
- •Екзаменаційний білет № 7
- •1.Визначте класифікацію систем згідно їх походження.
- •2. Назвіть функціональні робочі стани людини, їх класифікацію.
- •3. Охарактеризуйте структурно-функціональні схеми біотехнічної системи в режимах керованого та некерованого експерименту.
- •Екзаменаційний білет № 8
- •1. Поясніть принципи та класифікацію методів керування функціональними станами біосистем.
- •Класифікація прийомів управління функціональним станом
- •2. Проаналізуйте особливі властивості «простих», «складних» та «дуже складних» систем.
- •3. Визначте поняття «ергономіка» і «дизайн» при синтезі бтс.
- •Екзаменаційний білет № 9
- •1.Наведіть особливості отримання та обробки інформації в простих і складних системах.
- •2. Визначте особливості узгодження характеристик біотехнічних засобів для «керування» функціональними станами людини.
- •3. Проаналізуйте особливості сенсорно-моторної діяльності людини-оператора.
Екзаменаційний білет № 7
1.Визначте класифікацію систем згідно їх походження.
Классификация систем по происхождению (двухуровневая).
-
СИСТЕМЫ
ИСКУССТВЕННЫЕ:
Орудия
Механизмы
Машины
Автоматы
СМЕШАННЫЕ:
Эргономические
Биотехнические
Организационные
Автоматизированные
ЕСТЕСТВЕННЫЕ:
Живые
Неживые
Экологические
Социальные
Примеры подклассов смешанных систем – эргономические системы (комплексы «машина - человек-оператор»), биотехнические (системы, в которые входят живые организмы и технические устройства), организацион-ные системы (состоящие из коллективов людей, с необходимыми средствами).
2. Назвіть функціональні робочі стани людини, їх класифікацію.
Функціональні стани оператора - це комплекс характеристик тих функцій і якостей людини, які безпосередньо або опосередковано зумовлюють її трудову діяльність.
Ситуативні, короткочасні стани спричинені впливом різних ситуативних факторів - помилок оператора, непорозумінь між операторами, негараздів у виробництві. Періодичні стани - це стани, які виникають протягом трудової зміни, вахти (підвищена працездатність, утома, кінцевий порив), а також психічні стани, які визначаються змістом і характером роботи (сонливість, апатія, нудьга, підвищена активність тощо). За ознакою домінування однієї зі сторін психіки розрізняють стани, у яких домінують процеси відчуття і сприймання, уваги (стан розпорошення або зосередження, натхнення), емоційні і вольові стани.
Найбільш важливою, з точки зору впливу на ефективність діяльності оператора, є класифікація станів за рівнем напруженості. Вони поділяються на:
-емоційне збудження;
-емоційну напруженість;
-стрес як стан підвищеної емоційної напруженості.
Емоційне збудження характеризується активацією різних функцій організму, підвищеною готовністю до різних неочікуваних дій у відповідь на дію емоціогенних факторів, але без застосування цілеспрямованих, вольових актів.
Емоційна напруженість характеризується активацією різних функцій організму в зв'язку з конкретними вольовими актами або виконанням цілеспрямованої діяльності, або підготовкою до неї, або очікуванням якої-небудь небезпеки. Цей стан психічної активності - запорука успішного виконання дій оператором. Він супроводжується помірними змінами фізіологічних реакцій організму і проявляється у хорошому самопочутті, стабільному і впевненому виконанні дій. Проміжних та кінцевих цілей досягають за незначного нервово-психічного напруження. Спостерігаються довготривала працездатність, відсутність помилкових дій, відмов, зривів та інших відхилень. Діяльність оператора характеризується високою надійністю і ефективністю.
Стрес (підвищена напруженість) характеризується частковим зниженням ефективності психічних функцій, координації рухів і працездатності.
В состоянии физиологического покоя или слабых воздействий каждая подсистема работает по принципу наименьшего взаимодействия - чтобы её взаимодействие с другими и ВнС было минимально. Малые изменения внутри любой из них, не оказывают влияния на другие системы. В изменившихся условиях ВнС показатели организма количественно изменяются, обусловливая новые оптимальные внутренние условия жизнедеятельности. При снятии воздействия показатели опять изменя-ются, но могут отличаться от первоначальных. При этом обеспечивается другой функциональный уровень, новое равновесное состояние организма. При одних и тех же условиях это состояние может обеспечиваться при разных значениях существенных показателей. Выполнение принципа наименьшего взаимодействия не означает независимости систем. Каждый орган может влиять на состояние ЦНС, а через неё – на выполнение функций другими органами и подсистемами. В условиях «физиологического покоя» вся деятельность организма согласована, а незначительное взаимовлияние подсистем помогает системе организма сохранить эту согласованность функционирования.