Категорія числа іменників

В українській мові іменники мають однину і множину. Переважна більшість іменників мають дві форми: документ – документи, юрист – юристи, доказ – докази, закон – закони. Але частина іменників має або тільки однину, або тільки множину, наприклад: студентство, радість, Київ, цукор, вода – однина; парфуми, Карпати, канікули – множина.

Для того, щоб правильно використовувати число іменника у документах, потрібно запам’ятати основні правила вживання форми однини на позначення множини.

1. Однина слугує засобом узагальнення, тобто, вказує на сукупність однорідних предметів як на одне ціле, наприклад: Зібрано цукрового буряка на площі 10-ти гектарів. Якщо ж якась невизначена кількість однорідних предметів лишається внутрішньо розчленованою, тобто вона складається з окремих одиниць і може рахуватись або вимірюватись, тоді рекомендується вживати форму множини: Підготовлено для відправлення нову партію холодильників (Р. в., мн.).

2. Однина іменників може вказувати на те, що однакові предмети належать кожній особі або предмету: Після закінчення курсів слухачам видається свідоцтво (не одне, а багато).

3. У назвах установ і свят вживання форм однини (в узагальненому значенні) або множини визначається традицією: Будинок книги, День енергетика, День машинобудівника, День шахтаря – однина, і множина - Будинок офіцерів, Міжнародний день студентів.

4. Речовинні та абстрактні іменники вживаються в однині: право, освіта, сміх, цукор, вода, метал. Але, якщо вони набувають конкретного вияву якості, дії, стану, коли позначають види, сорти, типи речовин, вироби з цієї речовини, велику кількість чогось або є термінами тоді вони вживаються у формі множини: Політичні сили пропонують…; високосортні сири, технічні масла, мінеральні солі, сухі вина, високоякісні сталі. Таке вживання форми множини не є порушенням норм літературної мови.

У мові службових документів реєстр іменників, які позначають множину, а вживаються у формі однини, і навпаки, часто непомірно розширюється, наприклад: Придбали нову шкіряну мебель (правильно – меблі); Фірмою закуплено багато рибної консерви (треба рибних консервів).

Потрібно пам’ятати, що коливання у виборі однини і множини не зводиться до протиставлення «один предмет – багато предметів», а може бути пов’язано зі стилістичними функціями слова. Наприклад, слово пісок має тільки значення речовини (морський пісок), а слово піски позначає «простір, покритий піском». Форма слова морози у порівнянні з формою мороз вживається для позначення інтенсивності дії, її повторюваності. Порівняй: На завтра прогнозують сильний мороз і На вулиці тріщать морози.

Правопис закінчень іменників чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини

У родовому відмінку однини іменники 2 відміни можуть мати закінчення –а, -я, -у, -ю.

Закінчення –а(-я) мають:

1. Назви осіб, власні імена, прізвища, назви міфічних осіб; персоніфіковані предмети та явища: бакалавра, Івана, студента, лісовика, Мороза, Вітра.

2. Назви органів, частин тіла людини і тварини: живота, зуба, шлунка, ліктя, хребта (але мозку, стравоходу).

3. Назви тварин: верблюда, індика, півня.

4. Назви дерев і квітів: апельсина, банана, береста, бука, каштана, едельвейса, гладіолуса (але бузку, очерету, щавлю, ранету, ячменю).

5. Назви конкретних предметів: трактора, двигуна, стовпа, ножа, клена (але вокзалу, даху). Залежно від наголосу: стола́ (але сто́лу), моста́ (але мо́сту), паркана́ (але парка́ну), плота́ (але пло́ту), полка́ (але по́лку).

6. Назви мір довжини, площі, часу, ваги, числові одиниці, назви грошей: метра, кілометра, гектара, липня, листопада (листопаду – процес), четверга, місяця (але року, кварталу, ранку, віку), мільйона, карбованця, долара.

7. Назви машин і їх деталей: автобуса, комбайна, двигуна, форда.

8. Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, сегмента, інтеграла, вектора, ромба, карниза, синуса.

9. Українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, чисельника, відрізка, іменника (але виду, роду, складу, способу, стану).

10. Назви населених пунктів (міст, сіл тощо), а також інші географічні назви із суфіксами –ов, -ев (-єв), -ин (-їн) або назви річок з наголошеним закінченням (у родовому відмінку): Загреба, Харкова, Тернополя; Дінця, Дністра, Іртиша, Каракоїна (озеро). У складних назвах населених пунктів іменник зберігає властиве йому в загальному значенні закінчення: Кривого Рогу (ріг – рогу), Холодного Яру (яр – яру), Зеленого Гаю.

Закінчення –у(-ю) мають:

1. Назви речовин, матеріалу: анальгіну, квасу, борщу, льоду (але хліба).

2. Сукупність чогось чи когось: капіталу, кодексу, колективу, процесу.

3. Абстрактні (почуття, стан, дія, процес тощо) поняття: болю, подиву, гуманізму, страху, характеру, (але ривка, стрибка, стусана, парадокса).

4. Назви явищ природи: вітру, вогню, землетрусу, холоду, жару.

5. Назви кущових і трав’янистих рослин і сортів плодових дерев: барвінку, бузку, щавлю (але вівса), ренету, ренклоду.

6. Назви установ, закладів, організацій та їх підрозділів: банку, гуртожитку, деканату, факультету, тресту, комітету, штабу, технікуму.

7. Назви ігор і танців: баскетболу, вальсу, волейболу (але гопака, козачка).

8. Назви будівель, приміщень і їх частин: палацу, готелю, ґанку, сараю, вокзалу, даху, заводу (але гаража, куреня, млина, карниза, хліва, бліндажа).

9. Терміни іншомовного походження, що означають хімічні або фізичні процеси, частину площі і т. ін.: аналізу, тексту, імпульсу, синтезу; літературознавчі терміни: стилю, сюжету, жанру, епосу, міфу, образу, фарсу.

10. Назви річок, озер, гір, вулканів, островів, півостровів, країн, областей, регіонів тощо (крім зазначених у пункті 10 на –а, -я): Алжиру, Китаю, Єгипту.

11. Слова із зазначенням місця, простору: валу, гаю, долу, лісу, майдану, (але ліска, майданчика, ярка; берега, горба, пагорба, острова, хутора, хребта).

12. Складні безсуфіксні слова (крім назв істот): телецентру, телефону, водогону (але електровоза, пароплава, теплохода, паровоза, телетайпа).

У багатозначних словах і омонімах закінчення родового відмінка визначається значенням: Алжира (місто) – Алжиру (країна), Кизила (місто) – кизилу (рослина), листопада (місяць) – листопаду (процес), пояса (предмет) – поясу (просторове поняття), каменя (окремий предмет) – каменю (матеріал).