Відновлення слідства - у разі потреби відновити досудове слідство слідчий складає мотивовану постанову, копія якої направляється прокуророві.

Зупинені справи підлягають закриттю в таких випадках:

1) по закінченню термінів давності (ст 49 і ст. 106 КПК);

2) внаслідок зміни обстановки, коли вчинене діяння втратило суспільнонебезпечний характер;

3) у випадках, передбачених ст.6 КПК.

45. 3Акінчення досудового слідства та його форми.

Слідство може закінчуватися в трьох формах:

а) складанням обвинувального висновку і направленням справи до суду;

б) закриттям справи;

в) направленням справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (глава 34 КПК).

Справа закривається в таких випадках:

1. за наявності підстав, зазначених у ст. 6 КПК (Кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю: 1) за відсутністю події злочину; 2) за відсутністю в діянні складу злочину; 3) внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також в зв'язку з помилуванням окремих осіб; 4) щодо особи, яка не досягла на час вчинення суспільно небезпечного діяння одинадцятирічного віку; 5) за примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, крім випадків, передбачених частинами 2, 4 і 5 статті 27 КПК; 6) за відсутністю скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право порушувати справи і при відсутності скарги потерпілого (частина 3 статті 27 КПК); 7) щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами; 8) щодо особи, про яку є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави; 9) щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню; 10) якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.)

2. при недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину (ст. 213 КПК).

Закриття справи у зв'язку із закінченням термінів давності, та в зв'язку з помилуванням не допускається якщо особа не визнає себе винною або заперечує проти закриття справи.

Закриття справи за мотивами недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину допускається тоді, коли встановлено подію злочину, певній особі пред'явлено обвинувачення, але зібрані матеріали не дають підстав для висновку про доведеність цього обвинувачення. Всі можливості для подальшого збирання доказів вичерпані.

Справа закривається за мотивованою постановою слідчого.

Постанова про закриття справи може бути оскаржена прокурором у семиденний термін або судом. Слідство в закритій справі може бути відновлено прокурором у межах встановлених термінів давності.

Закінчення слідства з направленням справи до суду

Коли слідчий закінчує слідство, він повідомляє про це потерпілого, позивача, відповідача або їхніх представників.

Роз'яснює їхнє право на ознайомлення з матеріалами справи.

Про ознайомлення з матеріалами справи складається протокол. При ознайомленні вони мають право заявляти клопотання. Про відмову у таких клопотаннях складається мотивована постанова.

При ознайомленні із матеріалами справи можна робити виписки. Якщо обвинувачених декілька, то справа для ознайомлення надається кожному з них. При необхідності для ознайомлення із справою запрошується перекладач.

Якщо захисник не може разом з обвинуваченим ознайомитися зі справою то ознайомлення можна відкласти на термін до трьох днів. Час для ознайомлення зі справою необмежений. Але, якщо обвинувачений навмисно затягує цей час, то слідчий складає графік ознайомлення зі справою, який оформлюється постановою. Така постанова має бути затверджена прокурором.

Направленням справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру

Застосування примусових заходів медичного характеру, встановлених статтею 94 КК, до осіб, які визначені у статті 93 КК, проводиться за ухвалою суду або постановою судді

Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.