14. Юридичний аналіз складу злочину: залишення в небезпеці (ст. 135 кк) та його відмежування від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 кк).

Залишення в небезпеці – завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан

Об'єктом є здоров’я та життя іншої людини

Об'єктивна сторона : виражається в бездіяльності – ненаданні чи неналежному наданні необхідної допомоги особі, яка перебуває в небезпечному стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, за наявності можливості надати таку допомогу. Між залишенням у небезпеці та наслідками вказанами у статті 135 КК має бути причиний зв’язок.

Суб'єкт злочину –особа, яка досягла 16 -річного віку, є 2 категорії осіб: 1) які зобов’язані піклуватися про осіб, що перебувають в небезпечному для життя стані; 2) які самі поставили потерпілого в небезпечний для життя стан.

Суб'єктивна сторона характеризується умисною виною. Психологічне ж ставлення до можливих наслідків злочину вчиненого матір’ю стосовно новонародженої дитини може бути у вигляді непрямого умислу чи необережної вини.

Покарання:- карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, - караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. А якщо такі діяння вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані -

Небезбечний для життя стан – це безпорадний стан особи, коли вона без сторонньої допомоги не має можливості вжити ефективних заходів для самосбереження (причини – малолітство, старість, хвороба, інший безпорадний стан, а саме: травма, непритомність, сп’яніння тощо).

Об'єктом є здоров’я та життя іншої людини

Об'єктивна сторона злочину характеризується такими ознаками: 1) бездіяльністю особи у вигляді: а) ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу; б) неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам; 2) наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень чи смерті потерпілого; 3) причиновим зв’язком між бездіяльністю і наслідками.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа, яка не була зобов’язана піклуватися про потерпілого і не ставила його своїми діями в небезпечний для життя стан..

Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі умислу або необережності до наслідків. Сама бездіяльність вчиняється умисно.

Покарання: караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців. Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Якщо такі діяння спричинили смерть потерпілого - караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.