4. Завдання:

4.1. Встановити процесор з набору запропонованих.

4.2. Вивчити основні частини на материнській платі.

4.3. Скласти алгоритм встановлення системної плати.

5. Обладнання:

5.1. Системна плата (материнська плата) ;

5.2.. Процесор;

5.3. Термопаста;

5.4. Вентилятор.

6. Хід виконання роботи

6.1. В середині корпусу присутні кабелі для підключення індикації на передній панелі тобто лампочки (світлодіоди), котрі показують вам, що працює жорсткий диск, подається живлення.

Ще є кабелі для підключення USB до передньої панелі. Тобто, якщо на передній панелі є порти USB, то ці роз’єми підключаються за допомогою цих кабелів. Вони нам поки що непотрібні. Це потрібно виконувати у саму останню чергу, тому їх поки що треба сховати, так щоб вони не заважали процесу встановлення. Див. малюнок.

варіант кріплення системної плати може відрізнятися. Більшості моделі корпусів є універсальними під декілька типів формфакторів системних плат, тут в наявності досить таки багато отворів для встановлення материнських плат різного розміру.

6.2. Далі необхідно визначити які з цих отворів будуть використані. Для цього системну плату потрібно заміряти в корпусі. Беремо системну плату і просто вставляємо, не прикручуючи!!! І заміряємо. Необхідно зауважити, що на самій системній платі наявні отвори для кріплення. Див. малюнок.

 

6.3. Суміщаємо та запам’ятовуємо отвори, які будуть використовуватись. Післе того как ми запам’ятали де будуть стояти кріплення, виймаємо системну плату і в ці місця необхідно вкрутити тримачі для материнської плати. Він повинен бути включеним в комплект до корпусу або материнської плати.

 Тримач материнської плати

Що таке тримач материнської плати – це образно кажучи болт в котрий можна вкрутити ще один_болт. Отже, після того як ви запам’ятали де повинне стояти кріплення, вкручуєте в ці місця тримачі. Дуже затягувати їх не потрібно, просто трошки сильніше прикрутіть їх руками і все. 

Тримачі встановлені.

6.4. Тепер беремо задню панель та прикладаємо до системної плати, так як показано на малюнку.

Відкладаєте в сторону материнську плату. Берете задню панель та вставляєте її в корпус (в спеціальний відсік), злегка натискаєте до клацання, щоб задня панель закріпилась.

6.5. Після того як задню панель установлено, тепер можна перейти до встановлення материнської плати. Беремо саму плату и процесорним роз’ємом догори корпуса встановлюємо її всередину. Підганяємо таким чином плату, щоб всі отвори потрапили у відповідні гнізда на задній панелі. Тепер необхідно її прикрутити. На малюнку ми бачимо, що всі отвори співпали з кріпленнями так_як_і_було_заплановано. 

6.6. Далі ми беремо болти, які йдуть в комплекті до корпусу або материнської платі, і прикручуємо ними системну плату до корпусу.

Перший болт

 

Другий болт

 

Третій  болт

 

Четвертий болт

 

6.7. Тепер можна в цілому підтягнути всі болти. Не дуже сильно (щоб не зірвати різьбу)!!!

Увага! Коли закручуєте болти на материнській платі будьте обережні, в тому плані, щоб не пошкодити сусідні компоненти.

Слідкуйте за тим, щоб викрутка не зірвалася і не пошкодила поряд електронний компонент.

Тому що в такому разі материнська плата може вийти з ладу. І не буде працювати коли ви її включите.

Все! Встановлення материнської плати в корпус комп'ютера завершено. Задня панель у вас повинна бути також установлена. У вас повинно вийти так як показано на картинці.

Задня панель корпуса

6.8. Встановлення модулів ОЗП. У більшості сучасних комп'ютерів замість окремих мікросхем пам'яті використовуються модулі SIMM або DIMM, що є невеликими платами, які встановлюються в спеціальні роз'єми на системній платі або платі пам'яті. Окремі мікросхеми такі припаяні до плати модуля SIMM або DIMM, що випаяти і замінити їх практично неможливо. При появі несправності доводиться замінювати весь модуль. По суті, модуль SIMM або DIMM можна вважати однією великою мікросхемою.

У PC-сумісних комп'ютерах застосовуються в основному два типи модулів SIMM: 30-контактні (9 розрядів) і 72-контактні (36 розрядів). Перші з них менше за розмірами. Мікросхеми в модулях SIMM можуть встановлюватися як на одній, так і на обох сторонах плати. Використання 30-контактних модулів неефективне, оскільки для заповнення одного банку пам'яті нових 64-розрядних систем потрібний вісім таких модулів. Тому в нових системах з процесорами Pentium MMX, Pentium Pro і Pentium II використовуються 168-контактні модулі DIMM (64-розрядні без бітів парності або 72-розрядні з бітами парності).

Звичайний 168-контактний (72-розрядний) модуль DIMM

Ключі мікросхем DIMM відповідають виступам в роз'ємах DIMM

Виштовхувач блокує мікросхему DIMM, коли вона повністю вставлена. Деякі роз'єми DIMM мають виштовхувачі на обох кінцях. При установці мікросхем SIMM, DIMM і RIMM дотримуйтеся обережності, щоб не вдавлювати модуль в роз'єм. Якщо модуль не прослизає легко в роз'єм і потім не фіксується на своєму місці, значить, він неправильно орієнтований або не вирівняний. Якщо до модуля прикласти значне зусилля, можна зламати його або роз'їм. Якщо зламані затиски роз'єму, пам'ять не буде встановлена на своєму місці. В цьому випадку можливі збої пам'яті.

6.9. Зобразити креслення вашої оперативної пам’яті та провести детальне дослідження кожного з елементів плати: так як вказано на зображенні:

6.10. Процесор з формфактором 370. Для різних процесорів використовуються різні материнські плати!!! Будьте дуже обережними при встановленні компонентів на материнську плату. Так як пошкодження системної плати або інших деталей може призвести до виходу з ладу системної плати!

6.11. Для того щоб вставити процесор потрібно ослабити колодку:

Ричаг показано на мал. потрібно підняти в гору, відтягнувши його спочатку на кілька міліметрів в сторону. При піднятті ричагу ви помітите як зміщується сама колодка процесора.

6.12. При втановленні процесора потрібно звернути увагу на наступне:

На процесорі є два «скоси» - це так звані ключі. На цих місцях відсутні ніжки (по 1 на куті). Такі ж відсутності роз’ємів в нас є і на колодці.

6.13. При встановленні процесора в колодку – не використовуйте силу, так як процесор входить абсолютно вільно. Сумістіть ключі на процесорі з такими ж роз’ємами на колодці; опісля того відпустіть процесор:

6.14. Тепер його потрібно зафіксувати (опустити ричаг):

Він буде спускатися з невеликою силою – до клацання, процесор після того буде зафіксований. І витягнути його просто так не вдасться.

6.15. Встановлення вентилятора на процесор:

Д ля кращого обміну тепла – потрібно між процесором і вентилятором нанести спеціальну термопасту. Нанести її слід на ту частину де здійснюється контакт між процесором і вентилятором: безпосередньо на кристал процесора.

6.16. На пристрої радіатора і вентилятора він має два фіксатори:

Потрібно їх зафіксувати

Також на радіаторі є виступ під колодку процесора – вставити відповідно до виступу:

6.17. Спочатку фіксується нижня частина:

6.18. При встановленні нижньої частини – злегка розмазайте термопасту – рухаючи вліво і вправо вентилятор

За домомогою другого ричагу (на мал. цифра 2) - зафіксуйте вентилятор.

Він злегка підпружинює – для того щоб можна було його зафіксувати і в подальшому з ним працювати. Надавлюємо і слідкуємо щоб наш висту попав на виступ колодки:

6.19. Підключити живлення до материнської плати, щоб воно поcтупало на вентилятор (CPU FAN).

Процесор встановлений.

6.20. Яким чином повинна бути проведена правильне встановлення жорсткого диска. Куди ми будемо його встановлювати? У корпусі є відсіки для пристроїв. Верхні відсіки корпуса призначені, як правило для установки CD/DVD приводу. А нижні відсіки, які зображені на картинці, призначені_для_установки_жорстких_дисків.

Тут знаходиться чотири відсіка.

6.21. Виберіть будь-який і туди поміщаємо жорсткий диск. Яким чином ми будемо його розташовувати? Необхідно його помістити так, щоб роз'єми (дивіться зображення)вінчестера дивилися_всередину_корпусу.

6.22. Далі, візьміть жорсткий диск і вставте його по напрямних, які не дають впасти йому, в корпус.

6.23. Тепер його потрібно прикрутити болтами. Як ви бачите на картинці, на корпусі є відповідні_отвори_для_кріплення.

Необхідно зробити так, щоб отвори на диску збіглися з отворами на корпусі. Тепер в них закрутіть_болти.

На рахунок кількості болтів, треба щоб болтів було чотири. Два з однієї сторони і два

з іншої. Прикрутивши диск з однієї сторони, розвертаємо корпус та прикручуємо іншу сторону.

6.24. Вінчестер ми зафіксували. Перевірте щоб він не рухався, якщо диск хитається, то підтягніть_болти_трохи_сильніше.

На цьому все – жорсткий диск встановлений.