МОДУЛЬ 2. Загальнонаукова і вузько профільна термінологія. Професійна лексика (лексичні, морфологічні та синтаксичні рівні)
Тема 3 Синтаксичні стилістичні особливості текстів службових документах
ЛЕКЦІЯ ___ Види речень і їх стилістичне навантаження
С/Р Типи односкладних речень
ЗМІСТ
Прості неускладнені речення.
Прості ускладнені речення.
Складні речення.
Надфразова єдність
Прості неускладнені речення
Офіційно-діловий стиль вимагає чіткості, точності, організованості, тому важливо добирати правильні синтаксичні конструкції.
Для текстів документів не властиве використання питальних та окличних речень, що надають мовленню емоційно-експресивного забарвлення. У ділових паперах вживаються речення розповідного характеру.
У текстах ділових паперів функціонують як прості, так і складні речення.
Прості двоскладні (наявний підмет і присудок) речення здебільшого не мають у текстах документів стилістичного навантаження. Проте, прості односкладні (наявний присудок, а підмет – відсутній, рідше – навпаки) речення можуть впливати на характер висловлювання. Так, наприклад, інфінітивні речення (присудок виражений дієсловом у формі інфінітиву) підкреслюють такі модальні відтінки, як категоричність, наказовість, спонукання. Наприклад: Затвердити Михайленка О.П. на посаду заступника директора ПП «Зоря».
У документах, що укладаються від 1-ї особи (крім автобіографії, доручення, розписки) та від імені установи, організації слід надавати перевагу односкладним означено-особовим (дієслова 1-ої особи однини і множини; дієслова 2-ої особи однини і множини) реченням для підкреслення офіційного характеру висловлювання. Наприклад: Прошу (я) дозволу на використання особистих інструментів….; Запрошуємо (ми) Вас відвідати виставку…
Неозначено-особові речення (дієслова у формі 3-ої особи множини) вживаються тоді, коли роблять акцент на дію: Нам надали Вашу адресу у посольстві. Це забезпечує лаконізм висловлювання.
Узагальнено-особові речення вживаються у таких документах, як прес-реліз, анотація, рецензія, відгук, бо ці види документів менш стандартизовані, ніж інші. Але загалом слід уникати вживання узагальнено-особових речень у ділових паперах, бо вони надають мовленню емоційного забарвлення.
Менш поширеними реченнями є безособові речення, оскільки діловим паперам притаманні активні конструкції у порівнянні із пасивними: Директор уклав угоду, а не Директором було укладено угоду.
Номінативні речення (присутній лише підмет) в службовій документації є особливою формою висловлювання лаконічно-протокольної думки: Паспорт: серія АЕ № 123456, виданий 10 червня 2009 року відділом внутрішніх справ Оболонського району м. Києва.
Повні речення є найбільш нейтральними зі стилістичного погляду. Однак у ділових паперах і неповні речення є таким же стилістично нейтральним явищем. Вони вживаються у текстах документів з метою уникнення повтору однакових мовних одиниць і пропуску необов’язкових елементів: З одного боку, Ваша пропозиція є вигідною для нашої корпорації. З іншого – вона досить ризикована.