Виконати практичні завдання

1. Перекласти слова та словосполучення українською мовою.

Уклонение, общественно-политический строй, слой общества, городские жители, преждевременность, рабовладельческий, неограниченная власть, наивысшая мера наказания, саморазвитие, значительный, неоспоримый авторитет, подоплёка, осуществление, первобытнообщинный.

Комиссия в составе, излишек денег, согласно данным, предлагает вернуть сумму, наличные деньги, бесхозяйственный, беспочвенный, бессодержательный, безналичный, бесконечный, бесспорный, бессменный, беспошлинный, бесприбыльный, бессрочный, безусловный.

2. Відредагувати речення.

1. Не дивлячись на конкурентів, фірма заключила вигідний договір. 2. На протязі року приймав участь у шкільних олімпіадах. 3. Роботу відложили на місяць. 4. Офіс обладнаний оргтехнікою, яку придбали в росстрочку. 5. Вина не доказана. 6. Приступаємо до обговорення слідуючого питання. 7. Ми перевірили скаргу про самовільний захват землі. 8. Подібна ситуація склалася і на інших підприємствах города. 9. Від цього метода відказались.

3. Перекласти текст українською мовою.

Тексти № 1, 2

Домашнє завдання: 1. Скласти хронологію заборон функціонування української мови (Горбачук В. Барви української мови. – К., 1997; Миронюк Н. Нариси з історії української літературної мови. – Запоріжжя, 1995).

План 2 Тема: Особливості професійного спілкування. Норми української мови

Мета: сформувати поняття про стильову диференціацію української мови; поглибити і вдосконалити знання студентів про чергування голосних та приголосних звуків.

1. Стилі сучасної української літературної мови. Характеристика офіційно-ділового стилю та його підстилів.

2. Поняття „мовна норма”, „загальнонаціональна мова”, „літературна мова”. Діалекти української мови. Суржик, сленг, жаргон і шляхи їх подолання.

3. Принципи українського правопису.

4. Чергування голосних звуків.

5. Чергування приголосних звуків.

6. Заява. Види заяв.

Реферат на тему: Становлення і розвиток українського правопису. Порівняльний аналіз правописів української мови.

Основна література: 3, 4, 5, 6, 7.

Додаткова література: 11, 14, 17, 19, 20, 21, 22.

Методичні поради

Аналізуючи перше питання, слід охарактеризувати функціональні стилі української літературної мови: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний, епістолярний, конфесійний; вказати на їх різновиди, ознаки та особливості. Перше питання передбачає детальну характеристику офіційно-ділового стилю із вказівкою найважливіших рис, ознак, форм реалізації, принципів викладу інформації, мовних особливостей.

Розглядаючи друге питання, слід зазначити, що мовні норми – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації. Розрізняють такі типи норм: орфографічні, графічні, орфоепічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні, пунктуаційні; суржик – це штучно змішана, нечиста мова, гібрид української і російської мов; діалект – це різновид національної мови, вживання якого обмежене територією чи соціальною групою людей (ходю – ходжу, первий – перший, когут – півень, лелека - бусько).

При розкритті третього питання, потрібно зазначити, що український правопис ґрунтується на фонетичному, морфологічному, історичному (традиційному), смисловому (диференціюючому) принципах.

Аналізуючи четверте і п’яте питання, необхідно зауважити, що чергування звуків – це постійна і закономірна зміна їх у коренях і афіксах етимологічно споріднених слів та форм.

Наприклад: стіл – столи, плести – заплітати, торгівля – торговельний.

В українській мові розрізняють два види чергувань: позиційне (фонетичне) й історичне. Більшість чергувань голосних належить до історичних: о – а (схопити – хапати), е – і (летіти – літати), о – е – и з нулем звука (день – дня, дзвінок – дзвінка), і – а (сідати – садити), и – і (бити – бій), о, е – і (сім – семи).

До найпоширеніших чергувань приголосних належать: г, к, х з ж, ч, ш (друг – дружба, око – очі, сухий – сушити); г, к, х з з, ц, с (книга – книзі, папка – папці, капелюх – на капелюсі). Детально слід охарактеризувати зміни приголосних перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о), де відбувається зміна звуків к, ц, ч на -цьк(ий), -цтв(о), наприклад: козак – козацтво, козацький, Дрогобич – дрогобицький, Токмак – токмацький, але Дамаск – дамаський, Ірак – іракський, баск - баскський, Нью-Йорк - нью-йоркський; г, з, ж на -зьк(ий), -зтв(о): Запоріжжя – запорізький, Прага – празький, Лодзь – лодзький, боягуз – боягузтво; х, с, ш на -ськ(ий), -ств(о): латиш – латиський, товариш - товариський, товариство, Карабах – карабаський, Золотоноша – золотоніський, але казах – казахський, Перемишль – перемишльський.

Готуючись до шостого питання, потрібно пам’ятати, що заява – документ, який містить прохання особи або установи щодо здійснення своїх прав чи захисту інтересів. Різновидами заяви є: заява-зобов’язання (прохання про надання позики), заява про відкриття рахунку, про прийняття на роботу, позовна заява тощо.