5.3 Бюджетна класифікація

Бюджетна класифікація – єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна класифікація, що діє сьогодні, впроваджена згідно з Наказом Міністерства фінансів України №11 від 14.01.2011 р. (зі змінами і доповненнями) «Про бюджетну класифікацію».

Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних і економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної й міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Бюджетна класифікація має такі складові частини:

1. класифікація доходів бюджету;

2. класифікація видатків бюджету;

3. класифікація фінансування бюджету;

4. класифікація боргу.

Докладніше бюджетна класифікація доходів і видатків буде розглядатися в наступних питаннях даної теми.

Класифікація фінансування бюджету визначає джерела одержання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, й напрямки витрачання фінансових ресурсів, які утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з погашення основної суми боргу).

Класифікація фінансування бюджету здійснюється за такими ознаками:

1) фінансування за типом кредитора – за категоріями кредиторів або власників боргових зобов'язань;

2) фінансування за типом боргового зобов'язання – за коштами, які використовуються для фінансування дефіциту або профіциту.

Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування.

Борг класифікується за типом кредитора й типом боргового зобов'язання.

5.4 Склад і структура доходів бюджету

Доходи бюджету – всі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ).

Доходи бюджету можуть формуватися на основі чотирьох методів централізації коштів:

• пряме вилучення доходів з державного сектора;

• одержання доходів від державних угідь, майна й послуг;

• перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків;

• залучення позик.

У державному секторі функціонування держави характеризує її підприємницьку діяльність. Як і будь-який підприємець, держава має право на одержання підприємницького доходу — прибутку. Весь створений в державному секторі прибуток за правом власності належить державі. Однак певні права на цей прибуток належать і колективам підприємств. Тому практично ніколи весь прибуток державного сектора не вилучається в бюджет. При цьому у взаємовідносинах державних підприємств із бюджетом може застосовуватися як пряме вилучення доходів (шляхом платежів із прибутку), так і оподаткування прибутку на загальних підставах. В умовах ринкової економіки, якщо переважає приватний сектор, застосовується податковий метод. В умовах адміністративної економіки домінує пряме вилучення доходів.

Надходження від державного сектора найчастіше незначні. Це пояснюється двома причинами:

а) держава, як правило, працює у непривабливих для приватного бізнесу сферах діяльності;

б) у більшості випадків діяльність державних підприємств має неприбутковий характер, вона спрямована на виробництво певних товарів або послуг, а не на одержання прибутку.

Доходи від державних угідь, майна й послуг формуються на основі прав власності держави. Всі угіддя, надра, корисні копалини належать державі. Тому доходи від їх використання спрямовуються в бюджет держави. Формою таких доходів є платежі за ресурси: лісовий дохід, плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів, плата за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин. Надходження від державних прав власності навіть в Україні мінімальні – 2%.

Податковий метод формування доходів бюджету характеризує перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб. На відміну від прямого вилучення доходів у державному секторі може здійснюватися тільки на підставі законів.

Позичковий метод означає формування доходів бюджету на поворотній основі.

При нормальних умовах основу доходів бюджету становлять податки (95–98%) і позики (2–5%).

Крім реальних доходів, які формуються на основі зазначених методів, у теорії держава може використовувати емісійний доход. Однак під час емісії внаслідок інфляції збільшується тільки номінальна кількість грошей, а реальна вартість фінансових ресурсів не змінюється. У Бюджетному кодексі зазначено, що сьогодні забороняється використовувати емісійний доход як джерело доходів бюджету України.

Джерелами формування доходів бюджету можуть бути:

• створений ВВП;

• національне багатство (відображає накопичені матеріальні цінності й розвідані природні ресурси). Використовується тоді, коли не вистачає ВВП або є певний надлишок природних ресурсів.

Найнадійніше джерело – створений ВВП.

Джерела формування доходів бюджету також поділяються на внутрішні й зовнішні. Зовнішні характеризують міжнародний перерозподіл фінансових ресурсів і можуть формуватися на основі таких методів:

1) прямий перерозподіл (наприклад, репарація);

2) міжнародний кредит;

3) оподатковування експортно-імпортної діяльності;

4) валютне регулювання – відхилення встановленого курсу валют від реального їх співвідношення;

5) ціновий механізм – у світі склався певний масштаб цін, що приводить до міжнародного перерозподілу ресурсів.

Відповідно до існуючої в Україні бюджетної класифікації доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Податкові надходження – передбачені податковими законами України загальнодержавні й місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Неподаткові надходження:

1) доходи від власності й підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори й платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності ;

3) інші неподаткові надходження;

4) власні надходження бюджетних установ.

Доходи від операцій з капіталом містять надходження від продажу основного капіталу (спорудження, устаткування, літаки, безгосподарське майно, дорогоцінні метали й камені й т.д.); надходження від продажу державних запасів товарів (стратегічні матеріали, зерно, надзвичайні й стратегічні запаси); кошти від продажу землі й нематеріальних активів, податки на фінансові операції та операції з капіталом.

Трансферти – це кошти, отримані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній і безповоротній основі. Офіційні трансферти відповідно до бюджетної класифікації можуть бути від органів державного управління (у т. ч. з інших бюджетів) та від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій.

У таблиці 5.1 наведені приклади бюджетної класифікації доходів бюджету із зазначенням їх кодів.

Таблиця 5.1 – Доходи бюджету за кодами бюджетної класифікації (витяг)

Код	Назва
10000000	Податкові надходження
11000000	Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості
11010000	Податок на доходи фізичних осіб
11010100	Податок на доходи найманих працівників
11010200	Податок на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності
11010300	Податок на доходи фізичних осіб на дивіденди та роялті
11010400	Фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2011 року
11010500	Надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб
11010600	Податок на доходи фізичних осіб у вигляді виграшів або призів, отриманих внаслідок проведення конкурсів та інших розіграшів, виграшів в азартні ігри
11010700	Податок на доходи фізичних осіб - нерезидентів
11010800	Податок на доходи фізичних осіб - військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу
11010900	Податок на доходи фізичних осіб - працівників закордонних дипломатичних установ України з фонду оплати праці в іноземній валюті
11011000	Податок на доходи фізичних осіб - працівників закордонних дипломатичних установ України з фонду оплати праці в національній валюті
11011100	Податок на доходи фізичних осіб від інших видів діяльності
11011200	Податок на доходи фізичних осіб від продажу нерухомого майна та надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)
11011300	Податок на доходи фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду (суборенду)
11011400	Податок на доходи фізичних осіб від отриманого платником доходу внаслідок прийняття ним у спадщину майна, коштів, майнових чи немайнових прав
11011500	Податок на доходи фізичних осіб - шахтарів
11011600	Фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю
11020000	Податок на прибуток підприємств
12000000	Податки на власність
13000000	Збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів
14000000	Внутрішні податки на товари й послуги
15000000	Податки на міжнародну торгівлю й зовнішні операції
16000000	Окремі податки і збори, що зараховуються до місцевих бюджетів
17000000	Рентна плата, збори на паливно-енергетичні ресурси
18000000	Місцеві податки і збори
19000000	Інші податки та збори

Продовж. табл. 5.1

20000000	Неподаткові надходження
21000000	Доходи від власності та підприємницької діяльності
22000000	Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності
23000000	виключено
24000000	Інші неподаткові надходження
25000000	Власні надходження бюджетних установ
30000000	Доходи від операцій з капіталом
31000000	Надходження від продажу основного капіталу
32000000	Надходження від реалізації державних запасів товарів
33000000	Надходження від продажу землі й нематеріальних активів
34000000	Податки на фінансові операції й операції з капіталом
40000000	Офіційні трансферти
41000000	Від органів державного управління
42000000	Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій

Така класифікація, як у Бюджетному Кодексі, називається ще класифікацією за методами стягнення. Далі доходи можуть деталізуватися за видами податків, неподаткових надходжень і т. д. Крім того, доходи бюджетів поділяються на доходи державного бюджету й місцевих, що називається класифікацією за рівнями бюджетної системи.

Розглянемо класифікацію доходів бюджету за іншими ознаками.

Так, за соціально-економічними ознаками доходи поділяються на:

• доходи від господарської діяльності;

• доходи від використання природних ресурсів;

• доходи від зовнішньоекономічної діяльності;

• доходи від банківської діяльності;

• доходи від реалізації дорогоцінних металів з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

• державне мито;

• митні платежі;

• збори й інші неподаткові доходи;

• доходи від приватизації;

• доходи від громадян і т. д.

За умовами формування державні доходи можуть бути безповоротні (власні доходи держави й доходи, що надходять від інших суб'єктів бюджетних відносин) і поворотні (державні позики, за користування якими потрібно платити й повертати їх у встановлений термін).