Впровадження передового досвіду досягнень науки і техніки по технічній експлуатації меліоративних систем
З метою підвищення продуктивності праці робітників, а також вдосконалення форм і методів здійснення заходів щодо ефективної роботи елементів, а також покращення естетичного вигляду меліоративних систем, на кожній експлуа-таційній дільниці застосовуються механічні косилки, які дали можливість значно збільшити площі вирубування чагарників та обкошування травיянистої рослин-ності.
Так, за їх допомогою на протязі року додатково скошено 90,206 га трав’я-ної рослинності та зрізано 4,014 га чагарників на укосах та бермах каналів.
Рис. 26. Вирізка чагарнику Рис. 27. Обкошування рослинності
На протязі 2014 року, з метою зниження рівня ручної праці по управлінню були впроваджені у виробництво 2 раціоналізаторські пропозиції із загальним економічним ефектом 14231,67 грн.
4. Індивідуальне завдання
Рис. 28. Схема осушувальної системи “Україна”
Осушувана ділянка розташована в північно-західній частині землекористування колгоспу «Україна» Гощанського району Рівненської області. З півночі ділянка межує з землями колгоспу ім.ХХ1 з’їзду КПСС.
Найближчі населені пункти с.Ліпкі, с.Волкшов. Правління колгоспу «Україна» знаходиться в с.Ліпкі на відстані 2км від ділянки. Районний центр м.Гоща знаходиться в 18 км від ділянки, до залізничної станції Рівне - 45 км.
Поверхня ділянки полого хвиляста з ухилом на північний схід, ускладнена мікрорельєфом у вигляді блюдце подібних знижень.
Ділянка раніше практично не піддавався осушенню, лише деяка площа, прилегла до каналу ГД (МК-1-1) числиться в осушуваній площі, осушувальна мережа якої представлена двома дрібними каналами.
В даний час територія ділянки використовується під випас і лише незначна частина площі, у східній і південно-західній частині - під ріллю.
Землі ділянки періодично перезволожуються.
Для ефективного використання їх у сільськогосподарському виробництві проектом передбачаються осушувальні заходи.
По даним спостережень мете реологічної станції Рівне середня багаторічна температура повітря в районі знаходження зрошувального масиву близька до 6,9°С. Самі низькі середньомісячні температури в році спостерігаються в січні-лютому, самі високі - в липні-серпні. Перехід середньодобової температури повітря через 0°С весною наступає в другу декаду березня, осінню в середині третьої декади листопада. Тривалість теплового періоду з середньодобовою температурою повітря вище нуля градусів 253 дня. Перехід середньодобової температури повітря через 5 С, який приймаємо за начало и кінець вегетаційного періоду, наступає весною в перших числах квітня, осінню в кінці жовтня. Тривалість вегетаційного періоду 203 дня. Перші морози спостерігаються на початку жовтня. Тривалість без морозного періоду 163 дня. Стійкий сніжний покрив утворюється на початку січня.
Число днів зі сніжним покривом 83. Переважаючі вітри західного напрямку
Середньорічна швидкість вітру 4,8 м/с, максимальна – близько 40 м/с. 4% - 33 м/с, 50% - 19м/с. Випаровування з осушувальних боліт складають 550 мм. Максимальне випаровування спостерігається в липні и складає 4 мм в день.
Зрошувальна територія знаходиться в басейні р.Стави.
По ландшафтним умовам район робіт прив’язаний до Луцького-Рівненського фізико-географічного району області Волинської височини. Район характеризується помірно-роз’єднаними, помірно хвилястим рельєфом з розвитком переважно глейовими супіщаних і чорноземно-лугових глеєвих легкосуглинистих на супісках грунтів.
В геоструктурному відношенні досліджувана територія розташована в межах Волино-Подільської плити. На вивчену глибину 18,0 м в геологічній будові масиву приймають участь породи неогена, перекриті малопотужним чохлом четвертинних відкладень. На території об’єкту потужність четвертинних відкладень складає 16-17,50 м. Генетично вони представлені середньо четвертинними темно алювіальними і алювіальними відкладеннями, а також сучасними алювіальними. Літологічно в їх розрізі переважають супіски, легкі суглинки, з включенням карбонатів. Блюдцеподібні пониження, виконані делювіальними суглинками потужність яких складає 0,50-1,50 м.
Розрахунки проведені згідно методики "Визначення рівня антропогенної перетвореності ландшафту " (Воропай Л.І., Дутчак Н.В., Куниця Н.А.,1989) показали, що річка Стубелка характеризуються великим рівнем перетвореності. Аналіз розрахунків згідно методики "Визначення кількісної і якісної оцінки екологічної стійкості ландшафту"( Клементкова Е., Гейниге В., 1995) показав, що річка характеризуються низькою стійкістю ландшафту. Розрахунки проведено згідно методики "Оцінка екологічного стану (рівня перетвореності) басейну малої річки на підставі інтегрального показника рівня антропогенізації (ІПРА)" (Ліхо О. , Волкова Л., 1998) показали, що стан басейну річки характеризуються як порушений. Річку відносять до 4 групи антропогенного впливу (дуже сильно перетворені, з яскравою нестабільністю, з дуже порушеним, катастрофічним станом).