2. Потенціал навчального предмета «інформатики» у формуванні здоров’язберігаючих компетентностей учнів

В основу побудови змісту навчання інформатики й вимог до загальноосвітньої підготовки учнів покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання інформатики є сформовані на основі здобутих знань, вмінь і навичок, досвіду навчальної та життєвої діяльності, вироблених ціннісних орієнтацій, позитивної мотивації предметна ІКТ-компетентність та ключові компетентності, зокрема інформаційно-комунікаційна, навчальна, комунікативна, математична, соціальна, громадянська, здоров’язберігаюча.

Компетентнісний підхід до освіти — це спроба привести у відповідність освіту й потреби ринку праці. Він не є чимось новим, штучно створеним, а гармонійно поєднує традиційний підхід викладання, головним завданням якого було формування стійких знань, умінь та навичок, із особистісно-орієнтованою формою навчання, метою якої є створення умов для розвитку та самореалізації кожного учня. З уведенням компетентнісного підходу до системи шкільної освіти з’являється можливість якісних змін у підготовці випускників. Основним результатом діяльності педагогічного колективу школи стає формування компетентного випускника, здатного застосовувати набуті знання в реальному житті, витримувати конкуренцію на ринку праці.

Зважаючи на те, що компетентність — це не просто сума знань, умінь та навичок, а психосоціальна риса, яка надає учневі сили та впевненості у власній успішності, можливість ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем, змінюються підходи до викладання предметів, форми роботи, зміст освіти, оцінювання результативності роботи педагога.

Інформатика як шкільний предмет, що з’явився порівняно недавно, від самого початку орієнтована на форми та методи роботи, притаманні компетентнісному підходу. Інтерактивні форми навчання є невід’ємною частиною роботи вчителів інформатики. Індивідуальна робота кожного учня на персональному комп’ютері поєднується з груповою роботою під час вивчення нового матеріалу, роботи над проектами, роботи в мережі. Використання комп’ютерної техніки та мультимедійних засобів, які рекомендовані на інших предметах, є звичайними засобами навчання на уроках інформатики.

Інформатика – це базовий навчальний предмет, який має у своєму арсеналі потужний засіб – нові інформаційні технології. Вони відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, формування та закріплення професійних навичок, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання.

Зміст і методика викладання інформатики мають певні особливості стосовно формування основних груп компетентностей учнів.

Серед них ми виділяємо:

1. Соціальну компетентність.

2. Громадянську компетентність.

3. Загальнокультурну компетентність.

4. Комунікативну компетентність.

5. Предметну компетентність.

6. Здоров’язберігаючу компетентність .

Комп’ютер - найпотужніше джерело розвитку не лише пізнавальної активності, а й інтелектуальних почуттів дитини – прагнення до знань, задоволення результатом своєї діяльності, розвиток критичного мислення. Учні з великим задоволенням працюють за комп’ютером. Вдало підібрані комп’ютерні програми, згідно нормативних вимог, забезпечують розвиток творчих здібностей дітей, їхніх інтересів, умінь і навичок, потребують певного рівня пізнавальної активності.

Крім того, з використанням комп’ютера з’являється можливість зробити уроки динамічнішими. Наприклад, уроки інформатики, на яких лекції чергуються з практичними заняттями, дають змогу врізнобарвити подачу матеріалу і тому довше утримувати увагу учнів. До того ж, залежно від матеріалу, який вивчається, комп’ютер дає змогу перетворити урок або його частину на захоплюючу гру, що значно підвищує інтерес до предмета. Відчуття гри знімає напругу й нервозність у дітей, особливо підліткового віку, які надто критично оцінюють свої можливості та свій власний рейтинг у колективі. Саме підлітковий вік є критичним з точки зору психології своєю вразливістю, підвищеною емоційністю та болісним сприйняттям зауважень товаришів. Комп’ютер і гра сприяють покращенню взаємовідносин між дітьми.

Комп’ютер природно вписується в життя нашої школи та є ще одним ефективним технічним засобом, за допомогою якого можна значно урізноманітнити процес навчання. Кожне заняття в дітей викликає емоційний підйом, навіть відстаючі учні охоче працюють із комп’ютером. Педагогіка покликана сьогодні критично підходити до мінливої дійсності, що оточує дітей у світі високих технологій. При цьому варто об’єктивно вивчати й порівнювати як негативні впливи, так і позитивні дидактичні можливості нових технологій, щоб виробити орієнтовану на майбутнє методику і практику побудови навчальних занять у початковій і середній школі.

За останнє десятиріччя чітко спостерігаються такі фактори, які впливають на стан здоров'я учнів, а саме: зростання навчального навантаження, вільний час діти все більше проводять за переглядом фільмів, за комп'ютерними іграми. Усе це призводить до гіподинамії, порушення постави, порушення зору. Сучасна медицина займається не здоров'ям, а хворобами, не профілактикою, а лікуванням. Завдання ж школи - зберегти, зміцнити здоров'я учнів, сформувати в них відповідальне ставлення до власного здоров'я.

Діяльність учителя щоурочно повинна бути орієнтована на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров'я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров'я, поглиблення знань, умінь та навичок, пов'язаних з усіма складовими здоров'я (фізична, соціальна, психічна, духовна). Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров'я неможливе без реалізації здоров’язберігаючої складової під час проведення уроків.

Реалізація здоров’язберігаючої складової на уроках інформатики здійснюється через:

♦ фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи (оздоровчу рухливу діяльність);

♦ контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання, роботи за комп’ютером, тощо;

♦ використання вправ щодо профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії;

♦ виконання дихальних вправ;

♦ виконання гімнастики для очей.

Впровадження здоров'язберігаючих технологій потребує від учителя, по-перши, не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів. Треба намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми.

Здоров'язберігаючі технології передбачають :

• зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної , емоційної, рухової видів діяльності;

• групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності , вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування;

• проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків.

На кожному уроці інформатики необхідно проводити п'ятихвилинні перерви, відриваючись від роботи над досліджуваним матеріалом. Цього вимагають здоров’язберігаючі програми, адміністрація і т.д.

Їх включають з метою попередження навчального стомлення. Тривалість фізкультурних пауз не повинна перевищувати 3-5 хвилин. Рекомендується використовувати вправи на потягування, розтяжку грудних м'язів, м'язів стегна і гомілки, дихальні вправи.

Всі знають, що гра має велике значення в житті дитини. Фізкультхвилинки, проведені на уроках, теж можна віднести до ігрових моментів. Різні форми фізкультхвилинок є засобом не тільки фізичного, а й духовного формування дитини.

Знання великої кількості фізкультхвилинок просто необхідно. І слід поповнювати та оновлювати цей багаж якомога частіше. Не можна недооцінювати роль фізкультхвилинок як фактора пам'яті, який не менш важливий, ніж чіткий механізм мислення. Звідси можна зробити висновок: потрібні римовані вправи, вірші, казки. Віршована форма благодатно впливає на вироблення ритмічної мови паралельно з ритмічністю рухів [4].

Шкільні заняття поєднують в собі психічне, статичне, динамічне навантаження на окремі органи та системи й на весь організм дитини в цілому. Тому для проведення фізкультхвилинок краще використовувати відео. Такі паузи підвищують працездатність, покращують емоційний стан та відволікають учнів від розумової діяльності.

Для зняття зорового напруги проводиться зорова гімнастика. Навіть при невеликій її тривалості (1 хв), але регулярному проведенні вона є ефективним заходом профілактики втоми. Так при виконанні спеціальних вправ забезпечується періодичне переключення зору з ближнього предмета на дальній в результаті чого функція зору нормалізується. Зорова гімнастика проводиться в середині заняття з комп'ютером (одна вправа) і після нього (одно-два вправи). Через 2-4 заняття вправи рекомендується міняти.

Розділ 2. Методика формування здоров’язберігаючих компетентностей учнів