10. Підстави для відводу судді, прокурора, слідчого і порядок його здійснення.

Підстави і порядок відводу суддів, прокурорів, слідчих передбачені у ст. 54-63 КПК.

Суддя підлягає відводу:

1. Якщо він являється позивачем, відповідачем або родичем кого-небудь з учасників процесу.

2. Якщо суддя брав участь у даній справі як свідок, експерт, перекладач.

3. Якщо суддя особисто або його родичі зацікавлені у результатах справи.

4. При наявності інших підстав, що викликають сумнів в об'єктивності судді.

5. Якщо суддя вже брав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, то він не може брати участь при повторному розгляді справи.

Для відводу прокурора застосовуються такі ж підстави, як і для відводу судді. Однак існують певні винятки. Так попередня участь прокурора у розгляді справи у суді першої інстанції не є підставою для його відводу при подальшому перегляді справи в апеляційному чи касаційному суді.

До слідчого застосовуються такі ж правила відводу, що й до судді і прокурора.

Порядок відводу:

- якщо справа розглядається колегією суддів, то питання про відвід вирішують інші судді цієї колегії. При рівності голосів суддя підлягає відводу;

- питання про відвід прокурора за клопотанням зацікавленої сторони вирішує прокурор вищого рівня;

- питання про відвід слідчого вирішує прокурор, який здійснює нагляд за слідчим. Заява про відвід слідчого має бути розглянута протягом 24 годин;

• питання про відвід перекладача, експерта, спеціаліста під час провадження досудового розслідування вирішується дічнавачем, слідчим або прокурором. Відвід, заявлений під час судового розгляду секретареві судового засідання, перекладачеві, експертові і спеціалістові, вирішується судом або суддею, який особисто розглядає справу (ст. 62 КПК);

• захисник, який зловживає своїми правами, перешкоджає встановленню істини, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, порушує порядок у судовому засіданні, може бути усунутий від участі у справі (ст. 61,61-1 КПК).

11. Підозрюваний в кримінальному процесі: поняття, права та обов'язки.

Підозрюваний - це особа, що затримана за підозрою у вчиненні злочину, а також особа, до якої застосовано запобіжний захід до пред'явлення обвинувачення. Підстави для затримання особи зазначені у ст. 106 КПК.

Особливості процесуального становища підозрюваного: він як учасник процесу з'являється тільки на перших стадіях (не більше десяти днів із дня затримання). При подальшому розгляді справи, за наявності до того підстав підозрюваний може стати обвинуваченим, свідком, потерпілим. При затриманні підозрюваного складається протокол затримання.

Права підозрюваного:

1. Знати у вчиненні якого злочину його підозрюють. Це право гарантується тим, що: у протоколі затримання обов'язково мають бути вказані мотиви і підстави затримання, перед допитом підозрюваному оголошується, в чому він підозрюється.

2. Мати захисника і побачення з ним до першого допиту.

3. Давати показання. Це право забезпечується обов'язком слідчого одразу допитати підозрюваного, але не пізніше 24 годин з моменту затримання. Давати показання - це його право, а не обов'язок. Підозрюваний може відмовитися давати показання, відповідати на запитання.

4. Заявляти клопотання. У разі відмови у клопотанні, слідчий виносить мотивовану постанову.

5. Подавати докази.

6. Подавати скарги на дії прокурора, слідчого.

7. Заявляти відвід слідчому, прокурору, дізнавачу.

8. З дозволу слідчого брати участь у проведенні слідчих дій.

9. Підозрюваний має право на перекладача.

10. За наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки (ст. 43-1 КПК).

Обов'язки підозрюваного:

1. З'являтися за викликом слідчого.

2. Дотримуватися порядку при розслідуванні справи