Тема: “Ремонт переднього кронштейна задньої ресори автомобіля зіл-130”

Група ТОА-401

Виконав ( )

Прийняв ( )

Тернопіль 200_ р.

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект по предмету _____________________________________

________________________________________________________________

студенту спеціальності________________курсу_______групи_____________

________________________________________________________________

^{(прізвище, ім’я, по-батькові)}

Тема завдання ____________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

ВИХІДНІ ДАНІ

Курсовий проект виконується в слідуючому об’ємі

1. Пояснювальна записка

2.Графічна частина проекта

Лист 1___________________________________________________________

Лист 2___________________________________________________________

Рекомендована література

Дата видачі «___»____________200_ р.

Термін закінчення «____»____________200_р.

Викладач - керівник

курсового проекту___________________

Затверджено цикловою комісією автомобілів і двигунів

протокол №________ від «____»________200_ року

Далі ідуть аркуші текстової частини, вони оформляються відповідно до вимог ГОСТу.

Почерк повинен бути чіткий, розбірливий, висота букв і цифр не менше 2,5 мм. Текстову частину варто писати чорнилом або пастою темного кольору (чорний, синій або фіолетовий), колір повинен бути однаковим протягом усієї записки, писати тільки з однієї сторони аркуша, для чернетки можна використовувати аркуші шкільного зошита.

Писати тільки з однієї сторони листа, для чернетки можна використовувати аркуші шкільного зошита. Розміри листів 210х297 мм. Однаковим кольором виконуються текст, заголовки, рамки, таблиці, основні надписи, (штампи), номера сторінок і т.д. Текст пишеться на відстані 5 мм (не менше) від лівої рамки, і 3 мм (не менше) від правої рамки. Відстань по вертикалі від верхньої і нижньої рамок, від заголовків і між заголовками допускається не менше 10 мм. Заголовок потрібно писати в середній частині листа. Крапка після заголовків не ставиться, розрив слів в заголовках для переносу слів не допускається. З нового листа потрібно починати зміст, вступ, літературу і частини проекту. Назви розділів і підрозділів не потрібно починати з нового листа. Частини нумеруються арабськими числами з крапками: 1., 2., 3.; розділи: 2.1., 2.2., 2.3; підрозділи: 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. Більш дрібні пункти позначаються буквами з дужкою але без крапки, наприклад: а); б) і дальше писати з малої букви. Всі заголовки пишуться шрифтом: частини – розміром 7, розділи - розміром 5, підрозділи – розміром 3,5 мм і т.д. Текст варто починати з нового рядка. Виклад нового значеннєвого абзацу, відмінного від попереднього, також починається про нового рядка.

Зміст є першим листом текстової частини проекту.

Перший лист текстової частини має основний напис (штамп) у нижній частині, що заповнюється відповідно до ГОСТу 2. 104-68 форма 2.

Далі ставиться номер аркуша і кількість аркушів текстової частини проекту.

Справа насподі проставляє скорочене найменування навчального закладу і шифр навчальної групи.

Другий і всі наступні аркуші текстової часто проекту мають основний напис (штамп) іншого виду, відповідно до ГОСТу 2. 104-66 форма 2а. Зразок заповнення цього штампа приведений на листі списку літератури. Ліва сторона в навчальному закладі не заповнюється, ставити підпис отут не слід. У середній частині на всіх листах проставляє позначення документа, у нашому прикладі "ОТР 401.10.00.00.000.ПЗ". Справа записується порядковий номер листа.

Зміст бажано розмістити на одному листі. Якщо якийсь пункт змісту займає не один, а два або більш рядки, то номер сторінки проставляє на рівні першого (верхнього) рядка.

Література - включає всі підручники, каталоги, альбоми креслень, довідники, журнали і т.д., що використовуються при проектуванні. Зразок списку літератури додається. Спочатку описок складається в чернетці й у процесі проектування поповнюється новою літературою. У текстовій частині обов'язково робиться посилання на літературу при згадуванні яких-небудь основних визначень, параметрів, розмірів, типів верстатів або ремонтних матеріалів і т.п. Наприклад,

"Для зварювання ... ...... .... . застосовується електрод УОНІ 13/55 діаметром 4 мм (2, стор. 210).

Число 2 показує, що даний підручник записаний у списку літератури під номером 2.

Коли пояснююча записка закінчена в чернетці, то список літератури необхідно переоформити, розташувавши її строго за алфавітом, після цього змінити і числове позначення в текстовій частині. Список літератури буде підшитий в записку самим останнім.

Вступ є другим аркушем текстової частини проекту.

Вступ повинен бути коротким, стислим (достатньо одного аркуша). Необхідно відбити техніко-економічну доцільність ремонту деталей, способи і методи .. організації їхнього ремонту, необхідність підвищення якості, зниження трудомісткості і т.п. Недоцільно висвітлювати питання організації капітального ремонту автомобілів, дані по збільшенню об’єму перевезень або будівництву доріг.

I. Вихідні дані

З цієї частини починається технічний текст курсового проекту. Виклад необхідно починати з нового листа. Вихідні дані є основою для прийняття конкретних рішень по ремонті деталі в наступних частинах проекту.

Характеристика деталі

Цей розділ варто почати з повного найменування деталі і її номера по каталозі, наприклад:

" "Корпус верхньої секції масляного насоса з віссю в зборі автомобіля ЗІЛ-130 деталь № 130-1011016 виготовлена з ..." ...... "

Надалі застосовувати в тексті таке громіздке найменування деталі незручно, тому достатньо вживати слова "деталь" або ''Корпус" .

Далі даються відповіді на запитання:

- матеріал деталі і ГОСТ;

- термічна обробка, її вид, глибина і твердість;

- Способи виготовлення;

- конструктивні особливості;

- умови роботи;

- маса;

- ціна деталі.

Всі ці дані можна знайти в технічних умовах на капітальний ремонт автомобіля, підручниках, прейскуранті цін на запасні частини й іншій літературі. Формулювання може бути приблизно таке:

".......... виготовлений із сталі ЗО ГОСТ 1050-74 і піддається загартуванню т.в.ч. і відпуску до твердості HRC 42-46 на глибину 1,5-3 мм (3, ст.217). Деталь виготовлена способом лиття (кування, штампування) із наступною механічною обробкою робочих поверхонь".

Деталі з алюмінію і чавуну термічній обробці не піддаються, тому тут достатньо обмежитися тільки вказівкою твердості поверхні.

Характеризуючи умови роботи, можна відзначити їхню складність або простоту, види випробуваних навантажень (крутіння, згин, динамічні навантаження, знакоперемінні і т.д.), температурний режим (наявність нагрівання), вплив на безпеку руху і т.п.

Зразкове формулювання:

"Деталь працює в дуже складних умовах, піддається знакозмінним навантаженням крутіння і динамічним навантаженням, великому нагріванню не піддається, гарно змазується".

ТУ на контроль і ремонт

Дані для цього розділу беруться з ТУ. Причому, із карт на контроль-сортування потрібно вибрати всі дані тільки для тих дефектів деталі, що зазначені в завданні на курсове проектування. Тут повинні бути відбиті запитання:

- причини появи дефектів;

- способи виявлення;

- номінальний і припустимий розміри;

- можливі способи ремонту.

формулювання можуть бути приблизно такими:

"Тріщина відбувається від ударів (утоми металу, внутрішніх напруг). виявляється зовнішнім оглядом або гідропресуванням під тиском 4 кгс/см. При довжині тріщини більш 100 мм деталь необхідно бракувати, а при меншій довжині тріщину заварити (2,ст...)"

Зрив різьби відбувається від неправильного затягування болта (від утоми, тривалої експлуатації), виявляється оглядом або сполученою деталлю (пробкою різьбовою М 12 ). При зриві двох ниток різьба відновляється прогонкою мітчиком, а при зриві трьох і більш ниток різьбу зварювати (ставити вкрут) (2,стр... ...)".

"Зношення шийки під ... .... . відбувається від тертя (від прокручування обойми підшипника. від послаблення посадки шківа ... ). Виявляється дефект мікрометром 25-50 мм або скобою 39+0,015 мм. Номінальний Ø 39,5 +0,015 мм, припустимий без ремонту Ø 39+0,015 мм. При великому зношенні шийку відновлювати хромуванням, сталюванням, постановкою втулки або вібродугового наплавлення (2,стр...)".

"Згин ... .... відбувається від ударів (утоми металу, внутрішніх напруг, перевантаження...) і виявляється зовнішнім оглядом або

на призмах з індикатором. При згині більш 0,05 мм необхідна правка деталі (3, стор. ...... .)”.

Технологічна частина

Це основна частина курсового проекту. Тут студент уже приймає самостійні рішення про способи усунення кожного дефекту окремо, намічає загальний технологічний план усунення всіх заданих дефектів, робить вибір устаткування, пристосувань і інструмента, технічне нормування . На підставі цього матеріалу розробляються технічна документація, конструкція пристосування і виконується його креслення, розраховуються витрати на ремонт деталі і визначається економічна ефективність (в економічній частині).

Форма викладу тексту і термінологія не можуть бути довільними, вони повинні відповідати встановленим нормам стандартизації для технічних документів. Варто уникати виражень типу "я вирішив", "я вважаю" або "ми будемо". Правильним буде виклад: "Приймаємо таку послідовність виконання операцій:... ", "Зношення ... ... усуваємо способом ... ..” або "Для свердлильних робіт приймаємо вертикально-свердлильний верстат... " і.т.д.

- балансувальна, - залізнення, - заварка, - зачищення, - наплавлення, - фарбування, - відрізна, - підігрів, протяжна, - розточна,

- зварювання, - свердлильна, - слюсарна, - стругальна, - суперфінішна, - фрезерна, - токарська, - хонінгувальна, - хромування, - шліфувальна й ін.

(Приклад)

2.Технологічна частина

Особливості вибору способів ремонту

2.1.1. Номер маршруту суміщення дефектів

Приймаємо, що кронштейн ресори для усування заданих дефектів переміщається між ремонтними ділянками заводу по маршруті №2. На цім маршруті відновлюється торці провусини і отвори під пальці, усуваються тріщини.

2.1.2. Способи усунення дефектів

Задані дефекти усуваються таким способом. Тріщину усувають ручною газовою заваркою. Зношені торці вушка відновлюють газовим ручним наплавленням з попереднім підігрівом деталі.

Отвір під палець відновлюють запресовуванням втулки з сталі 20 (8, ст…).

3. Технологія усунення кожного дефекту

Кожен із заданих ефектів усувається в такій технологічній послідовності.

Тріщина:

а) операція свердління – свердлити отвір Ø 4мм по кінцях тріщини на прохід;

б) розділити тріщину під кутом 90-120⁰ на глибину 7 мм

Способи усунення кожного дефекту

Спосіб усунення кожного з заданих дефектів вибирається з урахуванням багатьох обставин. Кожен дефект варто розглядати не ізольовано, а в тісному зв'язку з іншими заданими дефектами і способами їхній усунення. Способи ремонту студент може знайти як у ТУ на капітальний ремонт даного автомобіля, так і в інший навчальній і довідковій літературі. Превага варто віддавати літературі більш пізніх років видання. Рекомендується для використання прикладна класифікація деталей, із дефектів і можливих способів ремонту.

Таблиця І

Класифікація деталей із вказівкою дефектів і можливих способів їхній усунення

Клас	Група	Спостерігаючі дефекти деталей	Можливі способи відновлення деталей
І – корпусні деталі	Картер: (блок циліндрів) двигунів, коробок передач і задніх мостів, корпуси водяного і масляного насоса і д.р.	Різноманітного роду тріщини, відколи. Зношення різьбових отворів і ушкодження. Зношення циліндрів, блоку, направляючих отворів. Зношення отворів під підшипники кочення в картерах	Ацетилено киснева електродугова зварка, епоксидні смоли Нарізання різьби ремонтного розміру, встановлення вкрутів Механічна обробка під ремонтні розміри; додаткові деталі. Розрахунок під додаткові деталі; хромування, залізнення в протічному електроліті
	Кришки: головок циліндрів, картера, коробки передач, редуктора, пітшипника ведучого валу і т.д.	Зношення і пошкодження різьби в отворах. Короблення площини розйому	Те ж саме що в пункті 2. Шліфування, фрезерування
ІІ - плоскі деталі обертання	Деталі з відношенням висоти до найбільшого діаметру не менше 0,5; h/d =>0,5 Ступені коліс чашки диференціалу, коробки сателітів і т.д.	Зношення овтворів під підшипники кочення (ступеці) Зношення шийок під підшипники кочення (чашки диференціала) Зношення отворів в часшеках під болти	Розрахунок під допоміжні деталі Обробка тиском Розвертування під ремонтні розміри
	Деталі з h/d =>0,5 ; диски щеплення, гальмівні барабани, маховики, різні фланці і т.д.	Короблення диска Зношення отворів під стяжні болти маховика Зношення поверхонь гальмівного барабану	Правлення Розвертування під ремонтні розміри. Розточування
ІІІ- вали	Вали ексцентричні і кулачкові, колінчасті вали двигунів, компресорів, розподільні вали, розжимні кулачки	Погнутість. Зношення шийок під підшипником ковзання. Зношення кулачків Зношення і пошкодження різьби	Правлення. Шліфування під ремонтні розміри; наплавка під флюсом; плазмова (колін.вали) металізація; наплавлення в середині захисних газів; хромування; залізнення (розпридільчі вали) Шліфування Нарізання різьби ремонтного розміру
	Вали ступінчасті і з шліцами або зубчастими колесами, або з обома разом, або з шпоночними пазами; вали (цапфи) складної форми з різьбою або шліцами, хрестовини; ведучий, ведений і проміжний вали коробок передач, ведуча конічна шестерня, поворотні кулачки	Зношення шийок під підшипники кочення. Зношення поворотних цапф і хрестовини. Зношення різьби. Зношення отворів під шкворні	Наплавлення в середовищі захисних газів; вібродугова напрлавка (крім поворотних цапф) Металізація (поворотні цапфи); хромування , залізнення Наплавлення в середині захисних газів відкритою дугою Розвертування рід ремонтні розміри
	Вали довжиною з наявністю шліців або різьби або фланців, або зубчастих коліс, півосі задніх мостів, карданні вали, вали сошок руля, труби півосей і др.	Погнутість Зношення шліців, посадочних поверхонь під підшипники.	правлення. Наплавлення під флюсом в середовищі захисних газів
ІV – циліндричні стержні і стержні з наявністю складних поверхонь	Поршневі пальці, валики вентиляторів, осі шестерень заднього ходу, повзункові валики, шкворні і т.д.	Зношення робочих поверхонь. Зношення поверхонь під підшипники	Шліфування під ремонтні розміри Хромірування, залізнення
	Впускні і випускні клапани, штовхачі і т.д.	Зношення робочих поверхонь стержня. Зношення конічних (клапани) і сферичних поверхонь (штовхачі)	Шліфування під ремонтні розміри; залізнення і хромування. Шліфування і притирання (штовхач)
V – некруглі стержні, речаги, прямі і гнуті	Шатуни, речаги верхніх лівих поворотів кулаків, рудеві сошки, коромисла клапанів, вилки переключання передач, речаги тормозів і т.д.	Погнутість Зношення отворів. Зношення робочих поверхонь (вилки переключення передач.	Правка Розвертування, шліфувння площин розйому і розточування тонке (шатуни) Наплавлення в середовищі захисних газів, фрезерування.
	Балки передніх осей, лонжерони рам	Погнутість, скручення	1. Правка
VІ - втулки	Гільзи циліндрів, втулки шатунів, розподільних валів, і т.д.	1. зношення робочих поверхонь отворів	1. Розточування іхонінгування пвд ремонтні розміри (гільза). Заливання анифрикційними сплавами (втулки розподільного вала ЗІЛ)
VII - кронштейн	Кронштейни рейсорів, стрем’янки, кріплення рейсор, кільця рейсорів, стойки осей коромисел і т.д	1. Зношення отворів під втулками, пальці	1. Розвертування під ремонтні розміри
VІІІ – шестирні-черв’яки	Шестерні коробок передач і задніх мостів, розподільні шестерні, черв’яки рулевих механізмів і т.д.	1.Зношення викришування і відколювання зубів	1. Заміна
ІХ – жестяні деталі	Жестяні деталі оперення кузова і кабіни легкового і грузового автомобілів	1. Погнутість, тріщини, вм’ятини.	1. правлення, зварювання, газополум’яневе напилення.
Х – Дрібні деталі паливного насосу карбюратора, арматури	Клапани, штуцери, крани, пробки і т.д.	1. Зношення робочих поверхонь	1. Слюсарна обробка, притирання, заміна
ХІ - нормалі	Шпильки, болти, гайки і т.д.	1. Зношення різьби	1. Заміна

Якщо дефект може бути усунутий декількома способами, то при виборі більш раціонального потрібно враховувати таке.

Повинні бути забезпечені:

а) висока працездатність і надійність;

б) тривала експлуатація;

в) можливість наступного ремонту;

г) ремонт не повинен займати багато часу;

д) слід, по можливості, прагнути усувати різні дефекти однаковими способами;

e) повинні бути враховані умови роботи деталі на автомобілі і її конструктивні особливості.

Приклади. Якщо зношення шийки вала чимале , то відновлювати її слід наплавленням або постановкою додаткового деталі-втулки. Якщо ж зношення незначне, то застосовується гальванічне нарощування металу (хромування або осталювання). Постановка втулки не виключає наступного ремонту, але, якщо було застосоване зварювання (наплавлення), то повторний ремонт цієї поверхні уже виключений. Якщо вирішено дану поверхню відновити гальванічним способом, то хромування раціонально застосовувати для тертьових поверхонь (стержень клапанний), а осталювання - для відновлення розмірів (шийка під підшипник). При виборі механізованих способів наплавлення варто мати на увазі, що наплавлення під шаром флюсу застосовується для деталей, що випробують ударні навантаження, згин, крутіння Якщо тріщина проходить через отвір (гладке або різьбове), то потрібно заварювати і тріщину, і цей отвір. Якщо деталь має ремонтні розміри, то варто конкретно зазначити, який розмір придається деталі, перший або другий (без указівки числових розмірів).

Формулювання повинні бути короткими, чіткими і ясними. Наприклад

«Шийку …….. відновлюють шліфуванням під другий ремонтний розмір»

«Стержень відновлюють хромуванням з подальшим шліфуванням під основний розмір»

«Отвір під підшипники відновлюємо постійними додатковими деталями – втулками із сталі 20»

Не варто змішувати значення слів "усунути" і "відновити". , Усунути можна тріщину, зрив різьби, зношення шийки і т.д., а відновити можна деталь із тріщиною, зірвану різьбу або зношену шийку і т.п.

Зразк формулювання показано у зразку.

Технологія усунення кожного дефекту і установчі бази

Технологія усунення кожного дефекту розробляється як продовження попереднього підрозділу. Тут призначається певна технологічна послідовність виконання операцій по усуненню кожного дефекту окремо з точною вказівкою розмірів оброблюваних поверхонь і найменування операцій .

Деякі рекомендації в частині технології. При відновленні отворів способом заварки їх необхідно попередньо розсвердлити, а після заварки зачистити шви з двох сторін запідлице з основами металом. Зовнішні циліндричні поверхні перед наплавленням також обточують. Це відноситься і до різьбових поверхонь - внутрішнім і зовнішнім. Якщо наплавляє плоска поверхня або місця відколів і обломів, обов'язково проводить попереднє зачищення до металевого блиску. Якщо в розсвердлений отвір буде запресовувати втулка, то його варто розвернути і зняти фаску, а втулку після запресовуванні розгорнути до розміру відповідно до ТУ. При гальванічному нарощуванні поверхонь шліфування виконується як до нанесення шару, так і після. Шийки й отвору під підшипники і сальники доводяться до необхідного розміру тонких точінням або, при високих класах чистоти і точності, шліфуванням. Тріщину перед заваркою необхідно свердлити по кінцях і розробити під певним рогом, краї зачистити уздовж тріщини до металевого блиску; зварювальний шов також зачищається запідлице.

Остаточний розмір відновленої поверхні може бути номінальним або ремонтним відповідно до ТУ, він завжди вказується з допуском. Проміжні розміри (до наплавлення, після наплавлення, під ремонтну втулку і т.п.) призначаються з умов забезпечення тривкості і надійного зчеплення додаткових ремонтних елементів (шарів наплавлення і хрому, втулки й ін.) з основним металом деталі. При постановці ремонтної втулки потрібно враховувати, що мінімальна її товщина припускається 2-2,5 мм для сталевої втулки й у два рази більше - для чавунної. Таблиці технологічних припусків на обробку деталей дають можливість призначити оптимальні проміжні розміри поверхонь що відновлюються (табл. 2 - 8).

Допуски на розміри деталей як у текстовій частині проекту, так і графічної призначаються у відповідності з прийнятими стандартами СЄВ: СТ СЄВ 144-75 "Єдина система допусків і посадок СЄВ. Поля допусків і що рекомендуються посадки " і СТ СЄВ 145-75 "Єдина система допусків і посадок. СЄВ. Загальні положення, ряди допусків і основних відхилень

Таблиця 2 Мінімальний припуск при відновленні деталей

Способи усунення дефекту	Припуск на сторону, мм
Ручне наплавлення Наплавлення під шаром флюсу Вибродугове наплавлення Металізація Осталювання Хромування	2-3 1.0 0,8-1,0 0,4 0,2 0,05

Таблиця 3 Припуск на точіння зовнішніх поверхонь валів

Вид обробки	Номінальний діаметр, мм
	До 30	30-50	50-80	80-120
	Припуск на діаметр, 2П, мм
Чистове точіння	0,30	0,25	0,25	0,20

Примітка: Значення 2П приведені для валів довжиною до I20 мм.

Таблиця 4 Припуск на попереднє шліфування зовнішніх поверхонь валів

Метод обробки	Номінальний діаметр, мм
	До 30	30-50	50-80	80-120
	Припуск на діаметр, 2П, мм
Попереднє шліфуваення	0,30	0,25	0,25	0,20

Примітка: Значення 2П для попереднього шліфування після чистового точіння - 0,1 мм;

Для чистового шліфування після попереднього шліфування - 0,06 мм.

Таблиця 5. Припуск на механічну обробку площин

Метод обробки	Розмір оброблюваної поверхні, мм
	до 50	50 - 120	120 - 260
	Припуск на сторону, мм
Напівчистова Чистова Попереднє шліфування після чистового точіння Чистове шліфування після попереднього	0,25 0,16 0,05 0,03	0,25 0,16 0,05 0,03	0,30 0,16 0,05 0,03

Таблиця 6 Припуск на розточування отворів

Вид обработки	Материал	Діаметр отвору, мм
		до 30	30-80	80-120	120-360
		Припуск на діаметр, 2П, мм
Попереднє Остаточне Попереднє Остаточне	Сталь Чавун	0,2 0,1 0,2 0,1	0,2 0,1 0,3 0,1	0,3 0,1 0,3 0,1	0,3 0,3 0,4 0,1

Таблиця 7. Припуск на обробку отвору шліфуванням

Метод обробки	Діаметр отвору,мм
	До 1	10-50	50-180
	Припуск на діаметр, 2П,мм
Шліфування до термообробки Шліфування після термообробки: чорнове Чистове	0,2 - -	0,3 0,2 0,1	0,4-0,5 0,3 0,2

Таблиця 8. Припуск на обробку поверхонь хонінгуванням

Матеріал	Діаметр отвору, мм
	До 80	80-180
	Припуск на діаметр, 2П, мм.
Сталь Чавун	0,05 0,02	0,06 0,03

Деякі рекомендації в частині формулювання назв операцій

Операції, пов'язані зі слюсарно-механічною обробкою деталей або зварюванням (наплавленням), записуються ім'ям прикметником у залежності від виду устаткування: токарська, свердлильна, шліфувальна, фрезерна, слюсарна, зварювальна, наплавна і т.п.

Операції, пов'язані з покриттям поверхні деталі якими-небудь способами, записуються ім'ям іменником, що характеризує сутність цього способу: хромування, залізнення, покращення і т.п.

При обробці деталі на спеціальних верстатах припускається найменування операції більш конкретизувати. Наприклад, операції на розточних, револьверних, хонінгувальних і т.п. верстатах можна назвати:

розточна, револьверна, хонінгувальна і т.п.

Найменування переходів відповідно до РТМ 200 179-78 показує метод обробки, виражений дієсловом у наказовій формі. Наприклад:

обточити - зовнішню поверхню: циліндричну, конічну, фаску, сферу, виточку;

проточити - зовнішню поверхню: канавку, сферу з торця, виїмку з торця;

розточити - внутрішню поверхню: циліндричну, конічну, канавку, виточку, фаску, сферу;

нарізати різьбу - для зовнішніх і внутрішніх поверхонь;

свердлити;

відрізати;

розрізати - заготовку на n - частин;

підрізати - торець, торець буртика;

фрезерувати - для зовнішніх і внутрішніх поверхонь;

шліфувати - для зовнішніх і внутрішніх поверхонь;

довбати;

прошити;

стругати;

зачистити, обпилити, шабрувати; правити; запресовати;

хромувати;

пофарбувати.

У перелік операцій і переходів не варто включати допоміжні (встановлення, зняття деталі, її переустановлення, вимірювання) і обслуговуючі (розкладка інструменту, прибирання стружки) роботи.

формулювання може бути таке:

"Встановлюємо таку технологічну послідовність виконання ремонтних операцій при усуненні кожного дефекту:

a) слюсарна - свердлити отвори 4 мм до кінцям тріщини, розробити тріщину під кутом 90-120 на глибину 6 мм і зачистити її краї до металевого блиску;

б) зварювальна - заварити тріщину посиленим швом за один (два) проходи;

в) слюсарна - зачистити шов запідлице з основним металом.

отвір М12:

а) свердлильна - розсвердлити до Ø 14 мм;

б) зварювальна - заварити отвір;

в) ………………………………..;

г) …………………………………;

Шийка під внутрішній сальник:

а) токарська - обточити шийку до 38 мм на відстані 25 мм й обточити фаску 1х45 з торця;

б) слюсарна – напресувати втулку до упору;

в) ………………………………….;

г)……………………………………;

Згин вала:

a) слюсарна - правити вал у холодному стані на 0,07 мм.

Настановною базою називається така поверхня на деталі що ремонтується , за котру ця деталь кріпиться при ремонті. Настановними базами можуть бути центрові відчини, фаски, шийки, торці, привалочні поверхні деталей плоску або маючих складну конфігурацію. Варто ринутися використовувати ті поверхні, що служили настановними базами при виготовленні деталі або, у крайньої випадку, ті, що не піддавалися зношенню при експлуатація деталі. Іноді створюються нові базові поверхні. Потрібно завжди прагнути усувати якнайбільше дефектів з однієї настановної бази.

Загальний технологічний план усунення всіх дефектів

Розробка загального технологічного плану складає складну задачу. Суть полягає в тому, що ремонтні операції по усуненню всіх заданих дефектів деталі необхідно розташувати в найбільше раціональній послідовності, тобто розробити послідовність переміщення деталі по ремонтних ділянках заводу. Основні вимоги до розробки технологічного маршруту можуть бути зведені до наступного:

а) спочатку варто виконувати підготовчі роботи для зварювання або наплавлення - свердління обточування, розточування, зачищення місць обломів, розбирання тріщини і т.п., - а потім уже заварювати (наплавляти;

б) якщо деталь має згин або короблення, а також такі дефекти, що має бути усувати зварюванням (наплавленням), то усунення вигину або короблення відбувається після зварювання; зварки;

в) якщо зварювальних робіт не передбачене, то усунення вигину або короблення проводиться в першу чергу;

г) варто уникати повторної доставки партії деталей на ту саму ділянку, у крайньому випадку, це повинно бути виправдане;

д) ті поверхні, що будуть служити настановними базами для усунення інших дефектів, обробляють завчасно ;

е) точні види обробки - тонке точіння, розвертування, шліфування, гальванічні покриття і т.п. - повинні бути завершальними;

ж) варто прагнути об'єднувати в одну операцію однотипні слюсарні і механічні роботи (токарські або шліфувальні, запресовуванню втулок і ін.), виконувані при усуненні різноманітних дефектів;

з) зварювальні роботи різних видів (під флюсом, вибродугова, ручна й ін.) не можуть бути об'єднані в одну операцію, тому що виконуються на різноманітних робочих місцях;

и) останньою включається операція "заключний контроль".

Для кожної операції вказується її найменування, зміст і оброблювані поверхні (без розмірів).

На підставі загального плану потім буде розроблятися маршрутна карта.

формулювання можуть бути такими:

"Приймаємо такий загальний технологічний план виконання всіх ремонтних операцій (або усунення всіх заданих дефектів):

а) слюсарна - свердлити тріщину по кінцях, розробити тріщину, зачистити її краї, розсвердлити два дефектних отвори;

б) токарська - обточити шийку під зовнішній підшипник і різьбову шийку;

в) зварювальна - заварити тріщину і два дефектних отвори;

г) наплавна - наплавити шийку під підшипник і шийку під різьбу; .

д) слюсарна - правити деталь і зачистити зварні шви ;

e) .................

ж) .................

з) шліфувальна - шліфувати шийку під внутрішній підшипник;

и) хромування - хромувати шийку під внутрішній підшипник;

к) шліфувальна - шліфувати шийку під внутрішній підшипник і сальник до номінальних розмірів;

л) заключний контроль.

Розробка кожної операції

а) устаткування, пристосування, інструмент. Тут виклад дається з чітким розмежуванням по видах робіт, причому, спочатку вказується устаткування, потім пристосування і, на закінчення, інструмент - ріжучий і вимірювальний.

Послідовність вибору устаткування й оснастки проводять відповідно до підрозділу "Загальний технологічний план".

Якщо які-небудь операми в загальному плані повторюються, то їх можна об'єднати. Наприклад, якщо провадиться обточування (токарська операція) шийки до і після наплавлення, розточування отвору під втулку і потім тонке розточування отвору в запресованій втулці, то токарський верстат для всіх цих операцій буде той самий. Всі операції можна об'єднати. Але типи різців (прохідної і розточної) різні,і це потрібно ...-. показати. Різноманітним буде і вимірювальний інструмент (мікрометр і індикаторний нутромір).

Аналогічно можна об'єднувати свердлильні роботи (свердліня, розсверлювання , розвертування, зенкування, нарізування різьби в наскрізних отворах); зварювання і наплавлення ручним газовим способом;

зварювання і наплавлення ручним дуговим способом; шліфування або фрезерування на однотипних верстатах.

Не можна об'єднувати, наприклад, шліфування плоских і круглих поверхонь, тому що застосовуються верстати різних типів; або наплавлення під флюсом із вибродуговою або ручною.

Не можна також вважати однотипними такі слюсарні роботи, як запресовування втулок і оброблення тріщин, або правка. і зачищення зварювальних швів і т. д. Очевидно, що тут будуть використовуватися різноманітні види устаткування, пристосувань і інструмента.

Для визначеної деталі варто приймати верстат із мінімально можливими параметрами по його паспортним даним. Неприпустимо, наприклад, обточувати валик водяного насоса на значному токарно-гвинторізному верстаті або запресовувати невеличку втулку за допомогою 100-тонного преса. Але, повинна бути забезпечена можливість установки (кріплення) на прийнятому верстаті даної деталі з визначеними розмірами.

Транспортування деталей вагою більш 20 кг варто здійснювати засобами механізації підйомно-транспортних робіт (кран-балкою, консольним краном, електроталькою і ін.).

Устаткування можна підібрати з переліку що додається або з інших джерел, використовуваних при проектуванні.

У якості пристосувань можуть бути використані лещата верстатні або станкові, знімачі, спеціалізовані, пристосування для виконання визначених операцій або переходів на металорізних верстатах, стенди, підставки, люнети, захоплення для транспортування, підвіски для гальванічних покриттів, кондуктори або шаблони, наплавні головки і т.п. Слідує, при необхідності, зазначити призначення пристосування. Наприклад: "Застосовується люнет для кріплення колінчатого вала за першу корінну шийку при відновленні різьби під храповик" або "Застосовуються підвіски для кріплення на них по шість деталей" і т.п.

До металообробному інструменту ставляться різці, свердла, розгортки, зенковки, мітчики, лерки, фрези, шліфувальні круги й ін. До слюсарного інструмента - щітки сталеві, молотки, оправлення і наставки, мітчики і лерки (при нарізуванні різьби ручним способом). зубила, електричні або пневматичні машини для оброблення тріщин, зачищення зварних швів або свердління й ін.

Варто конкретно вказувати найменування і тип інструмента (різець розточний, відрізний або різьбовий. і т.п.), його матеріал, розмір (свердла, мітчики, фрези й ін.) і номер Держстандарту.

Для зварювальних і наплавних робіт указуються марка електрода, наплавного дроту, прутка і номер ГОСТу; діаметр; марка флюсу, марка пальника і номер наконечника.

При виконанні гальванічних покриттів (хромування, осталюванні) указується склад електроліту і матеріалу анода.

Вказуючи вимірювальний інструмент, варто дати його межі мм точність вимірів (мікрометр 25-50 мм, індикаторна головка 0,01 мм і т. h.), а також номер ГОСТу. Вимірювальний інструмент можна зазначити двома способами: після кожної операції або. весь інструмент після всіх операцій.

При перерахуванні устаткування, пристосувань і інструмента обов'язково дають посилання на літературу. Формулювання при виборі устаткування можуть бути такими:

"Оброблення тріщини і зачищення швів виконується на верстаті слюсарному з лещатами. Застосовується електрична шліфувальна машинa ІЄ-2005 (4, стр.... ) з шліфувальним кругом I3AI 00 СТІБ (4,стор…) "Всі свердлильні роботи (мається на увазі, що в загальному плані є декілька свердлильних операцій) виконуються на вертикально-свердлильному верстаті 2Н125 (4,стр...), деталь кріпився в спеціальному пристосуванні (або в лещатах станкових). Застосовуються: свердла Ø4,8,3,I0 мм (ГОСТ I0902-77), розгортка Ø I0 мм (ГОСТ 1672-71) і мітчик М10х1,25 (ГОСТ 3266-71) (4, стр....); матеріал інструмента сталь Р18. вимірювальний інструмент: пробка циліндрична Ø 10+0,003 мм і пробка різьбова MI0x. 25 (ГОСТ 519-77) (4,стр...)

Токарські роботи виконуються на токарно-гвинторізному верстаті I6K20 (4, стор...). Деталь транспортується кран-балкою 0,5 т. Закріплюється деталь у патроні верстата. Різці: прохідний прямий (ГОСТ 18878-73), розточний (ГОСТ 18882-73) і різьбовий (ГОСТ 18885-733) з пластинками твердого сплаву Т15К6 (4 стор...). Виміри проводять мікрометром 50-75 мм МК (ГОСТ 6507-60) і індикаторним нутром-метром 50-100 мм НІ (ГОСТ 867- 72) (4, стор...).

Для хромування шийок застосовується комплект ванних і столів. Деталі монтуються на підвіску по 6 шт. У якості електроліту застосовується ... ...... . у співвідношенні ... .... (6, стор...). Анод із ... ...... . Виміри проводиться мікрометром 50-75 мм МК (ГОСТ 6507-60) (4, стор...).

Вібродугове наплавлення проводиться на токарно-гвинторізному верстаті 16К20 (4, стор...), з наплавною головкою КУМА-5М (6,стор...)

Перетворювач АНД-1500/500 (4, стор....). Виміри виконуються штангенциркулем ШЦ-2 (ГОСТ 166-73)". "Заварка тріщини проводиться на столі зварника СКС-1549Б (4, стоp..) , деталь кріпиться в спеціальному затискачі. Є балон із киснем, ацетилен подається централізовано. Пальник ГС-53 із наконечником № 3 (4, стор....) , пруток чавунний (ГОСТ 2671-70) Ø6 мм, флюс буря (ГОСТ 9087-б9).

Шліфувальні роботи виконуються на круглошліфувальному верстаті ЗА151 (4, стор…) Деталь кріпиться в повідковім патроні. Шліфувальний круг ПП 300xI00x20 I4A40 СТІКІ (ГОСТ 2424-75) (4, стор...) Шийки вимірюються мікрометром 0-25 мм МК ГОСТ 6507-60".

Після добору устаткування, відповідно до прийнятого графіку можна приступити до розробки пристосування, тому що уже відомі види виконуваних ремонтних операцій, устаткування.

б) технічне нормування

Методика технічного нормування дається в окремих посібниках, а правила оформлення тексту опрацьовуються на лабораторних заняттях.

Таблиця 9. Інше устаткування (нестанкове)

	Найменування, призначення	Марка, тип
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26.	Пресс настільний ручний гідравлічний 5 Прес гідравлічний 10 і 20 т. Прес гідравлічний 40 т. Прес гідравлічний 100 т. Прес механічний кривошипний 25 т. Кран-балка. Електротельфер на монорельсі. Кран консольний поворотний. Верстат слюсарний. Стенд (підвіска) для установки базової деталі. Піраміда для балонів із газом. Стіл газозварювальника. Стіл електрозварювача. Установка для дугового зварювання (наплавлення)у середовищі аргону. Зварювальний трансформатор. Зварювальний перетворювач. Піч муфельна електрична 263х175 мм. Піч, кам'яна термічна 650х300х250 мм. Піч камерна термічна о 950х450х450 мм. Піч шахтна для цементації. Піч шахтна для відпустки. Високочастотна установка. Ванна гартівна масляна 40 і 60 л. Накоплювач термостата Комплект ванних для гальванічних покриттів. (хpoмування або осталювання). Стенд для правлення балок передньої осі	ГАРО ГАРО-274 2135-ІМ П4-17Б КБ-2124 ОКС-1549Б ОКС-1549А УДАР-300-2;УДГ СТА-24У;ТД-300 СТШ-300;СТШ-500 ТСД-500 ПСО-300М; ТСГ-500-І АНД—1500/500 МП-2 Н-15 Н-30 Ц-60; Ц-75 ПН-32; ПН-34 ЛГПЗ-30; ЛГПЗ-60 МВ-40; МВ-60 АКТБ-115М
Продовження таблиці 9.
27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37.	Прилад для виміру твердості поверхні деталі по Бринелю Прилад для виміру твердості поверхні деталі по Роквеллу Різак повітряно-дуговий Пальник ацителено-кисневий Горілка аргоно-дугова Випрямлювачі Электродотримачі для ручного зварювання Наплавна голівка для наплавлення (зварювання; під шаром флюсу) Наплавна голівка для автоматичного зварювання (наплавлення) у середовищі вуглекислого газу Напівавтомати для зварювання (наплавлення) у середовищі вуглекислого газу Наплавна голівка для наплавлення вібродуговим (електроімпульсним) способом	ТБ-2 ТР-2 РВД-1-59 ГС-53;''Москва" ГРАД; АР ВС-300; ВОГ-3А ГОСТ 14651-69 А-580М;ПШ-5-1; ПШ-54;ПДШИ-500 ПДШМ-500; ПДПГ-300 А-547; А-825 ПДПГ-300 ГМВК-2М;КУМА-5М; УАНЖ-6

Таблиця 10. Ріжучий інструмент

Найменування, призначення	Стандарт
1. Різці
Прохідні відігнуті Прохідні прямі Прохідні упорні Підрізні відігнуті Чистові широкі Розточні для наскрізних отворів Розточні для глухих отворів Відрізні Різьбові	ГОСТ 18877-73 ГОСТ 18878-73 ГОСТ 18879-73 ГОСТ 18880-73 ГОСТ 18881-73 ГОСТ 18882-73 ГОСТ 18883-73 ГОСТ 18884-73 ГОСТ 18885-73

Продовження табл. 10

Найменування, призначення	Стандарт
90 - кут заточення для свердліня м'яких кольорових металів; 116 - для сталі і чавуна середньої твердості; I40 - для сталі і чавуна високої твердості. Свердла подовжені з циліндричним хвостовиком Свердла подовжені з конічним хвостовиком Свердла з циліндричним хвостовиком Свердла з конічним хвостовиком Свердла твердосплавні з циліндричним хвостовиком Свердла твердосплавні з конічним хвостовиком Розгортки машинні з подовженою робочою частиною Розгортки ручні циліндричні Розгортки машинні суцільні Розгортки конічні машинні під конуси Морзе Розгортки машинні з вставними ножами Р18 Зенкери суцільні Зенкери з ножами Р18 Зенкери з ножами з твердих сплавів Зенковки 60 , 75 , 120 , Зенковки під кріпильні деталі (цековки). Мітчики машинно-ручні Мітчики для конічної різьби Плашки круглі	ГОСТ 886-77 ГОСТ 2092-77 ГОСТ I0902-77 ГОСТ 10903-77 ГОСТ 17275-71 ГОСТ 17276-71 ГОСТ III72-70 ГОСТ 7722-77, ГОСТ 1672-71 ГОСТ 10079-71 ГОСТ 883-71 ГОСТ 12489-71 ГОСТ 2255-71 ГОСТ 3231-71 ГОСТ 14959-69 ГОСТ 15599-70 ГОСТ 3266-71 ГОСТ 6227-71 ГОСТ 9740-71
Фрези
Фрези циліндричні Фрези дискові тристоронні Фрези торцеві з ножами Р18 Фрези торцеві з ножами з твердого сплаву Фрези дискові пазові Фрези прорізні (шліцеві) і відрізні Фрези для пазів шпонок сегментних Фрези шпоночні Фрези дискові тристоронні з уставними ножами Р18 Фрези дискові тристоронні з уставними ножами з твердого сплаву	ГОСТ 3752-71 ГОСТ 3755-69 ГОСТ 1092-69 ГОСТ 8529-69 ГОСТ 3964-69 ГОСТ 2679-73 ГОСТ 6648-68 ГОСТ 9149-68 ГОСТ 16228-70 ГОСТ 5348-69

Ріжучий елемент може бути виготовлений із швидкорізальної сталі Р9 або Р18 або з пластинок твердого сплаву:

Таблиця 11. Типи пластин ріжучого інструменту

Т5К10,Т14К8,Т15К6 Т15К6, T30K4. BK6 ВК6, ВК8 ВК2,ВКЗ,ВК6,ВК8 ВК4,ВК6,Р18 Т5К10, Т15К6 ВК6, ВК8

- для вуглецевих і легованих сталей; - для загартованих сталей із HRC = 35-49; - для загартованих сталей із HRC = 50 - 62; - для сірого і ковкого чавуна; - для кольорових металів; - для прорізання і відрізання стали; - для прорізання і відрізання чавуна.

30 ⁰ - головний кут різця в плані для точіння з малою глибиною різання й особливо жорсткою системою СНІД (верстат-пристосування - інструмент - деталь);

45⁰ - точіння в умовах жорсткої системи СНІД;

60-75⁰ - точіння при недостатньо жорсткій системі СНІД;

90⁰ - підрізання, прорізання канавок, відрізання, обточування і розточування східчастих поверхонь, не жорстка система СНІД. .

Свердлильний інструмент

Н - одинарне заточення свердел Ø 12 мм;

НП - одинарне заточення з підточуванням перемички для свердел понад Ø 12 мм для грузлих сталей із σ_в<50 кг/мм²;

ДП - подвійне заточення з підточуванням перемички для свердел понад Ø 12 мм для невязких сталей, чавунів, мідних сплавів.

Круги для шліфування

Приклад повного умовного позначення по ГОСТ 2424-75: ПП 500х50х305 24А10ПС27К5 35 м/с 1 км ГОСТ 2424-75

Де ПП – профіль прямий;

500 – діаметр зовнішній;

50 – висота (товщина);

305 – діаметр отвору для посадки;

24А – електрокорунд білий (матеріал);

10П – зернистість;

С2 – степінь твердості;

7 – номер структури;

К5 – марка зв’язки керамічної;

35 м/с – робоча швидкість;

1 км - клас незрівноваженості;

А – клас точності;

ГОСТ 2424-75 – номер державного стандарту;

Нижче подаються деякі рекомендації по вибору шліфувальних кругів для конкретних умов роботи.

Таблиця 12. Механізований інструмент

Найменування

Марка , тип

1. Електрична свердлильна машинка максимальний діаметр свердління б мм максимальний діаметр свердління 9 мм 2. Пневматична свердлильна машинка максимальний діаметр свердління 9 мм максимальний діаметр свердління 12 мм максимальний діаметр свердління 22 мм 3. Електрична шліфувальна машинка діаметр круга 100 мм діаметр круга 200 мм 4. Пневматична шліфувальна машинка діаметр круга 20 мм діаметр крута 60 мм діаметр круга 100 мм діаметр круга 150 мм діаметр круга 225 мм

ІЄ-1003; ІЄ-1020 ІЄ-1009; ІЄ-1019 ІП-1009 для свердління ІП-1013 для свердління ІП-1012 свердел, і раав. ІЄ-2005 ІЄ-2003 ШНП-25 ІП-2012 ІП-2002 ІП-2001 ІП-210: кутова

Таблиця 13.Матеріали для зварювання і наплавлення

	Найменування	Стандарт
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.	Електроди для конструкційних сталей Електроди для легованих сталей Прутки чавунні для зварювання і наплавлення Дріт зварювальний алюмінієвий Дріт сталевий зварювальний Дріт сталевий наплавний Ферохром Флюси зварювальні плавлені Електроди для ручного дугового зварюванні наплавлення сталей Электродотримачі	ГОСТ 9467-75 ГОСТ 10052-75 ГОСТ 2671-70 ГОСТ 7871-75 ГОСТ 2246-70 ГОСТ 10543-75 ГОСТ 4757-67 ГОСТ 9087-0 ГОСТ 9476-75 ГОСТ 14651-69

Таблиця 14. Контрольно-вимірювальний інструмент

№	Найменування	Марка	Стандарт
	Глибиномір індикаторний Індикаторний нутромір з межами вимірювань 10-18; 10-35; 35-50 мм і т.д. Індикатор годинникового типу Індикатор 0,001 мм. Лінійка 300 мм Мікрометри з межами вимірювань 0-25; 25-50; 50-75 мм і т.д. Мікрометричні нутроміри 50-75 мм. 75-175 мм. Набір щупів (№1-4, кл.1 і 2) Кутомір з ноніусом Штангенциркуль 0-160 мм Штангенциркуль 0-250 мм Штангенрейсмус Штангенглибиномір0-250 мм. Шаблони різьбові	ГІ-100 НІ ІГ 1 МІГ Л-300 МК Н-75 Н-175 №1-1 КН-2 ШЦ-2 ШЦ-1 ШР ШГ	ГОСТ 7661-67 ГОСТ 878-72 ГОСТ 577-68 ГОСТ 9696-75 ГОСТ 427-75 ГОСТ 6507-60 ГОСТ 10-58 ГОСТ 10-58 ГОСТ 882-75 ГОСТ 5378-66 ГОСТ 166-63 ГОСТ 166-63 ГОСТ 166-63 ГОСТ 166-63

Таблиця 15.Стандарти на метали і сплави

Найменування	Стандарт
1. Чавун сірий 2. Високоміцний чавун 3. Жароміцний чавун 4. Ковкий чавун 5. Сталь вуглецева звичайної якості 6. Вуглецева якісна конструкційна сталь 7. Легована конструкційна сталь 8. Ресорно-пружина сталь 9. Високолеговані жаростійкі і жароміцні сталі 10. Мідь 11. Латунь 12. Бронза 13. Алюмінієвий сплав (литтєвий)	ГОСТ 1412-70 ГОСТ 7243-70 ГОСТ 7765-75 ГОСТ 1215-70 ГОСТ 380-71 ГОСТ I050-74 ГОСТ 4543-71 ГОСТ 14459-69 ГОСТ 5632-72 ГОСТ 859-66 ГОСТ 15527-70 ГОСТ 613-65 ГОСТ 2685-75

Тому що кількість операцій і переходів по загальному плані ремонту може бути більший і нормування всіх цих операцій викликає велику витрату часу і збільшення об'єму пояснюючої записки, із навчальною ціллю припускаються деякі спрощення. Нормувати можна не всі роботи. Не варто розраховувати час на нормування зняття фаски, зачищення місць наплавлення і т.п. Цей час приймається без розрахунку.

Якщо, наприклад, проводиться обточування шийки до наплавлення і після, то режими різання і технічні норми часу в обох випадках будуть однаковими (або. дуже близькими). У даному випадку можна нормувати тільки одну операцію - припустимо, обточування до наплавлення. Для обточування після наплавлення використовувати ті ж параметри. Аналогічно поступаємо, припустимо, при шліфуванні деталі до осталювання і після.

Іншими словами, варто прагнути нормувати різноманітні види ремонтних робіт. Нормування однакових робіт доцільно тільки тоді, коли розміри оброблюваних поверхонь або глибини різання помітно відрізняються одне від одного.

При технічному нормуванні станкової роботи перший раз необхідно давати стислі пояснення, тобто вказувати, що саме визначається, а потім наводити розрахунки . При повторному нормуванні станичної роботи, навіть іншого найменування, текстову частину (пояснення) можна не давати, а тільки розрахунки. Це скоротить об'єм записки.

У картах нормативів режимів різання вказуються параметри і матеріал ріжучих інструментів. Тому перевірте, чи правильно був раніше підібраний інструмент у розділі 2.1.5. а)проекту і зробіть, при необхідності, поправки. При користуванні картами іноді з'являється необхідність перекладати твердість НВ у HRC або визначати _в - межа міцності при розтягу. Для цих цілей наводить довідкова таблиця 23.

Виклад нормування повинно бути чітким, стислим. Потрібно конкретно називати вид обробки і її ціль. Для кожного розрахунку повинні бути посилання на літературу.

Формулювання може бути такий (при першому нормуванні станкової роботи):

Операція I.

Обточування шийки під сальник для запресовуванні втулки з 40 мм до 35 мм.

Число проходів:

L=1.

Глибина різання:

Подача розрахункова (10, стр. 36)

S=0.80 мм/об

Фактична подача по паспорту станка (4,стор………):

S= 0,78 мм/об.

………………………

………………………

Основний час

де l = 500 мм – довжина шийки;

l₁ = 6 мм – врізання і перебіг різця (10, стружка.373);

l₂ = пробна стружка не знімається.

………………………… і т.д.

Формулювання при повторному нормуванні станкової роботи:

Операція 3.

Розсвердлювання двох дефектних отворів перед заваркою з Ø10 мм до Ø12 мм.

І=2

t = (12-10)/2 = 1 (мм)

S = 0.6 мм/об (10, стор.116).

…………………………

…………………………

Т₀ =

Де l = 15 мм; l₁= 6 мм (10, стор. 374)

Операція 6.

Обточування наплавленої шийки під зовнішній сальник до номінального Ø 140^+0,06мм. Режим різання і норми часу приймаємо такими ж як і для операції №4

Операції, які мають декілька переходів, можуть бути оформлені наступним чином:

Операція 7.

Перехід обточування шийки під ремонтну втулку з Ø 44мм до Ø 40 мм.

І=1

……………………..

Перехід 2.

Зняття фаски 1х45⁰ з торця:

Т₀= 0,1 хв.

Перехід 3. Розточування отвору для наплавлення с Ø 56 мм до Ø 59 мм.

І = 1…………..

Таблиця 16. Співвідношення між числами твердості і межами міцності

НВ НРС σв	НВ НРС σв	НВ НРС σв "',	НВ НРС σв	НВ НРС σв
112 - 37 118 - 39 125 - 42 134 - 45 140 - 47 143 - 48 149 - 50 156 - 52	163 2 55 170 4 58 179 7 61 187 9 66 197 12 67 207 14 70 217 17 74 229 20 78	241 23 82 255 25 87 26Э 27 91 285 29 97 302 31 104 321 33 110 341 36 117 363 39 125	388 41 133 .415 43 142 444 46 151 477 49 164 514 52 176 555 56 190 600 60 206 653 64 224	683 66 234 712 68 245 745 70 256 780 72 268

Технологічна документами

а) ремонтне креслення деталі

Ремонтне креслення виконується відповідно до ГОСТ 2. 604-68. Зразок додається. Деякі пояснення.

Креслення виконується олівцем на аркуші формату II або 12 у масштабі, є графічним документом, підшивається в пояснюючу записку.

Поверхні що ремонтуються обводять товстою лінією 2s - 3s. Якщо застосовувалися додаткові ремонтні деталі (втулки, пластини і т.д.), то вони обов'язково показуються і також обводять товстими лініями .