2. Визначення поля зору.

Перед початком експерименту в зошиті накреслити схеми для трьох кольорів (білого, червоного та синього) так, як це наведено на рис. 2.2

40 60 80 100

Рис. 2.2 - Периметричний знімок поля зору правого (лівого) ока для білого (червоного, синього) кольору.

Досліджуваний сідає спиною до світла, внутрішня поверхня півкруга має бути добре освітлена. Штатив для підборіддя закріплюють так, щоб верхня частина його була на рівні нижнього краю очної западини. Величину поля зору визначають для кожного ока окремо, закриваючи при цьому інше око.

Півкруг периметра встановлюють горизонтально. Досліджуваний при цьому повинен дивитись точно на білий кружок у центрі дуги. Експериментатор поволі пересуває білий кружок від периферії до центру i зазначає точку периметра, на рівні якої досліджуваний побачив об’єкт. Місцеположення точки визначають двічі i роблять позначку на накресленій схемі. Потім вимірюють поле зору з другого боку дуги i також позначають на схемі. Дугу периметра встановлюють вертикально i відповідно знаходять верхню i нижню межу поля зору.

Так само визначають i поле кольорового зору, замінивши білий кружок кольоровим (червоним, зеленим, синім, жовтим). Досліджуваний не повинен знати заздалегідь, міткою якого кольору ведуть по шкалі. Для цього в досліді необхідно змінювати кольори.

Оформити протокол досліду. На схемах, що зарисовані в зошиті, згідно відповідям досліджуваного точками відмітити ті відстані від центру периметра в градусах, на яких він зміг визначити той чи інший колір. З’єднати між собою точки, визначені для кожного кольору, щоб отримати криві, які характеризують поле зору для різних кольорів. Визначити поле зору для дітей 6-7 та 7-8 років, людей зрілого та похилого віку. Співставити отримані результати з величинами поля зору для дорослих.

3. Визначення уваги, об’єму та швидкості переробки зорової інформації.

Функціональну зрілість центральних відділів зорового аналізатора можна визначити за допомогою коректурних буквених проб (таблиці Анфімова). Аналіз роботи проводиться у двох напрямках: оцінюється якісний та кількісний показники уваги за один i той же проміжок часу. При обробці даних підраховують загальну кількість переглянутих буквених знаків, що характеризує об’єм та швидкість виконання завдання; число перекреслених знаків заданої якості, що містяться в загальній кількості переглянутих букв; число допущених помилок (пропущених букв).

За допомогою формул розраховують такі показники:

а) коефіцієнт точності виконання завдання (А):

A=M/N

де М - кількість викреслених букв; N - загальна кількість букв, які необхідно викреслити у переглянутому тексті;

б) коефіцієнт розумової продуктивності (Р):

P=AS,

де S - загальна кількість переглянутих знаків.

Кількісні показники коефіцієнтів точності та розумової працездатності оцінюють (в умовних одиницях) концентрацію уваги.

Для дослідження об’єму та швидкості переробки зорової інформації користуються таблицями з кільцями Ландольта. Ці таблиці містять 660 кілець, розташовані випадково (22 ряди по 30 кілець в кожному). Досліджуваному пропонується викреслити кільця з одним з розривів протягом обмеженого часу. При одиниці виконаної роботи враховується кількість переглянутих кілець, число викреслених заданих знаків, кількість помилок.

Об’єм зорової інформації розраховується за формулою:

Q=0,5936N,

де Q - об’єм зорової інформації, біт; 0,5936 - середній об’єм інформації, що приходиться на один знак; N - кількість переглянутих знаків.

Швидкість переробки інформації розраховують за

формулою:

S=(Q-(2,807n))/T,

де S - швидкість переробки інформації, біт/сек; 2,807 - втрата інформації, що приходиться на один пропущений знак; n - кількість пропущених кілець; Т - час виконання завдання, сек.

Концентрація уваги, а також об’єм зорової інформації та швидкість її переробки залежать від віку, що добре видно з таблиці 2.3.

В організації досліду з буквеними таблицями велику роль відіграє попередня робота - ознайомлення досліджуваних з буквеними таблицями i технікою виконання завдання.

Досліджуваним видати таблиці (рис. 2.3, 2.4) та повідомити мету роботи: необхідно швидко та точно виконати завдання, тобто викреслити задану букву або кільце з певним розривом. Працювати з таблицями необхідно уважно: не пропускати потрібних знаків, не закреслювати зайві знаки, не пропускати рядків. Робота з таблицею Анфімова триває 4, а з кільцями Ландольта - 5 хв. (див. Додатки).

Таблиця 2.3

Середні показники концентрації уваги (А та Р.), об’єму зорової інформації (Q) та швидкість її переробки (S) у людей різного віку.

Вік, роки	А, умов. один.	Р, умов. один.	Q, Біт	S, біг/сек
7-8 9-10 11-12 13-14	0,71 0,80 0,85 0,87	711 860 944 1157	260 282 340 375	0,74 0,83 1,02 1,11

Після закінчення інструктажу включити секундомір i почати роботу. Строго після спливання останньої хвилини, досліджувані обмінюються один з одним листками. Дані розрахунків занести до таблиці 2.4, визначити середні величини та зробити висновки.

Таблиця 2.4

Показники концентрації уваги (А та Р), об’єму зорової інформації (Q) та швидкості її переробки (S) у обстежених досліджуваних.

№ п/п	Прізвище досліджуваного (вік, стать)	A	P	Q	S
1
2
х

Оформити протокол досліду. Визначити показники концентрації уваги (А та Р), об’єму зорової інформації (Q) та швидкості її переробки (S) у досліджуваних різного віку. Співставити результати, отримані при дослідженні людей різного віку.

Питання для самоконтролю:

1. В які періоди онтогенезу відбувається найбільш інтенсивне дозрівання зорового аналізатора?

2. Для яких вікових періодів характерна підвищена вірогідність розвитку короткозорості?

3. В які періоди онтогенезу показники гостроти зору вказують на наявність далекозорості?

4. В які періоди онтогенезу відбувається найбільш інтенсивний розвиток поля зору?

5. З якою метою у досліджуваних різного віку визначають показники концентрації уваги, об’єму зорової інформації та швидкості її переробки?

Тестові завдання з теми: „Вікові особливості зорового аналізатора”