2. Опис методики

Наша методика визначення сфер переживання конфліктів в остаточному варіанті містить 48 питань, які відносяться до чотирьох шкал - кожна шкала містить дванадцять питань. Вона передбачає, що відповіді даються за рейтинговою шкалою, яка містить п’ять варіантів: ніколи, рідко, інколи, часто, завжди. При обрахунках варіанти відповідей оцінювались від нуля до чотирьох балів. Третє та двадцять четверте питання методики є зворотніми, тобто, відповідь «ніколи» оцінюється не в нуль балів, а в чотири, а відповідь «завжди» - в нуль балів. Методика подана у вигляді тверджень, а не питальних речень (див. Додаток 1).

Шкали методики: шкала тіла, діяльності, соціальних контактів, фантазії. В такому ж порядку твердження і стоять в методиці. Твердження до шкали тіла складалися таким чином, щоб виявити такі засоби переживання конфліктів як їх переробка через вживання їжі, застосування фізичних вправ, занепокоєння своєю зовнішністю - тому, що через установки постійно слідкувати за своїм виглядом тіло стає об’єктом підвищеної уваги людини і стає місцем послабленого супротиву конфліктам, через хвороби (адже коли конфлікти переробляються переважно через тіло, то в людини з’являються психосоматичні захворювання). Шкала діяльності включає твердження як і на виявлення трудоголізму - наскільки часто людина займається роботою, щоб відволіктись від проблем, наскільки для неї є важливими досягнення, так і на полярні прояви - бажання відпочити, погана переносимість роботи під час переживання конфлікту, адже за Н.Пезешкіаном переживання конфлікту відбувається як через діяльність, так і через бездіяльність, а в деяких людей ці періоди можуть бути циклічними. Шкала соціальних контактів базується на твердженнях, які відображають наскільки часто людина переживає конфлікти за допомогою спілкування з іншими людьми - через поради, обговорення проблем, пліт кування, через визначення наскільки знаходження серед друзів та сім’ї. Шкала фантазії включає твердження щодо фантазування на тему вирішення конфліктів, фантазій, які допомагають відволіктися від проблем, звернення до своєї інтуїції, до духовних вищих сил.

3. Організація та проведення дослідження

Методика була роздрукована на однакових бланках, з короткою інструкцією. Спочатку проводилось пілотажне дослідження, першопочатковий варіант методики містив шістдесят п’ять питань, в кінці ставилося питання щодо того на що направлений тест та які питання виявилися незрозумілими. Для більшої ефективності дослідження було вирішено не проводити тестування на психологах, які можуть прораховувати на що направлений тест завдяки глибоким знанням з психології та відповідати не зовсім чесно, бажаючи показати певний результат. Вибіркою стала група студентів-соціологів третього курсу в кількості тридцяти студентів, лише троє з них чоловіки. Середній вік вибірки - дев’ятнадцять-двадцять років. Дослідження проводилося в аудиторії, де всім одночасно роздали бланки, тестування та збір бланків зайняло п’ятнадцять хвилин. Потім оброблялися результати пілотажного дослідження, визначалася очевидна валідність.

Остаточний варіант методики містив уже сорок вісім запитань. Методика була роздрукована у шістдесяти екземплярах для проведення тестування разом зі збором даних для консенсусної валідності. Спочатку досліджувані десять хвилин заповнювали бланки як і звичайно. Після цього їм роздали другий комплект бланків, але з інструкцією відповідати на ці ж питання не за себе, а так як відповів би за них їхній товариш по парті. Через п’ятнадцять хвилин бланки було зібрано, потім оброблено для отримання основних результатів. Через три тижні проводилось ретестове дослідження коли ті ж самі досліджувані відповідали на ті ж самі питання для збору даних для визначення ретестової надійності. На цьому практичне дослідження закінчується.