
- •Тема 12: Комплексна оцінка ефективності інноваційної діяльності фірми
- •1. Методологічні аспекти оцінки ефективності інновацій
- •Основні процеси оцінки ефективності
- •Види ефективності інноваційних проектів
- •2. Види ефектів інноваційної діяльності
- •Формування економічних ефектів від використання інновацій виробничого призначення в системі промислових підприємств
- •Показники оцінки ефективності інноваційних проектів
- •4. Аналіз ризиків інноваційних проектів
- •5. Визначення ринкової вартості ліцензій
- •6. Комплексний аналіз інноваційної діяльності фірми
4. Аналіз ризиків інноваційних проектів
Учасники інноваційного проекту зацікавлені в проведенні аналізу ризиків, які можуть виникнути впродовж його здійснення. Під проектними ризиками розуміють ймовірність отримання результатів від здійснення інноваційного проекту в менших розмірах, ніж очікували усі зацікавлені сторони.
Оцінка ризику може здійснюватися різноманітними методами серед яких найбільш розповсюдженими є аналіз чутливості (Sensitivity Analysis) та аналіз критичного (беззбиткового) обсягу продукції (Вгеак-Еvеn Analysis) інноваційного проекту.
Аналіз чутливості являє собою спрощений метод оцінки ризиків інноваційного проекту, який дає змогу перевірити чутливість очікуваних результативних показників (прибутку, чистого поточного ефекту) до зміни окремих чинників:
• обсяг продажу інноваційної продукції;
• ціни одиниці інноваційної продукції;
• змінних витрат на одиницю інноваційної продукції;
• постійних витрат на загальний обсяг інноваційної продукції;
• обсягу капітальних вкладень в інноваційний проект;
• дисконтної ставки;
• ставки оподаткування;
• потреб в оборотних активах;
• темпів інфляції;
• зміни обмінного курсу національної валюти та ін.
Аналіз
чутливості виконується із застосуванням
методу імітаційного моделювання. У
процесі аналізу визначається "базовий"
варіант, за якого всі досліджувані
чинники набувають своїх початкових
значень. Потому чинники змінюють по
одному, за фіксо- ваних значень інших
параметрів. Розраховують чистий поточний
ефект внаслідок впливу наведених
факторів (
)
і
в базовому варіанті
(
).
Зіставляючи
з
,
визначають
коефіцієнт одиничного проектного ризику
(
).
=
.
(12.19)
Величина коефіцієнта менша за одиницю свідчить про зворотній зв'язок від зміни певного чинника. Наприклад, збільшення ставок податків призведе до зниження NРV, збільшення цін та попиту на продукцію — до його збільшення.
Середня
величина коефіцієнту поодиничного
проектного ризику (
)
визначається
за такою формулою:
(12.20)
де
—
коефіцієнти поодиничного ризику проекту
першого, другого та п-го чинників; п — кількість чинників, що аналізуються.
У зарубіжній і вітчизняній практиці аналіз чутливості проекту здійснюється за різними варіантами (сценаріями) розвитку подій: песимістичним, найбільш ймовірним, оптимістичним. Експертами, які мають оцінити песимістичні й оптимістичні значення показників проекту, виступають маркетологи, технологи, екологи, фахівці виробничого менеджменту, фінансові аналітики.
За допомогою аналізу чутливості визначають найбільш значущі чинники з точку зору ризиків, а також розробляється найбільш ефективна стратегія реалізації інноваційного проекту.
Перевагами методу аналізу чутливості є об'єктивність, простота розрахунків та наочність. Його недоліком — те, що він передбачає зміну лише одного чинника проекту. Це призводить до неповного врахування взаємозв'язків між окремими чинниками та їхнього сукупного впливу. Для врахування одночасної зміни декількох чинників необхідно використовувати комп'ютерну техніку.
Для оцінки рівня безпеки інноваційних результатів здійснюється розрахунок показника критичного (беззбиткового) обсягу продажу продукції, тобто такого розміру продажу за яким відшкодовуються всі витрати на виготовлення й реалізацію інноваційної продукції.
Беззбитковий
обсяг виробництва може бути розрахований
в натуральному (
)
і
вартісному (
)
виразі:
(12.21)
(12.22)
де
FС
—
річна величина умовно-постійних витрат,
грн.; Р
—
ціна одиниці продукції, грн.; V—
змінні витрати на одиницю продукції;
—
коефіцієнт маржинального прибутку,
який розраховується за співвідношенням
маржинального прибутку до фактичної
виручки від реалізації:
(12.23)
Плановий обсяг річних продажів у натуральному й вартісному вимірах, необхідний для отримання бажаного прибутку, розраховується за такими формулами:
(12.24)
(12.25)
де
—
плановий
обсяг річних продажів у
натуральному
виразі, за якого досягається бажаний
розмір прибутку
—
те саме, у вартісному виразі.