- •Структура залізничної мережі
- •3. Структурна схема атске «квант»
- •4.2. Розрахуємо навантаження що поступає на вихідні шк.
- •4.3. Розрахунок поступаючого навантаження і внутрішньостанційного
- •Навантаження до міжміської станції визначається по формулі:
- •4.4. Схема розподілу інтенсивності навантаження.
- •5. Розрахунок об'єму основного станційного устаткування.
- •6. Розрахунок кількості з’єднувальних ліній методом комбінованого блокування
- •Метод половинного ділення.
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни
«Автоматична комутація на мережах зв‘язку»
ЗАВДАННЯ
Привести схему зв'язку залізничного вузла з п'ятизначною нумерацією побудовану за радіальним одноступінчатим способом. Кількість і ємкість станцій вибирається так, щоб показати структуру мережі і нумерацію абонентів.
Дати нумерацію абонентам мережі, прийнявши відкриту систему нумерації з індексом виходу на зовнішній зв'язок (цифра 0).
Відповідно до вибраної нумерації написати послідовність цифр, яку набирає абонент при здійсненні:
а) місцевого зв'язку;
б) внутришньозонового зв'язку;
в) міжміського зв'язку.
Ємкість мережі і ємкість ЦС, типи АТС, що діють, і число обслуговуваних об'єктів беремо з таблиць.
Привести основні технічні характеристики проектованої АТСКЭ «Квант».
Привести структурну схему АТСКЭ «Квант» з коротким описом основних блоків і вузлів.
Привести розрахунок інтенсивності навантаження.
Розрахувати необхідне число з’єднувальних ліній методом комбінованого блокування із застосуванням ЕОМ.
Вихідні дані для розрахунків взяти з таблиць 1, 2, 3.
Таблиця 1.
Кількість каналів |
Остання цифра шифру |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
|
Емкість АТС |
1000 |
1200 |
1500 |
1100 |
1300 |
1600 |
1400 |
1150 |
1340 |
1700 |
Квартирний сектор |
700 |
780 |
900 |
770 |
845 |
960 |
980 |
632 |
871 |
1020 |
Адміністративний сектор |
300 |
420 |
600 |
330 |
455 |
640 |
420 |
518 |
469 |
680 |
Сектор управління (входить до складу адміністративного) |
100 |
200 |
180 |
120 |
210 |
250 |
180 |
200 |
160 |
220 |
Таблиця 2.
|
Передостання цифра шифру |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
|
Середня кількість викликів в ЧНН (Квартирний сектор) |
0,7 |
0,8 |
0,6 |
0,75 |
0,85 |
0,65 |
0,58 |
0,72 |
0,68 |
0,82 |
Середня кількість викликів в ЧНН (Адміністративний сектор) |
1,3 |
1,5 |
2,0 |
1,8 |
1,4 |
2,5 |
2,2 |
1,6 |
2,3 |
1,9 |
Середня тривалість зв‘язку, сек |
110 |
120 |
100 |
150 |
130 |
140 |
90 |
115 |
160 |
125 |
Таблиця 3.
Дані про залізничну телефону мережу.
Тип АТС |
Числовий номер |
Тип обладнання |
Емкість N |
Нумерація |
|||
|
упр |
адм |
кв |
||||
ЦС |
70 |
«Квант» |
Хххх |
|
|
|
70000-7хххх |
ОС 1 |
72 |
АТСЦ |
300 |
36 |
121 |
143 |
72000-72299 |
ОС 2 |
73 |
АТСК-100/2000 |
1000 |
120 |
405 |
475 |
73000-73999 |
ОС 3 |
74 |
АТСК-100/2000 |
1500 |
180 |
607 |
713 |
74000-75499 |
Структура залізничної мережі
Структура залізничної мережі з п'ятизначною нумерацією побудованою за радіальним одноступінчатим способом приведена на рис. 1.
Рис.1. Структурна схема мережі з п'ятизначною нумерацією.
На телефонних мережах застосовуються закриті і відкриті системи нумерації. У першому випадку для зв'язку між будь-якими двома абонентами мережі набирається номер однієї і тієї ж значності. У другому випадку число знаків номера залежить від виду з'єднання. Відкриті системи нумерації можуть бути з індексами виходу і без індексу виходу.
На телефонних мережах часто застосовуються різні види відкритих систем. В даний час територія країни поділена на зони з семизначною нумерацією, кожною з яких привласнений тризначний код ABC. Як A можуть бути використані будь-які цифри, окрім 1 і 2, а як B і C – будь-які цифри.
В
межах зони кожен абонент має семизначний
зоновий номер ab
.
Внутрішньозоновий код ab
привласнюється кожній стотисячній
групі номерів. Як перша цифра а можуть
бути використані будь-які цифри, окрім
8 і 0. Цифра 8 є індексом виходу на
автоматичну міжміську телефонну станцію
(АМТС),
а цифра 0 використовується як перша
цифра екстрених номерів. У стотисячній
групі абонентський номер п'ятизначний
.
Залежно
від ємкості мережі нумерація на ГТС
може бути 5, 6 або 7-значной.
Основною одиницею ємкості міської
телефонної станції є десятитисячна
АТС, тому абонентський номер утворюється
з коду АТС
і 4-значного номеру xxxx
(від 0000 до 9999). Якщо ємкість мережі не
перевищує 10 тис. номерів або 80 тис.
номерів, то використовуються 5-значна
нумерація.
Для виходу на зонову мережу (при зв'язку з іншою місцевою мережею даної зони нумерації, що має код ab, відмінний від коду вихідної мережі) набирається індекс виходу на АМТС – 8, внутрішньозоновий індекс 2, а потім зоновий номер абонента ab вхідній місцевій мережі.
Для
виходу на міжміську мережу (при зв'язку
з абонентом місцевої мережі іншої зони
нумерації, що має код АВС) набирається
індекс виходу на АМТС, потім десятковий
міжміський номер абонента АВС – ab
-
.
Цифра А не може бути рівна 2, оскільки 2
– індекс виходу на зонову мережу
(внутрішньозоновий індекс), і 1, оскільки
10 – індекс виходу на автоматично
комутовану телефонну міжнародну мережу.
Відкрита
безіндексна система нумерації припускає
набір різного числа цифр при зв'язку на
різних рівнях ієрархії мережі.
Застосовується на телефонних
мережах.
Така система нумерації може застосовуватися
і в межах всієї мережі країни. Тоді
цифри, з якої починаються місцевий,
зоновий і міжміський номери, не повинні
співпадати, тобто А
.
У зв'язку з такими обмеженнями мають
місце значні втрати ємкості нумерації.
Відповідно до вибраної нумерації напишемо послідовність цифр, яку набирає абонент при здійсненні:
а) місцевого зв'язку;
б) внутрішньозонового;
в) міжміського зв'язку.
При здійсненні місцевого зв'язку для того, щоб абонент 71032 подзвонив абонентові 71145, він набирає останні три цифри номера – 145. Якщо абонент 73600 хоче подзвонити абонентові іншої станції 72531, то він набирає 72531.
При здійсненні внутрішньозонового зв'язку абонент набирає: 82- ab .
При здійсненні міжміського зв'язку абонент набирає: 8-ABC- ab .
2. ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНЦІЇ «КВАНТ»
