- •Формування здоров'язберігаючих компетентностей на уроках інформатики
- •Проблема формування здоров’язберігаючих компетентностей учнів у науковій літературі
- •Потенціал навчального предмета «інформатики» у формуванні здоров’язберігаючих компетентностей учнів
- •2.1. Методика володіння здоров’я формуючими технологіями
- •Методичні рекомендації з проблем здоров’язберігаючих компетентностей учнів
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Методичні рекомендації з проблем здоров’язберігаючих компетентностей учнів
Плануючи кожний урок, передбачається можливість використання різних прийомів. Як правило кожний урок починається з психологічної розминки, з метою створення комфортного середовища для учнів, доброзичливої обстановки.
Для формування здоров’язберігаючої компетентності учнів на уроках інформатики найбільш ефективними є такі інтерактивні методи:
Метод «Мозковий штурм» - на етапі актуалізації опорних знань учнів. Цей метод базується на використанні знань учнів, здобутих на попередньому уроці. Він потребує від них короткої, швидкої точної відповіді, передбачає вислуховування ідей без їх обговорення.
Метод «Мікрофон» - на етапі актуалізації опорних знань учнів або на етапі закріплення вивченого матеріалу:
«Робота в малих динамічних групах» - на етапі вивчення нового матеріалу і закріплення його. Найкраще – на цілому уроці узагальнення і систематизації знань. Клас ділиться на 4-5 груп, у кожній з них є учень-«консультант», решта готуються бути доповідачами. За допомогою «консультанта» група почергово виконує декілька завдань з вивченого матеріалу, потім доповідачі пишуть на дошці схеми, рівняння, пояснюючи їх.
«Метод-прес» - на етапі вивчення нового матеріалу. Учні дають відповіді на поставлені питання, аргументуючи їх.[5]
Окрім різних інтерактивних методів для активізації пізнавальної діяльності учнів, використовуються технології ситуативного моделювання, а саме дидактичні ігри.Така модель навчання сприяє не лише реалізації дидактичних цілей, але й розвитку зосередженості й самостійного мислення. Кожна гра відбувається за визначеною схемою.
Під час проведення узагальнюючих уроків можна використовувати такі ігри, як КВК або уроки-подорожі. Розвитку розумової діяльності учнів сприяють тренувальні ігри, такі як: «Хто швидше», «Хто зайвий», «Вірю-не вірю».
З метою формування здоров’язберігаючої компетентності використовується метод проблемного навчання, форми колективної, індивідуальної та самостійної роботи учнів, у ході реалізації яких перевага надається розв'язуванню задач логічного, навчального, пошукового характеру.
Саме такі завдання спонукають учнів логічно мислити, аналізувати, пояснювати, порівнювати.
Висновки
Раціональна організація навчального процесу необхідна для попередження перенапруження та забезпечення умов успішного навчання школярів, збереження їх здоров’я. Найбільш важливими показниками раціональної організації навчально-виховного процесу є використання на уроках здоров’язберігаючих технологій. Обов’язковими елементами здоров’язберігаючої організації уроку, які попереджують втому учнів є фізкультхвилинки. Вони позитивно впливають на аналітико-синтетичну діяльність мозку, активізують серцево-судинну і дихальну систему, покращують кровообіг внутрішніх органів і роботу нервової системи. За допомогою фізкультхвилинок вдається зняти загальну чи локальну втому, значно покращити самопочуття дітей.
На уроках інформатики доцільними є технології, які:
мають за основу комплексний характер збереження здоров’я;
беруть до уваги більшість факторів, що впливають на здоров’я;
враховують вікові та індивідуальні особливості учнів;
постійно покращують санітарно-гігієнічні умови навчального закладу, матеріально-технічну та навчальну базу, соціально-психологічний клімат у колективі відповідно до сучасних вимог.
Отже, збереження здоров’я учасників навчально-виховного процесу є одним із важливих завдань сучасної школи. Підвищення цінності власного здоров’я у педагогів та здоров’я учнів відбувається шляхом формування здоров’язберігаючих компетенцій. Кожен педагог повинен усвідомлювати особисту відповідальності за створення умов, які дають змогу «не нашкодити» фізичному та психічному благополуччю, на реалізацію методів і засобів навчання відповідно до фізіолого-психологічних принципів збереження здоров’я з реалізацією їх на більш якісному рівні.
