2.2 Гранична норма заміщення. Стан рівноваги споживача

Крива байдужості стає більш пологою, тому що по мірі насичення благом Х гранична норма заміщення зменшується. Чим менше одиниць, наприклад, блага Y має споживач, тим важче йому відмовитись від ще однієї одиниці цього блага і тим більше буде потрібно блага Х, щоб компенсувати втрату блага Y.

Гранична норма заміщення благом Х блага Y (MRS_XY) показує кількість блага Y, що повинна бути скорочена в обмін на збільшення блага Х на одиницю, за умови, що рівень корисності залишається незмінним:

(4.8)

або . (4.9)

Графічно MRS_XY є тангенсом кута нахилу дотичної, проведеної до кривої байдужості в даній точці. Дотичні до точок кривої байдужості свідчать про те, що якщо заміщується благом Х благо Y, то рух вздовж кривої байдужості відбувається зверху вниз і супроводжується зменшенням граничної норми заміщення, яка розраховується за формулою (4.8) або (4.9). Крім того, можна показати, що одночасно

. (4.10)

Нехай споживач збільшує споживання блага Х на незначну величину ΔХ. Тоді загальна корисність набору виростає на ΔХMU_X. Одночасно споживач повинен відмовитись від споживання блага Y на якусь величину ΔY, втрачаючи корисність –ΔYMU_Y, щоб загальна корисність набору благ залишилась незмінною. Розмір збільшення загальної корисності повинен дорівнювати величині її зменшення ΔХMU_X = –ΔYMU_Y. Вказана рівність може бути перетворена. Для цього необхідно ΔХMU_X поділити на MU_Y: . Тоді: . Загальна корисність не змінилась, а отже:

. (4.11)

Аналогічно можна довести, що .

Споживач завжди прагне максимізувати загальну корисність за наявного бюджету. Якщо на карту кривих байдужості нанести бюджетну лінію, то вона перетне криві в точках А, Е, В (рисунок 4.5). Споживач може придбати комбінації благ, що відповідаються будь-якій з цих точок. Однак, необхідно вибрати комбінацію, що відповідає т. Е, в якій за даного рівня доходу споживач максимально задовольняє свої потреби (рівень корисності U₂ більше за рівень U₁).

Рисунок 4.5 – Рівновага споживача

Отже, максимальна корисність досягається у точці Е, де лінія бюджетного обмеження дотична до кривої байдужості, тобто де нахил кривої байдужості (MRS_XY) дорівнює нахилу бюджетного обмеження . Таким чином, у точці оптимуму споживача виконується рівність:

(4.12)

Тобто, – співвідношення, в якому споживач за даних цін здатен заміщати один товар іншим, дорівнює співвідношенню MRS_XY, в якому споживач згоден заміщати один товар іншим без зміни рівня свого задоволення.

Підставимо (4.11) у (4.12), тоді:

. (4.13)

Остання рівність співпадає з рівністю (4.5).

Графічно стан рівноваги споживача зображено на рисунку 4.5.

У точці Е споживач досягає найбільший рівень корисності при даному доході і цінах товарів X і Y. Така рівновага називається внутрішньою, тобто такою, при якій споживач купує обидва блага (Х та Y).

2.3 Ефект впливу зміни ціни на споживацьку поведінку

Якщо ціна блага Х зростає, споживач, згідно закону попиту, зменшує споживання цього блага.

Загальний ефект від зміни ціни може бути розділений на два окремих ефекти: ефект доходу та ефект заміщення. При зміні абсолютних цін змінюються відносні ціни на блага . У випадку, коли ціна на благо Х зростає, то це благо стає більш дорогим відносно блага Y, відповідно споживач скорочує споживання блага Х і збільшує споживання блага Y.

Ефект заміщення – зміна обсягу попиту, спричинена зміною відносної ціни товару при незмінному реальному доході. Одночасно, в результаті зростання ціни одного з благ загальна сума благ, яку споживач може придбати на грошовий доход, зменшується, тобто зростання цін знижує реальний доход. При падінні цін реальний доход зростає.

Ефект доходу – зміна обсягу попиту, спричинена зміною реального доходу при незмінності відносних цін.

Інтерпретація ефекту впливу зміни цін на споживання існує в двох варіантах: за Дж. Хіксом та за Є. Слуцьким. Розкладання загального результату зміни ціни на ефекти доходу і заміщення за Хіксом і за Слуцьким відрізняються трактуванням реального доходу.

Згідно Хіксу, різні рівні номінального доходу, що забезпечують один і той же рівень задоволення, представляють однаковий рівень реального доходу.

За Слуцьким постійний рівень реального доходу забезпечує лише той рівень номінального доходу, який достатній для придбання одного й того ж набору благ. За Слуцьким для незмінності реального доходу необхідно зберегти той же самий набір товарів, що і до зміни ціни, а не зберегти попередній рівень задоволення, як за Хіксом.

Нехай товари X і Y – нормальні, та нехай ціна товару X зменшиться.

Графічно ефекти заміщення та доходу за Дж. Хіксом зображено на рисунку 4.6.

Рисунок 4.6 – Ефект доходу та ефект заміщення для нормального товару

У результаті того, що ціна товару X знизилася, бюджетна лінія AВ перетворюється в лінію AВ₁, точка споживчої рівноваги Е₁ переміщується в точку Е₂. Кількість споживання товару Х зростає з рівня X₁ до рівня X₂. Зміна попиту на товар Х обумовлена впливом двох ефектів: ефекту доходу та ефекту заміщення. Для того, щоб визначити розмір ефекту заміщення, необхідно провести бюджетну лінію А₂В₂ паралельну бюджетній лінії АВ₁ так, щоб вона дотикалась попередньої кривої байдужості U₁. Тоді точка дотику E₃ буде відображати зміну в споживанні X тільки внаслідок ефекту заміщення, оскільки точка Е₃ відображає дотик бюджетної лінії, що має новий кут нахилу (тобто нове співвідношення цін) і попередньої кривої байдужості U₁ (тобто старий рівень реального доходу).

При переході з точки Е₁ у точку Е₃ реальний доход споживача не змінюється. Ефект заміщення визначається як різниця: X₃ – X₁.

Ефект заміщення завжди призводить до збільшення попиту на товар, який став дешевшим, тобто ефект заміщення > 0.

Перехід з точки Е₃ у точку Е₂ показує ефект доходу: попит на товар Х збільшується внаслідок зростання реального доходу споживача при незмінному співвідношенні цін. Ефект доходу визначається як різниця: X₂ – X₃.

Оскільки у даному випадку мова йде про нормальний товар, ефект доходу теж додатний.

Для товару нижчої якості при збільшенні доходу обсяг споживання зменшується, тому ефект доходу для таких товарів від’ємний і рідко перевищує ефект заміщення, а в результаті загальний ефект залишається додатним.

Дія ефекту доходу та ефекту заміщення при падінні ціни може бути згрупована наступним чином:

1 . Нормальний (стандартний) товар
	Ефект заміщення	Ефект доходу
	Загальний ефект
2 . Низькоякісний товар
	Е фект заміщення
		Ефект доходу
	Загальний ефект
3 . Товар Гіффена		Ефект доходу
		Ефект заміщення
	Загальний ефект

Д ля товару нижчої якості при збільшенні доходу обсяг споживання зменшується. Ефект доходу для таких товарів від’ємний (рисунок 4.7).

Рисунок 4.7 – Ефект доходу та ефект заміщення для низькоякісного товару

Для товарів нижчої якості ефект доходу різко перевищується ефектом заміщення, тому в цьому випадку загальний ефект залишається додатним.

За Слуцьким реальний доход не змінюється, якщо зберігається початковий набір товарів, тобто набір, який відповідає точці Е₁. Припустимо, що ціна товару Х виросла, і товар – нормальний товар.

На рисунку 4.8 зображено ефект доходу і заміщення за Слуцьким, де КL – вихідна бюджетна лінія, т. Е₁ – початкова точка рівноваги. КL₁ – нова бюджетна лінія (після підвищення Р_Х).

Рисунок 4.8 – Ефект доходу та ефект заміщення за Є. Слуцьким для нормально товару

Згідно Слуцькому, допоміжна лінія АВ, що є паралельною до нової КL₁, проходить не як дотична до першої кривої байдужості, а строго через точку попередньої рівноваги Е₁. Очевидно, що АВ стає дотичною до кривої байдужості більш високого рівня U₃. Таким чином загальний ефект від зміни ціни (X₂X₁) розкладається на ефект заміни (X₁X₃) та ефект доходу (X₃X₂).

При цьому рух від точки Е₁ до точки Е₃ відбувається не вздовж кривої байдужості, як за Хіксом, а вздовж допоміжної бюджетної лінії.