Розділ 1. Загальна характеристика економіки країни

Для початку слід сказати, що такої держави, як Стародавня Індія ніколи не існувало, але були держави у Стародавній Індії: Магадха, Кошала, Імперія Маур'їв, Гупт, Делійський султанат, Імперія Великих Моголів та ін. Змінюючи одна іншу, змінюючи династії (Нандів, Маур'їв, Великих Моголів), то збільшуючись, то розпадаючись, ці держави незмінно зберігали ту "матерію", з якої вони будувалися. Проте вже на початку XX століття (1922 р.) у долині ріки Інд при розкопках Махенджо-даро ("пагорб мертвих") було знайдено рештки доарійської високо розвиненої цивілізації, що отримала назву Харапійської. Дослідження показали, що ця цивілізація, яка мала єдність, охоплювала широкі райони Індії, перевершуючи за своїми розмірами цивілізації Нілу (Єгипет), Тигру та Євфрату (Вавилон) разом узяті. Цивілізація існувала приблизно з середини III тисячоліття до н. е. і до ХУІІ-ХУІ століть до н. е. (датування за допомогою радіо-вуглецевого методу показало, що Хараппська цивілізація існувала з 2400 до 1700 років до н. е.).

У 1885 році засновано партію Індійський національний конгрес, що з часом стала на чолі національно визвольного руху. З 1915 року одним з лідерів Конгресу став Могандас Карамчанд Ганді, популярний серед простого народу.

У 1857 році Індія стала колонією Великою Британії, а у 1947 році, здобувши незалежність, Британська Індія була розділена на дві суверенні держави: переважно населену індусами Індію і мусульманський Пакистан, між якими відразу ж почалася війна за князівство Кашмір. Конфронтація між двома країнами призвела до декількох серйозних військових конфліктів впродовж другої половини XX століття, політичне напруження між двома країнами зберігається до сьогодні.

На сьогодні індійські вчені — одні з найбільш авторитетних у світі, країна має власну ядерну зброю і є космічною державою. Країна самостійно виробляє ракети і програмне забезпечення (місто Бангалор — один із найбільших у світі центрів з експорту програмного забезпечення). На території країни розташовані дослідницькі центри найбільших світових ТНК. І разом із тим Індія — аграрно-індустріальна країна, 2/3 найбіднішого населення планети проживає в Індії. Величина ВВП на душу населення складає 300 дол.

Таблиця 1

Розмір номінального ВВП Індії

	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Розмір номінального ВВП Індії млрд..$	1152,8	1251,4	1264,9	1632	1843	1947
Розмір ВВП по ППС Індії млрд.$	3111,3	3377,1	3643,8	4057,8	4463	4784
Темпи росту ВВП Індії, %	10	6,2	6,8	10,1	6,8	5,4

Завдяки лібералізації торгівлі та інвестицій, фінансовій стабілізації та реформи підприємств державного сектора економіки ВВП Індії почав збільшуватися щороку.

Таблиця 2

Інші макроекономічні показники

	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Інфляція Індії, %	6,4	8,3	10,9	12	8,	9,2
Рівень безробіття Індії, %	7,2	6,8	10,7	10	9,8	9,9
Державний борг Індії у % до ВВП	72,7	73,1	69,4	50,6	50,5	51,9

Завдяки прискореному розвитку економіки, державний борг Індії з 2008 року почав зменшуватися.

Таблиця 3

Експорт та імпорт Індії

	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Експорт Індії, млрд. $	112	176,4	168,2	225,6	305	309,1
Імпорт Індії, млрд. $	187,9	305,5	274,3	357,7	490	500,3

З таблиці видно, що імпорт Індії за останні роки перевищував експорт, а отже торгівельне сальдо було від’ємним.

За кількістю населення (1,2 млрд. чоловік) Індія посідає друге місце в світі після Китаю. Майже 70% індійців проживають у сільських регіонах, хоча за останні десятиліття міграція у великі міста привела до різкого збільшення міського населення. За межами Індії проживає близько 38 мільйонів індійців - найбільші громади в США, Великобританія, Австралія, Німеччина, Японія і Канада. Також незначна за чисельністю громади індійців є в Росії, Франції, Кореї, Аргентині та Китаї.

Якщо вимірювати згідно паритетом купівельної спроможності, Індія має четвертий за величиною ВВП у світі - 4726000000000 доларів. Номінальний дохід на душу населення становить 977 доларів США, що ставить країну на 128 місце в світі за цим показником. Дохід на душу населення згідно паритетом купівельної спроможності становить 2700 доларів (118-е місце в світі).

Індія володіє другою за чисельністю в світі робочою силою - 516300000 чоловік, 60 % з них працюють в галузі сільського господарства ; 28 % в області послуг; та 12 % у промисловості. Основними сільськогосподарськими культурами є рис, пшениця, бавовна, джут, чай, цукровий очерет і картопля. Сільськогосподарський сектор становить 28 % ВВП; сектор послуг і промисловість відповідно становлять 54 % і 18 %. Основні галузі промисловості: автомобілебудування, хімічна, цементна, споживча електроніка, харчопереробна, машинобудування, видобуток корисних копалин, нафтова, фармацевтична, металообробна і текстильна. Разом з швидким економічним зростанням сильно зросла потреба в енергоресурсах. Згідно зі статистичними даними Індія займає шосте місце в світі за споживанням нафти і третє - за споживанням кам'яного вугілля.

Останнім часом Індія завдяки наявності великої кількості англомовних фахівців-професіоналів, стала аутсорсинговим місцем призначення для багатьох мультинаціональних корпорацій і популярним місцем для « медичного туризму». Індія також перетворилася на значного експортера програмного забезпечення, а також фінансових і технологічних послуг. У 2007 році експорт склав 140 млрд. доларів США, а імпорт - близько 224,9 млрд. Основний експорт припадає на текстиль, ювелірні вироби, інженерні продукти і програмне забезпечення. Основний імпорт - нафта, машинне обладнання, добрива та хімікати. Основними торговими партнерами Індії є США, Європейський союз і Китай .

Індія – одна з найбільших залізничних країн світу: протяжність її доріг понад 62 тис. км. Майже 90% морського вантажообігу переробляється вісьмома головними портами. Найбільший серед них – Бомбей. Північній-схід обслуговує Калькутта. Найважливіші порти Південної Індії – Вашакхапатнам, Мадрас, Кочин. У Гуджарапі створений великий порт Кандла. Розвинутий повітряний транспорт, як на міжнародних, так і на внутрішніх лініях. Бомбей, Делі, Калькутта – найбільші міжнародні аеропорти Індії. Державна економічна політика спрямована на найшвидшу макроекономічну стабілізацію (за рахунок зниження зовнішньої заборгованості і урізування бюджетного дефіциту), інтеграцію Індії в світову торгівлю, залучення іноземних капіталовкладень і зняття обмежень на приватну підприємницьку діяльність.

Специфіка індійської промисловості в тому, що тут є і великі сучасні підприємства і примітивні промисли. Індія - провідний світовий виробник арахісу і чаю, другий великий виробник рису і цукру. Країна намагається збільшити видобуток вугілля, нафти, природного газу, виробництво електроенергії. Розвинута важка індустрія, нафтопереробна промисловість і промисловість мінеральних добрив. За виробництвом сталі Індія займає одне з перших місць у світі. Великі заводи чорної металургії розташовані в Бхілаї, Бокаро (Біхар), Роуркеле (Орісса), Дургапуре (Західна Бенгалія). Зростає виробництво алюмінію. Майже 75% промислової продукції країни дають два регіони: Мумбаї - Ахмадабад - Пуна і Калькутта - Джамшедпур - Асансол. Ще один важливий індустріальний ареал Бангалор - Майсур - Коямпуттур в піднесеній частині Південної Індії.

Отже місце Індії у світі є серед позицій лідерів, адже вона входить у десятку країн із найвищим показником ВВП. З нею співпрацюють багато країн світу на різних континентах, адже вона є вигідною у сфері торгівлі та інвестицій. Крім величезної площі та корисних копалин, вона ще й має вихід до моря і океану.