Проголошення вироку

Після підписання вироку судді повертаються до залу засідання, де головуючий або один з суддів проголошує вирок.

Всі присутні в залі судового засідання, в тому числі і склад суду, заслухують вирок стоячи.

Головуючий роз'яснює підсудному, його законному представникові, а також потерпілому, цивільному відповідачеві та їх представникам зміст вироку, строки і порядок його оскарження та право подати клопотання про помилування.

Якщо підсудний не володіє мовою, якою постановлено вирок, то після його проголошення перекладач зачитує вирок підсудному його рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє.

57. Апеляційне провадження в кримінальному процесі: поняття та значення.

Забезпечуючи виконання завдань кримінального судочинства, суди вищого рівня перевіряють законність і обґрунтованість винесених судом першої інстанції вироків, постанов, ухвал.

Українське законодавство передбачає три види перегляду вироків: апеляційне провадження, касаційне провадження і виключне провадження. Всі три види перегляду вироків є складовою кримінального процесу, при цьому кожен із них і являє собою самостійну стадію.

Апеляційне провадження - це п'ята стадія кримінального процесу, в якій суд вищого рівня розглядає за апеляціями судові рішення, які не набрали законної сили.

Учасники процесу можуть скористатися своїм правом подачі апеляції, а можуть і не скористатися ним. Це, так зване диспозитивне право не стосується прокурора, який у силу принципу публічності зобов'язаний реагувати на кожний необгрунтований і незаконний, на його думку, вирок.

Новизна цієї стадії для українського процесу в тому, що апеляційний суд може провести судове слідство і винести новий вирок, постанову чи ухвалу скасувавши повністю або частково судове рішення суду першої інстанції.

Значення цієї стадії в тому, що вона призначена для забезпечення охорони прав і законних інтересів учасників процесу, а також і в тому, що в ній здійснюється процесуальне керівництво за діяльністю судів нижчого рівня.

58. Суб'єкти, порядок та строки подачі апеляції на рішення суду першої інстанції.

Суб'єкти апеляції:

1. засуджений, його законний представник і захисник – у частині, що стосується інтересів засудженого;

2. виправданий, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;

3. законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, - у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

4. законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

5. обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав закриття справи;

6. обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав направлення справи на додаткове розслідування;

7. цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення позову;

8. прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, - у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції;

9. потерпілий і його представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

10. цивільний позивач або його представник - у частині, що стосується вирішення позову;

11. особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду;

12. інші особи у випадках, передбачених КПК України.

Порядок апеляційного оскарження. Апеляція подається через суд, який постановив вирок, постанову чи ухвалу. До апеляції прокурора і захисника додається стільки її копій, щоб можна було вручити всім учасникам, яких стосується апеляція. Якщо апеляція подана в апеляційний суд, то він пересилає її до суду першої інстанції, так як там знаходиться справа і необхідно виконати вимоги ст. 350-351 КПК щодо змісту та повідомлень про апеляцію.

Апеляцію на судове рішення винесено в порядку ст. 52-5 (оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування), ст. 165-2 (порядок обрання запобіжного заходу), 165-3 (порядок продовження термінів тримання під вартою), ст. 177 (підстави для проведення обшуку та порядок надання згоди на його проведення) та ст. 205 (направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу) подається безпосередньо до апеляційного суду.

Зміст апеляції: назва суду, якому адресується апеляція; особа, яка подає апеляцію; вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який їх постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обгрунтування; прохання особи, яка подає апеляцію; перелік документів, які додаються до апеляції.

При обґрунтуванні прокурором чи захисником необхідності зміни чи скасування вироку, постанови, ухвали апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.

Термін апеляційного оскарження. Апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції може бути подана протягом 15 діб з моменту їх проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою, в той же термін з моменту вручення їм копії вироку. Протягом цього терміну справа ніким не може бути витребувана із суду. Суд зобов'язаний надати сторонам за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає учасників процесу, інтересів яких вона стосується, направленням відповідних повідомлень та шляхом уміщення оголошення на дошці об'яв суду.

Протягом п'яти діб із часу вміщення оголошення учасники процесу мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно з врученням копії або з ознайомленням з апеляцією їм роз'яснюється право протягом п'яти діб з цього часу подати свої заперечення на апеляцію.

Засудженому, який утримується під вартою, повідомлення про надходження апеляції та її копія вручаються через начальника відповідної установи. Одночасно йому роз'яснюється право протягом п'яти діб з часу вручення цих документів подати свої заперечення на апеляцію.

У разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених ст. 350 КПК, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення.

Постанова оскарженню не піддягає.

Якщо у визначений термін ці вимоги не будуть виконані, то апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду, постанову може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним нимогст. 351КПК.

Подання апеляції на вирок, ухвалу чи постанову суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання. Справа призначається до розгляду не пізніше трьох місяців із дня направлення її до апеляційного суду. Справа повинна надійти до апеляційного суду не пізніше як за один місяць до визначеної судом першої інстанції дати розгляду. Якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого, суд першої інстанції одночасно викликає до суду апеляційної інстанції цих осіб, їх законних представників, а також захисників, якщо їхня участь у справі відповідно до вимог ст. 45 КПК є обов'язковою.