3. Показники оцінки ефективності інноваційних проектів

Усі кількісні показники економічної ефективності можна поділити на дві групи:

1) показники, що враховують фактор часу. За їх розрахунку здійснюється процедура дисконтування, тобто визначення поточної (нинішньої) вартості майбутніх грошових видатків і нарахувань від здійснення інноваційного проекту;

2) показники, що не враховують фактор часу.

Показники оцінки економічної ефективності інноваційних проектів

Чистий поточний ефект (Net Present Value, NPV) інноваційного проекту — це сума перевищення дисконтованих грошових потоків за весь життєвий цикл проекту над інвестиціями в інноваційний проект:

,

де PV (Present Value) — поточна вартість майбутніх грошових потоків;

I — одноразова інвестиція в інноваційний проект;

(Cash Flow) — грошовий потік від здійснення інноваційного проекту в t-му році;

r — ставка дисконту, частка від одиниці.

Якщо інноваційний проект передбачає не одноразову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів фірми протягом декількох років, показник NPV обчислюється за формулою:

,

де — величина інвестицій в t-му періоді реалізації інноваційного проекту;

i — прогнозований середній рівень інфляції в t-му періоді.

• Якщо: NPV>0 — інноваційний проект доцільно прийняти. У разі прийняття проекту вартість фірми, а отже, й добробут її власників збільшується;

• NPV <0 — інноваційний проект слід відхилити. У разі прийняття проекту вартість фірми зменшується, тобто її власники зазнають збитків;

• NPV=0 — економічний ефект інноваційного проекту нульовий. У цьому разі вартість фірми не зміниться, тобто добробут її власників залишиться на тому ж самому рівні. Однак позитивним є те, що зростуть обсяги виробництва, тобто масштаби підприємства збільшаться.

Основні позитивні риси показника чистого поточного ефекту:

• дає змогу оцінити приріст вартості капіталу фірми;

• адитивність, що надає можливість використовувати його при оцінці економічного ефекту інноваційного портфеля:

NPV (A+B) = NPV(A) + NPV(B). (12.8)

• надає змогу зробити правильний вибір при аналізі проектів з нерівномірними грошовими потоками.

Недоліки показника чистого поточного ефекту:

• суттєва залежність від часових параметрів проекту, а саме — від терміну початку віддачі від інвестицій в інноваційний проект і тривалості періоду віддачі. Зрушення початку віддачі вперед зменшує величину NPV пропорційно коефіцієнту дисконтування ;

• суттєва залежність від масштабів капітальних вкладень.

Від початку 90-х років XX ст. широко застосовується нова концепція прийняття інвестиційних рішень і оцінки результатів діяльності на всіх рівнях управління фірмою — концепція економічної доданої вартості (Economic Value Added, EVA).

Визначення економічного ефекту на основі показника економічної доданої вартості запропонувала американська консалтингова компанія "Stern Stewart & Со.".

Економічна додана вартість являє собою відомий з економічної теорії показник економічного прибутку (economic profit), який відрізняється від бухгалтерського прибутку тим, що за його визначення враховуються не лише явні бухгалтерські витрати, а й неявні витрати використання капіталу (втрачені вигоди за найдоходнішим альтернативним варіантом інвестицій).

Фірма матиме прибуток лише в тому разі, якщо чистий прибуток від її інноваційної діяльності перевищуватиме той рівень доходності, який вона може отримати за іншими альтернативними варіантами вкладень.

Економічну додану вартість можна визначити за сукупними активами фірми (12.9) і за її власними коштами (12.10), при цьому розрахунки будуть еквівалентними:

EVA = NOPAT – (A*WACC); (12.9)

EVA = - C*COE; (12.10)

де NOPAT (Net Operating Profit After Taxes) — чистий операційний прибуток після сплати податків, але до сплати відсотків; Е_а (Adjusted Earnings) — скоригований чистий прибуток після сплати податків і відсотків; А (Asets) — сумарна величина активів фірми; С (Capital) — розмір власного капіталу; СОЕ (Cost of Equity) ціна власного капіталу; WACC (Weighted Average Cost of Capital) — середньозважена вартість капіталу:

WACC = COD* + COE* (12.11)

де СОD (Cost of Debt) — ціна позикового капіталу; — питома вага позикового і власного капіталу в загальній сумі активів джерел відповідно.

З наведених формул бачимо, що бухгалтерський прибуток завжди більший за економічний, а фірма може бути прибутковою з бухгалтерської і нерентабельною з економічної точки зору.

Керівництво фірми може максимізувати економічний прибуток за рахунок: а) збільшення чистого прибутку завдяки збільшенню обсягів продажу або валового прибутку; б) зменшення розміру капіталу фірми; в) зниження вартості капіталу. При цьому слід зважати на можливі ефекти взаємозв'язків.

Оцінка економічного ефекту діяльності фірми в цілому і окремих її підрозділів на основі показника ЕVА має переваги перед традиційними показниками (такими як облікова норма рентабельності і темп її зростання, рентабельність власного капіталу (Return on Equity ):

• підвищення ефективності використання власного капіталу фірми за рахунок інвестування в проекті з позитивним економічним, а не бухгалтерським прибутком;

• стимулювання економії власного капіталу при прийнятті управлінських рішень;

• більш об'єктивна оцінка внеску кожного керівника у забезпечення економічного прибутку фірми.

Та водночас показник ЕVА має суттєві недоліки, які є загальним для усіх показників, що базуються на концепції економічного прибутку:

• проблематичність визначення економічного прибутку окремих підрозділів;

• можливість маніпулювання показником економічного прибутку заради збільшення винагороди в короткотерміновій перспективі;

• показник економічного прибутку застосовується в основному для оцінки існуючих компаній і напрямів бізнесу, перспективи яких можна спрогнозувати з високим ступенем імовірності, і він менш корисний для оцінки нових швидко зростаючих підприємств, ринків і галузей;

• економічний прибуток є абсолютною вартісною величиною, що виключає можливість порівняння різних за масштабами проектів.

Внутрішня норма рентабельності інвестицій в інноваційний проект (Internal Rate of Return, IRR, або: внутрішня норма прибутковості, внутрішня норма прибутку) являє собою розрахункову відсоткову ставку, за якої одержані чисті грошові потоки від інноваційного проекту починають дорівнювати інвестиціям на його здійснення:

NPV = (12.12)

Чим більшою є величина ІRR, тим вищою стає ефективність інноваційного проекту. Економічна сутність показника ІRR полягає в тому, що фірма може здійснювати проекти, рівень рентабельності яких не нижчий від вартості капіталу (Cost of Capital). Це може бути вартість цільового джерела або середньозважена вартість капіталу (WACC).

• Якщо ІRR >СС — інноваційний проект приймають;

• ІRR < СС — відхиляють;

• ІRR = СС — проект не прибутковий і не збитковий.

Величина ІRR може бути визначена у різні способи, в т. ч. ітеративним методом. Для цього обирають два значення ставки дисконту ( > ) таким чином, щоб в інтервалах показник NPV змінював своє значення з "+" на "-", або з "-" на "+". Величину ІRR обчислюють за формулою:

, (12.13)

де — ставка дисконту, за якою NPV >0 (NPV <0); — ставка дисконту, за якою NPV <0 (NPV >0); , МРV₂ — чистий поточний (економічний) ефект відповідно, за умов використання i .

Переваги показника ІRR: він не залежить від абсолютного розміру інвестицій в інноваційний проект; може бути використаний для оцінки міри стійкості проекту; враховує зміну вартості грошового потоку за певний період часу; не потребує поперед- нього встановлення ставки дисконту. Основні недоліки ІRR: може мати декілька значень ІКК, якщо знак грошового потоку змінюється більше одного разу; не має властивості адитивності; може призвести до невірного рішення стосовно взаємовиключних іннова- ційних проектів.

Період окупності може визначатися за двома варіантами:

• на основі дисконтованих грошових потоків — дисконтований період окупності (Discounted Payback Period, DPP);

• без дисконтування грошових потоків — період окупності (Payback Period, РР).

При відносно однакових щорічних грошових потоках період окупності визначається відношенням величини інвестицій I до середньої очікуваної величин грошового потоку ( )

РР = . (12.14)

За суттєвих коливань щорічних грошових потоків період окупності визначається порівнянням величини інвестицій із послідовно накопиченими (кумулятивними) грошо- вими потоками до моменту їхньої рівноваги:

(12.15)

де j — ціла частина дисконтованого періоду окупності, років; 1 j n; — остання від’ємна величина чистої кумулятивної поточної вартості майбутнього грошового потоку за модулем; —чиста поточна вартість майбутніх грошових потоків у наступному році.

Широке застосування показника РР зумовлене такими його перевагами: простотою розрахунків; використанням потоків реальних коштів, а не бухгалтерського доходу; охарактеризованістю ступеня ризику інноваційного проекту (чим більшою є величина РР, тим більшою є невизначеність економічних результатів). До недоліків показника РР можна віднести: не враховує вартість грошей у певному періоді часу; не має адитивності; ігнорує грошові потоки після досягнення періоду окупності, що може призвести до помилкових рішень.

Рентабельність інвестицій може визначитися двома показниками: індексом рентабельності інвестицій (з дисконтуванням грошових потоків) та бухгалтерською (обліковою) нормою рентабельності. В обох випадках результати інноваційного проекту співвідносяться з величиною інвестицій.

Індекс рентабельності інноваційного проекту (Profitability Index, РІ) характеризує рівень грошового потоку на одиницю інноваційних витрат і обчислюється за формулами:

1) за одноразової інвестиції —

, (12.16)

2) за здійснення інвестицій протягом декількох років —

. (12.17)

• Якщо РІ > 1 — інноваційний проект доцільно прийняти;

• РІ < 1 — відхилити;

• РІ = 1 — проект не прибутковий і не збитковий, при цьому МРV=0.

Чим більшим є значення цього показника, тим вищою є віддача кожної грошової одиниці, інвестованої в інноваційний проект. Критерій РІ використовують при виборі певного проекту із декількох альтернативних, у яких значення NРV приблизно однакові. Так, скажімо, якщо два проекти мають однакові значення МРV, але різні обсяги інвестицій, вигідніший той із них, що забезпечує більшу ефективність вкладень.

Позитивними рисами РІ є те, що він: характеризує відносну міру росту цінності фірми; служить інструментом ранжування інвестицій за ступенем вигідності; може використовуватися при формуванні інноваційного портфеля фірми.

Негативним моментом РІ можна вважати неможливість використання індексу рентабельності в аналізі проектів із різними життєвими циклами.

Облікова норма рентабельності (Accounting Rate of Return, ARR) характеризує відношення середньої величини чистого прибутку до середньої величини інвестиції. Існують різні алгоритми визначення середньої величини інвестицій: з урахуванням або без нього ліквідаційної вартості основних засобів, а також величини амортизаційних відрахувань.

Одна з модифікацій показника АRR обчислюється за формулою:

(12.18)

де — величина чистого прибутку від здійснення інноваційного проекту в t-му році; — величина амортизаційних відрахувань за той самий період.

Основними перевагами показника АRR є простота розрахунку і можливість його перевірки зацікавленими особами за даними фінансової звітності. До недоліків АКК можна віднести те, що він не враховує грошові потоки та зміну їхньої вартості у певний період часу, розбіжність суми чистого прибутку за роками.