5.1 Сутність бюджету

Фінансова система, як уже говорилося у попередніх темах курсу, містить 5 сфер:

1) фінанси суб'єктів господарювання (мікрорівень);

2) державні фінанси (макрорівень);

3) міжнародні фінанси (світове господарство);

4) фінансовий ринок (забезпечуюча сфера);

5) страхування.

Бюджет держави – складова ланка державних фінансів. Бюджет є провідною ланкою державних фінансів. Суть його розкривається в призначенні - фінансове забезпечення виконання державою її функцій: економічної, соціальної, управлінської й оборонної.

Відповідно до Бюджетного кодексу, бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Як економічна категорія бюджет відображає відносини із приводу формування на загальнодержавному й регіональному рівнях централізованих фондів, призначених для реалізації функцій держави.

Специфічними ознаками таких відносин є:

1 Перерозподільчий характер — бюджет виконує функції перерозподілу ВВП між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, перерозподіл у часі при використанні державних позик.

2 Всеохоплюючий характер — ними охоплені всі юридичні й фізичні особи.

3 Законодавче регулювання. Нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є:

1) Конституція України;

2) Бюджетний кодекс;

3) закон про Державний бюджет України (який приймається Верховною Радою України щорічно);

4) інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі й для виконання Бюджетного кодексу; нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Закон про Державний бюджет України – закон, що затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, що починається 1 січня кожного року й того ж року закінчується 31 грудня. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Для оцінки бюджетної системи становить інтерес рівень централізації ВВП у бюджеті. У колишньому СРСР у бюджеті централізувалося, за різними оцінками, близько 80-90 % виробленого ВВП.

За рівнем централізації ВВП у бюджеті умовно в теорії виділяють три моделі бюджетної системи:

1. американську (централізація ВВП у бюджеті становить 25-30 %);

2. західноєвропейську (30-40 %);

3. скандинавську (50-60 %).

Бюджет як економічна категорія характеризує рух грошових потоків між державою і юридичними й фізичними особами. Цим відносинам властивий суперечливий характер. Існує два способи вирішення фінансових протиріч:

1 Установлення оптимальних пропорцій розподілу ВВП і його централізації в бюджеті. Критерії оптимальності пропорцій – забезпечення економічного зростання й установлення соціальної гармонії в суспільстві. З одного боку, бюджет не повинен підривати фінансову базу юридичних і фізичних осіб, з іншого – створювати утриманські тенденції в суспільстві.

2 Зростання ВВП – основний показник, що характеризує економіку країни. Економічне зростання дає можливість забезпечувати постійне зростання доходів усіх суб'єктів фінансових відносин. Разом з тим, оскільки потреби держави відносно стабільні, то у випадку зростання ВВП його відносна частка може зменшуватися.

Бюджет як фінансовий план являє собою розпис доходів і видатків держави, затверджується органами законодавчої й представницької влади у вигляді закону. Як фінансовий план бюджет відображає економічну, соціальну, військову, міжнародну політику держави.

Видатки на економічну діяльність держави визначаються двома факторами:

а) масштабами державного сектора економіки;

б) економічною політикою держави (чому віддається перевага - бюджетному фінансуванню або податковому регулюванню).

Рівень соціальних витрат визначається фінансовою моделлю суспільства. Доходи бюджету характеризують податкову політику держави.