- •Тема 1 сутність фінансів
- •Ключові терміни
- •1.1 Виникнення фінансів, їх зв'язок із державою й розвитком товарно-грошових відносин
- •1.2 Сутність і необхідність фінансів
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2 фінансова система
- •2.2 Фінансова система за внутрішньою структурою
- •Ключові терміни
- •2.1 Поняття фінансової системи
- •Фінансова система за організаційною побудовою. Органи управління фінансовою системою, їх завдання та функції
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3 сутність, склад і типи фінансової політики
- •Ключові терміни
- •Сутність фінансової політики
- •Фінансова стратегія й фінансова тактика
- •Види фінансової політики
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Ключові терміни
- •4.1 Сутність фінансового механізму.
- •4.2 Управління фінансами
- •Фінансове планування
- •Фінансовий план державного підприємства
- •Фінансовий контроль
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5 сутність, призначення й роль бюджету держави
- •Ключові терміни
- •5.1 Сутність бюджету
- •Бюджетний устрій і бюджетна система України
- •5.3 Бюджетна класифікація
- •5.4 Склад і структура доходів бюджету
- •5.5 Склад і структура видатків бюджету
- •5.6 Бюджетний дефіцит: сутність, причини, наслідки
- •5.7 Бюджетний процес в Україні
- •Основи кошторисного фінансування
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6 податкова система
- •Ключові терміни
- •6.1 Податкова система й податкова політика
- •2 За ставками:
- •3 За рівнями стягнення:
- •4 Залежно від об'єкта обкладання:
- •6.2 Поняття й основні елементи податку
- •6.3 Податок на доходи фізичних осіб
- •10) Дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна;
- •11) Сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки;
- •4) Сума внесків на обов’язкове страхування платника податку інших, ніж єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- •6) Сума страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, обов’язкові страхові внески до недержавного пенсійного фонду та фонду банківського управління;
- •18) Кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:
- •6) Суму витрат платника податку на:
- •6.4 Податок на прибуток підприємств
- •Звільнення від оподаткування
- •6.5 Податок на додану вартість
- •1) Будь-які особи, що зареєстровані або підлягають реєстрації як платник податку.
- •2) Будь-які особи, що провадять господарську діяльність і реєструються за своїм добровільним рішенням як платник податку.
- •6.6 Акцизний податок
- •6.7 Плата за землю
- •6.8 Спрощена система оподатковування. Фіксований сільськогосподарський податок. Єдиний податок.
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Ключові терміни
- •7.1 Загальна характеристика державних цільових фондів
- •7.2 Розмір єдиного соціального внеску.
- •7.3 Пенсійний фонд України. Його характеристика
- •7.4 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами пов'язаними з похованням
- •7.5 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- •7.6 Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8 місцеві фінанси
- •Ключові терміни
- •8.1 Система місцевих бюджетів
- •8.2 Доходи і видатки місцевих бюджетів
- •8.3 Місцеві податки і збори
- •Висновки
- •Питання для самоперевірки
- •Додаток а Ставки акцизного податку
- •6.0501 "Маркетинг", 6.0502 "Менеджмент організацій"
4.2 Управління фінансами
Управління фінансами – це складова частина управління економікою, його здійснює спеціальний апарат за допомогою специфічних прийомів і методів.
Сукупність всіх організаційних структур, що здійснюють управління фінансами, становить фінансовий апарат.
Управлінська діяльність містить такі функціональні елементи:
планування;
оперативне управління (комплекс заходів на основі оперативного аналізу конкретних фінансових ситуацій);
контроль.
Об'єкт управління – фінансові відносини (фінанси підприємств, державні фінанси, фінанси домогосподарств).
Суб'єкти управління – держава, фінансові служби підприємств і т.д.
Розрізняють стратегічне або загальне оперативне управління фінансами.
Стратегічне управління – управління на перспективу, виражається у встановленні обсягів фінансових ресурсів на перспективу для реалізації цільових програм, пов'язаних з розвитком економіки України, вирішенням соціальних проблем та ін.
Стратегічне управління здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, апарат Президента України, Міністерство фінансів України.
Оперативне управління фінансами здійснюють Міністерство фінансів України, дирекції цільових фондів, страхових організацій, фінансові служби міністерств, підприємств і організацій та ін.
Фінансове планування
Фінансове планування – один із елементів діяльності, пов'язаної з управлінням фінансами, складова частина всього народногосподарського планування.
Об'єктом фінансового планування є фінансові ресурси, що створюються в процесі розподілу й перерозподілу ВНП, найважливіші серед яких прибуток, амортизаційні відрахування, податки, обов'язкові збори в цільові фонди та ін.
Фінансовий план – це план формування, розподілу й використання фінансових ресурсів, що складається в грошовій формі.
Принципи фінансового планування:
наукова обґрунтованість (передбачає проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик, вибір оптимальних варіантів);
єдність фінансових планів (єдність фінансової політики, єдиний підхід до розподілу ВНП, єдина методологія розрахунку показників);
безперервність (тобто взаємозв'язок перспективних, поточних і оперативних фінансових планів);
стабільність (незмінність показників фінансових планів).
Фінансові плани складаються:
окремими підприємствами, організаціями, установами, їх об'єднаннями (баланси прибутків і видатків, кошториси, бізнес-плани, платіжні календарі);
на рівні міністерств, відомств, державних комітетів, державних цільових фондів (зведені кошториси);
у розрізі окремих територій (місцеві бюджети);
на рівні країни в цілому (державний бюджет, консолідований бюджет, консолідований баланс фінансових ресурсів).
за тривалістю (терміном дії) розрізняють:
перспективні фінансові плани (на період більше одного року);
поточні (один рік);
оперативні (квартал, місяць, декада) фінансові плани.
Діяльність, пов'язана зі складанням кожного фінансового плану передбачає виконання певних видів робіт із використанням відповідних методів (табл. 4.1).
Таблиця 4.1 – Етапи й методи фінансового планування
Етап |
Метод |
1 Аналіз виконання показників фінансових планів за попередній період |
Економічний аналіз |
2 Розрахунок доходів і витрат на плановий період |
Коефіцієнтів, нормативний, економіко-математичні методи |
3 Збалансованість доходів і витрат фінансового плану |
Балансовий |
Економічний аналіз і економіко-математичні методи вивчають окремі курси, сутність інших викладена нижче.
метод коефіцієнтів, або екстраполяції, передбачає поширення встановлених у минулому тенденцій на майбутній період або поширення вибіркових даних на іншу частину сукупності досліджуваних об'єктів. Він використовується при індексації вартості основних фондів, дооцінки товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з інфляцією, при плануванні прибутку, величини власних оборотних коштів тощо.
Недолік цього методу в тому, що разом з коефіцієнтами на наступний період переносяться недоліки попереднього періоду, внутрішні резерви не вишукуються.
Нормативний метод передбачає розрахунок фінансових показників на основі встановлених норм і нормативів. До них відносять нормативи створення фондів коштів, норми амортизаційних відрахувань, норми витрачання коштів у бюджетних установах. Нормативний метод більш ефективний, тому що норми й нормативи науково обґрунтовані, прогресивні, мають тривалий характер дії.
Нормативи бувають двох видів:
нормативи, що ґрунтуються на матеріальних нормах, що являють собою грошове вираження натуральних норм (при визначенні витрат бюджетних установ);
нормативи як самостійні величини, що відображають процеси формування й розподілу доходів, відрахувань і т. д. (податки, внески в цільові фонди, нормативи розподілу прибутку).
Балансовий метод у фінансовому плануванні передбачає відповідність витрат джерелам їх покриття, ув'язування всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників, у результаті чого досягається збалансованість плану.
Основними напрямками вдосконалення фінансового планування є:
забезпечення стабільних умов господарювання, а саме стабільних податків, зборів, подолання інфляції;
підвищення ролі перспективного фінансового планування;
широке застосування економічних нормативів, електронно-обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, автоматизованої системи управління у фінансовому плануванні;
подальше розширення прав суб'єктів господарювання, органів місцевого самоврядування у фінансовому плануванні;
уніфікація фінансових планів в окремих сферах діяльності.
Наведемо характеристику найпоширеніших видів фінансових планів.
1 Баланс доходів і видатків. Він складається на підприємствах, це поточний фінансовий план, що розраховується на рік з розбивкою по кварталах.
Нижче наведена обов'язкова для державних і рекомендована для інших підприємств форма балансу доходів і видатків.
Таблиця 4.2 – форма балансу доходів і видатків
Орган, з яким погоджений
фінансовий план
_________________________________
_________________________________
Затверджую
_________________________________
(посада, ініціали й прізвище
керівника органа управління
державним підприємством)
Підприємство _______________________ за ЄДРПОУ _______
Орган управління ___________________ за НИЗУ __________
Область _____________________________ за ЗКГНГ _________
Вид економічної діяльності _________ за КВЕД _____________
Місцезнаходження ___________________________
Телефон ____________________________________
Прізвище й ініціали керівника ______________________
