2.3. Система управління охороною праці на підприємстві

Система управління охороною праці (далі – СУОП) створюється суб’єктом господарювання і має передбачати підготовку, прийняття та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності найманих працівників у процесі їх трудової діяльності. Метою управління охороною праці є реалізація конституційних прав працівників і вимог нормативно-правових актів щодо збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці,створення безпечних і нешкідливих умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травматизму, профзахво-рюванням.Розробка, впровадження СУОП на підприємстві здійснюєтьсявідповідно до СУОП – частина загальної системи управління організацією, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, а також небезпеки для третіх осіб, що виникають у процесі господарювання, і включає в себе комплекс взаємопов’язаних заходів на виконання вимог законодавчих танормативно-правових актів з охорони праці. Суб’єктом управління охороною праці на підприємстві є роботодавець, служба охорони праці, керівники структурних підрозділів та допоміжних служб, комісія з питань охорони праці, уповноважені трудових колективів.

Об’єктом управління є виробнича діяльність працівників, технологічні процеси, виробниче устаткування, будівлі та споруди, виробниче середовище.

Основними функціями управління охороною праці є:

– організація та координація робіт;

– облік показників стану умов і безпеки праці;

– аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

Заходи та засоби охорони праці:

– планування та фінансування робіт;

– контроль за функціонуванням системи управління охороною праці;

– стимулювання.

Основні завдання управління охороною праці:

– навчання працівників безпечних методів праці та пропаганда

питань охорони праці;

– забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель та споруд;

– нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

– забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

– забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;

– організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

– професійний добір працівників з окремих професій;

– удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.

– нормативно-методичні – створення нормативно-правової бази

з охорони праці на підприємстві;

– організаційні

– технічні – сукупність технічних засобів та технічних заходів,

які забезпечували б безпечну експлуатацію устаткування та

технологічних процесів;

– санітарно-гігієнічні – передбачають проведення атестації

робочих місць за умовами праці, створення санітарно-побутових

умов праці;

– лікувально-профілактичні

– соціально-економічні

– метрологічні

– наукові

– інформаційні – інформування працівників щодо стану виробничого

травматизму, проведення навчання з питань охорони праці, пропаганда охорони праці.

Планування заходів з охорони праці передбачає визначення

умов праці та реалізацію основних напрямків роботи з поліпшення

охорони праці; визначення потреби у новій техніці, технології,

інженерно-технічних засобах безпеки та санітарно-побутовому

обслуговуванні на підставі внутрішнього та зовнішнього аудиту

охорони праці, аналізу причин нещасних випадків та професійних

захворювань.

Основні напрямки перспективного планування – складання

комплексних планів поліпшення стану охорони праці, які повинні

бути складовою частиною економічного і соціального розвитку

організації:

– поточного (річного) плану заходів з охорони праці, що

включаються до колективного договору;

– оперативних (квартального, місячного) планів по цехах,

відділах та дільницях (рішення, накази, заходи з розслідування

нещасних випадків, приписи органів державного нагляду за

охороною праці тощо).

Організація та координація робіт передбачає формування

органів управління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх

стадіях виробничого процесу, визначення обов’язків, прав,

відповідальності та порядку взаємодії осіб, що приймають участь у

процесі управління.

Контроль за станом охорони праці передбачає:

– відомчий контроль, який здійснюється посадовими особами,

повноважними представниками та службами міністерства або

іншого центрального органу виконавчої влади;

– регіональний контроль, який здійснюється посадовими

особами, повноважними представниками та службами місцевих

органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

– громадський контроль, який здійснюється виборними

органами та представниками професійних спілок, інших

громадський організацій;

– страховий контроль, який здійснюється страховими

експертами з охорони праці Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

– внутрішній контроль який здійснюється в межах

підприємства відповідними службами.

Важливим елементом функціонування СУОП є аналіз і оцінка

показників охорони праці. Суть даної функції полягає у системному

та систематичному обліку показників охорони праці, в аналізі

одержаних даних та узагальненні причин недодержання

законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці,

причини невиконання планів покращення стану безпеки, гігієни

праці. Аналізуються матеріали про нещасні випадки та професійні

захворювання, результати всіх видів контролю за станом охорони

праці, матеріали атестації робочих місць. За результатами обліку,

аналізу та оцінки стану охорони праці вносяться доповнення та

уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів

роботи з охорони праці.