Державний вищий навчальний заклад

„Запорізький національний університет”

Міністерства освіти і науки України

К.М. Гречко, К.Л. Власенко

ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ

Методичні рекомендації до лабораторних занять

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напрямів підготовки «Фізичне виховання», «Спорт», «Здоров’я людини»

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № від

Запоріжжя

2015

УДК: 612 (075.8)

ББК: Е70.73я73

Г 814

Гречко К.М. Вікова фізіологія: методичні рекомендації до лабораторних занять для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напрямів підготовки «Фізичне виховання», «Спорт», «Здоров’я людини» / К.М. Гречко, К.Л. Власенко. - Запоріжжя: ЗНУ, 2015. - 71 с.

Методичні рекомендації містять опис методик, які можуть бути широко використані на практиці для оцінки функціонального стану людей різного віку.

Наведені теоретичні відомості характеризують загальні закономірності розвитку функцій в онтогенезі і не виключають використання додаткових джерел при підготовці до занять.

Методичні рекомендації призначені для студентів ІІI курсу факультету фізичного виховання денної та заочної форм навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напрямів підготовки «Фізичне виховання», «Спорт», «Здоров’я людини» та містять необхідний матеріал для підвищення якості професійної підготовки фахівців з фізичної культури.

Рецензент М.В. Маліков

Відповідальний за випуск К.Л. Власенко

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………....	4
Лабораторне заняття №1,2. Вікові особливості нейрогуморальної регуляції вегетативних функцій……………………………………….……................................	5
Лабораторне заняття №3. Вивчення вікових особливостей зорового аналізатора.……………………………………………………………………………..	12
Лабораторне заняття №4. Загальні закономірності росту та розвитку організму. Вікові особливості систем регуляції та аналізаторів………………..……………….	21
Лабораторне заняття №5,6. Вивчення вікових особливостей серцево-судинної системи……………………………………………………………………………….....	23
Лабораторне заняття №7,8. Вивчення вікових особливостей дихальної системи.………………………………………………………………………………....	34
Лабораторне заняття №9,10. Вивчення вікових особливостей обміну речовин………………………………………..………………………………………...	43
Лабораторне заняття №11. Вікові особливості вісцеральних систем організму...	53
Лабораторне заняття №12. Фізіологічні особливості організму людини на низхідному етапі онтогенезу………………………………………….……………….	55
Питання до заліку…………………………………………………………….............	59
Додатки………………………...……………………………………………………….	62
Список рекомендованої літератури………………………………………………...	70

Вступ

Для підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів при новій технології навчання треба щоб студенти отримали міцні практичні навички з фізіологічних досліджень та вміння вирішення творчих завдань, які ставить спеціальність.

Тому не слід намагатись надати студентам знання „на всі випадки життя”, а їх належить озброїти головним-ядром наукових знань в області фізіології людини та умінням мислити і самостійно набувати нові знання в галузі фундаментальної фізіології на прикладних: фізіології людини, фізіології спорту. Самостійна робота повинна стати внутрішньою потребою та повсякденною справою кожного студента.

При вивченні фізіології людини студент дізнається як функціонує організм, морфологічні та фізіологічні особливості кожного органу та кожної функціональної системи.

Ці методичні рекомендації дають можливість не тільки підтвердити експериментально загальний матеріал теоретичного курсу з фізіології людини, а й придбати практичні навички в використанні новітніх та інформативних методик, які дають можливість на практиці побачити основні функціональні особливості систем життєдіяльності людини.

Курс „вікова фізіологія” читається на факультеті фізичного виховання Запорізького національного університету. Методичні рекомендації присвячені методичним підходам в галузі фізіології людини, яка читається для спеціальностей: „фізичне виховання”, „фізична реабілітація” і „олімпійський та професійний спорт”.

Представлені в методичних рекомендаціях експериментальні та теоретичні матеріали допоможуть студентам глибше вивчити курс фізіології людини, набути практичних навичок з проведення фізіологічних досліджень, а також будуть сприяти формуванню найбільш адекватного науково-практичного світогляду в галузі медико-біологічних дисциплін.

Лабораторне заняття № 1, 2

 Тема: Вікові особливості нейрогуморальної регуляції вегетативних функцій.

Мета: Визначити особливості функціонування регуляторних систем організму людини у різні вікові періоди.

Питання для самопідготовки:

1. Загальна характеристика вікових змін нейрогуморальної регуляції функцій.

2. Морфофункціональний розвиток ендокринних залоз в онтогенезі.

3. Морфофункціональний розвиток нервової тканини в онтогенезі

4. Нервові центри, їх властивості та вікові особливості.

5. Координація нервових процесів у різні вікові періоди (конвергенція, іррадіація, індукція, домінанта, зворотний зв’язок).

 Теоретичні відомості

Нейрогуморальні системи регуляції мають велике значення в функціонуванні організму як єдиного цілого, а також в адаптації організму до дії факторів зовнішнього середовища.

Вивчення тканин тварин та людей на різних етапах постнатального онтогенезу показало, що вони взаємодіють за рахунок активного виділення медіаторів та гормоноподібних речовин. Реакція тканин плоду і новонароджених на дію медіаторів характеризується високою чутливістю. Так, ацетилхолін бере участь у становленні автоматії серця ще до розвитку в ньому нервових елементів. В періоди інтенсивного росту холін- та адренергічна активності не збалансовані. У вегетативних гангліях, наприклад, у висхідну фазу онтогенезу переважає адренергічна активність і лише в зрілому віці вона змінюється на холінергічну.

Протягом зрілого віку хімічна чутливість тканин дещо зменшується, що можливо пов’язано з активізацією нервових впливів. В похилому віці знову спостерігається певне підвищення хімічної чутливості тканини. Зміни чутливості окремих тканин до гормонів носять складний характер. Так, більш висока чутливість до адреналіну та інсуліну спостерігається у ембріонів. Чутливість до статевих гормонів підвищується в постнатальному онтогенезі. Чутливість до гомонів щитоподібної залози проявляється особливо інтенсивно в період статевого дозрівання. При старінні дія тропних гормонів гіпофізу на периферійні ендокринні залози зменшується та звужуються діапазони гормональної регуляції тканинних процесів, між ендокринні зв’язки стають менш координованими.

Мають місце виражені вікові зміни трофічних нервових впливів на тканини. Протягом онтогенезу трофічні процеси, що виражаються в біосинтезі білка в тканинах, знижується. У зв’язку з цим має місце тенденція до гіперполяризації клітинних мембран.

Прямі методи дослідження рівня функціональної активності регуляторних систем характеризуються значною складністю. Нині більшість авторів схиляються до думки, що для оцінки функціонального стану організму доцільне вивчення роботи серцево-судинної системи. Прогнозування станів цілісного організму на підставі даних досліджень системи кровообігу може ґрунтуватися на таких положеннях:

• гемодинамічні зміни в різних органах і системах звичайно виникають раніше, ніж відповідні функціональні порушення;

• зміна енергетичного обміну в міокарді передує зниженню його скорочувальної функції та розвитку гемодинамічних і метаболічних зрушень;

• дослідження гемодинамічних процесів у серцево-судинній системі дозволяє прогнозувати можливі зміни не тільки апарату кровообігу, але й цілого організму.

Матеріали та обладнання: електрокардіограф, електроди, 10%-й розчин хлориду натрію, марлеві серветки, кушетка, сфігмоманометр, фонендоскоп, секундомір, мікрокалькулятор.