониження голосу.
Правильне поєднання і розташування речень у складному синтаксичному цілому (надфразова єдність) увиразнює думку, робить її чіткою, зрозумілою.