Первинна обробка результатів
Альфа-Кронбаха
Вимірювання внутрішньої надійності окремих пунктів тесту або опитувальника. Воно ранжирується від 0 до 1,0 і відображає ступінь, в якій різні пункти вимірюють одні й ті ж характеристики.
За першою шкалою («Тіло» - 16 питань - №1,5,9,13,17,21,25,29,33,37,41,45,49,53,57,61), а-Кронбаха становила 0,5757.(Додаток 2, Табл. 1 )
При видаленні питання № 29 коофіціент а-Кронбаха досягнув рівня 0,6252
При видаленні питання №57 коофіціент а-Кронбаха досягнув рівня 0,6582
При видаленні питання №1 коофіціент а-Кронбаха досягнув рівня 0,6931
При видаленні питання №61 коофіціент а-Кронбаха досягнув рівня 0,7290
Показник а-Кронбаха вищій за 0,5(а саме - 0,7290).
Ми вирішили, що 12 питань буде достатньо для кожної шкали, тому більше не видаляємо питань, хоча при видаленні питання №25 а-Кронбаха може досягти рівня 0,7489.
Шкала «діяльність»
(17 питань, №2,6,10,14,18,22,26,30,34,38,42,46,50,54,58,62,64.)
Показник а-Кронбаха – 0,6835 (Додаток 2 Табл. 2 )
При видаленні питання №26 коофіціент а-Кронбаха досягнув рівня 0,7132.
При видаленні питання № 34 коофіціент а-Кронбаха досягнув рівня 0,7350.
При видаленні питання №54 коофіціент а-Кронбаха досягнув рівня 0,7477.
При видаленні питання №38 коофіціент а-Кронбаха досягнув рівня 0,7528.
При видаленні питання №46 коофіціент а-Кронбаха досягнув рівня 0,7559.
Показник а-Кронбаха вищій за 0,5(а саме - 0,7559).
Шкала «контакти»
(15 питань, №3,7,11,15,19,23,27,31,35,39,43,47,51,55,59
Показник а-Кронбаха – 0,7547 (Додаток 2 Табл.3 )
При видаленні питання №7 коофіціент а-Кронбаха досягнув рівня 0,7776
При видаленні питання № 59 коофіціент а-Кронбаха досягнув рівня 0,7942
При видаленні питання № 35 коофіціент а-Кромнбаха досягнув рівня 0,8136
Показник а-Кронбаха вищій за 0,5(а саме - 0,8136).
Шкала «фантазія»
( 16 питань, № 4,6,12,16,20,24,32,36,40,44,48,52,56,60,63,65.)
Показник а-Кронбаха – 0,7049 (Додаток 2 Табл. 4 )
Видалено було питання №32, 24, 20 та 48.
Питання № 32 коофіціент а-Кронбаха досягнув рівня 0,7244
Показник а-Кронбаха вищій за 0,5(а саме - 0,7244).
Дискримінативність
Діскрімінатівность завдань тесту - здатність окремих пунктів (завдань) тесту диференціювати обстежуваних щодо «максимального» або «мінімального» результату тесту. Будь-яку відповідь досліджуваного на конкретне завдання можна представити у вигляді двохбальної шкали: «вірно» (1 бал), «невірно» (0 балів). Сума балів за всіма пунктами представляє собою первинну оцінку. Міра відповідності успішності виконання однієї задачі всьому тесту є показником діскрімінатівності для даної вибірки і називається індексом дискримінації.
Коефіцієнт (індекс) дискримінації може приймати значення від - 1 до + 1. Високий позитивний rpb свідчить про ефективність розподілу піддослідних. Висока від'ємне значення rpb свідчить про непридатність даного завдання для тесту, про її невідповідність сумарному результату.
Індекс дискримінації є показником критеріальної валідності окремого пункту. Він визначається по відношенню до зовнішнього критерію - сумарного результату або оцінок продуктивності реальної діяльності досліджуваних.
Вирахувати дискримінативність даної методики не уявляеться можливим оскільки в ній відсутне таке поняття як «правильне вирішення завдання». Але якби така категорія була наявна, індекс дискримінативнослі вираховувався би за такою формулою:
M n – середнє арифметичне всіх індивідуальних оцінок за тестом;
N n – число, досліджуваних, які правильно вирішили задачу
N – загальна кількість досліджуваних
δ – середньоквадратичне відхилення індивідуальних оцінок за тестом для вибірки
Формула розрахунку індексу діскрімінатівності
(при пропусках завдань)
M n – середнє арифметичне всіх індивідуальних оцінок за тестом;
N n – число, досліджуваних, які правильно вирішили задачу
N – загальна кількість досліджуваних