Тема 2. Державне управління охороною праці,

ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ, НАГЛЯД ТА

КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

План теми 2

2.1. Управління охороною праці

2.2. Органи Державного управління охороною праці

2.3. Система управління охороною праці на підприємстві

2.4. Служба охорони праці на підприємстві

2.5. Комісія з питань охорони праці на підприємстві

2.6. Навчання з питань охорони праці

2.7. Державний нагляд за охороною праці

2.8. Громадський контроль за охороною праці

2.9. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних

захворювань та аварій на виробництві

2.10. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та

професійної захворюваності

Зміст

2.1. Управління охороною праці

E ринкових умовах є три центри комплексного управління охороною праці: державнеуправління (не адміністративне); управління з боку роботодавця; управління з боку працівників підприємства. Так, держава створює органи державного, регіонального і галузевого управління охороною праці, комплекс наглядових інспекцій; створює систему нормативно-правового, організаційно-управлінського, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного і фінансового забезпечення діяльності й охорони праці.

Роботодавець економічно зацікавлений у тому, щоб його працівники не травмувалися, не хворіли і тому забезпечує виконання на підприємстві всіх нормативно-правових актів з охорони праці. Роботодавець повинен залучати працівників і уповноважених трудових колективів до управління охороною праці.

Працівник повинен дбати про здоровий стиль життя і праці, виховувати в собі культуру здоров’я і безпеки, постійно підвищувати кваліфікаційний, фізичний та психологічний стан. Розглянемо більш докладніше функції та повноваження органів державного управління охороною праці, оботодавця, працівників, служби охорони праці та комісії з питань охорони праці на підприємстві, права та обов’язки профспілок, уповноважених трудових колективів.

2.2. Органи Державного управління охороною праці Відповідно до статті 31 закону України “Про охорону праці” державне управління охороною праці здійснюють:

– Кабінет Міністрів України;– Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд);

– міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

– Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Законом України “Про охорону праці” (статті 32-36) визначаються компетенція та повноваження цих органів в галузі охорони праці. Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці:

– забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

– подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

– спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;

– встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

З метою координації діяльності органів державного правлінняохороною праці створюється Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем’єр-міністр України. Повноваження Держгірпромнагляду:

– здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами

– розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об’єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

– здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;

– координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, в галузі безпеки, гігієни праці та виробничогосередовища;

– одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, відомості та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

– бере участь у міжнародному співробітництві та в організації виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід з цих питань, опрацьовує та подає у встановленому порядкупропозиції щодо удосконалення і поступового наближення чинного законодавства про охорону праці до відповідних міжнародних та європейських норм.

Повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці:

– проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;

– розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок;

– здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці;

– укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці;

– беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці;

– організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці;

– створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи;

– здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці:

– затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

– приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об’єктів комунальної власності.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об’єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв’язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони праці працівників,зайнятих на цих об’єктах. Для виконання вище зазначених функцій з охорони праці сільська, селищна, міська рада створює у складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ або призначає спеціаліста з охорони праці.