4. Критеріями економічної оцінки природоресурсного потенціалу

Критеріями економічної оцінки природоресурсного потенціалу є:

• вартість первинної продукції, яку можна отримати за умови його повного та раціонального використання протягом певного терміну (наприклад за рік) та її частці в ВВП;

• частка запасів сировини та палива країни (регіону) в їх світовому запасі (або в запасах країни в цілому);

• число років можливого видобутку ресурсів у необхідній для країни (регіону) обсязі та асортименті;

• питома величина ресурсів, які припадають на 1 людину або на 1 км³ території.

Потреба людства в природних ресурсах навіть за умови їх економного використання ще довго буде актуальною. За свою історію окремі країни і регіони неодноразово стикалися з проблемами дефіциту та виснаження тих чи інших природних ресурсів або з деградацією навколишнього середовища. Проте, на глобальному рівні людство поки що не зіткнулося з серйозним дефіцитом будь-якого природного ресурсу. Час передбачуваного повного вичерпання природного ресурсу визначається «індексом статичних запасів». Він розраховується як відношення поточних резервів (запасів) ресурсу до його поточного споживання. Отриманий результат розглядається як час, що залишився до повного вичерпання цього ресурсу. Такого роду розрахунки здійснюються за таких допущень:

1. споживання ресурсу до повного вичерпання залишається постійним, рівним рівню поточного споживання (не відбувається ні зростання, ні падіння обсягів споживання);

2. резерви (запаси) не поповнюються протягом усього періоду видобутку ресурсу, тобто поточні та потенційні запаси повністю відомі.

Але навіть за таких допущень неможливо дати точну оцінку вичерпання ресурсу. Наприклад, в 1934 р. статичний індекс запасів міді дорівнював 40. Це означало, що тривалість розробки міді не повинна була перевищити 40 років. Одначе через 40 років, в 1974 р., цей індекс становив вже 57 років. Подібні зміни відбулися в XX ст. і з оцінками вичерпності інших природних ресурсів: нафти, залізної руди, газу та ін. Виявлено, що статичний індекс має тенденцію до недооцінки часу вичерпання ресурсів, перш за все за рахунок великого ступеня невизначеності багатьох складових його розрахунку

Тема 1.2 Закономірності формування природних ресурсів, їх розповсюдження План

1 Мінеральні ресурси суші та океанічного дна. Їх якість, запаси, прогресуюче споживання

2 Хімічні ресурси Світового океану та озер. Грязеві лимани Українського Чорномор’я

3 Ресурси прісних вод та стан водозабезпечення регіонів

4 Енергетичні ресурси океанів та суші

4.1 Невідновлювані енергетичні ресурси, необхідність раціонального використання

4.2 Поновлювані енергетичні ресурси природних процесів Землі

5 Земельні ресурси

Конспект

1 Мінеральні ресурси суші та океанічного дна. Їх якість, запаси, прогресуюче споживання

Производственный процесс в промышленности, сельском хозяйст­ве, строительстве, на транспорте невозможен без использования энергетических ресурсов. Эти ресурсы подразделяется на невозобновимые (горючие ископаемые и ядерное топливо) и возобновляе­мые (энергия природных явлений).

В современном производственном процессе основным источником энергии является органическое топливо (уголь, нефть, газ, торф), т.е. невозобновляемые ресурсы.

Только 35% получаемой энергии утилизируется (используется) в форме тепловой, механической или электрической. Остальная теряется. Рост энергоресурсов удваивается на Земле каждые 10 лет. Соответственно уменьшаются запасы топлива - нефти, газа и др.

Ядерная энергия в сопоставлении с органическим топливом хар­актеризуется гораздо большим выходом энергии.

В мире перспективы развития атомной энергетики находятся под вопросом не только из-за экологической опасности (в Японии ее практически не существует), но также из-за низкой рентабельности (в США по этой причине отказались от строительства новых АЭС) и, главное, ввиду того, что на всей Земле запасов урана для ядерного топлива хватит всего на 30-35 лет. Еще одна важная причина заключается в том, что в морях и океанах уже уто­плено более 600 тыс. штук контейнеров с радиоактивными отходами и предлояожительно контейнеры начнут распадаться под воздействием содержимого и морской води снаружи через 50 - 70 лет. Затраты на спасение от отходов в десятки раз перекроют доходы от эксплуатации AЭC.

Сжигание минерального сырья является нерациональным методом получения энергии, поскольку оно является большой ценностью (в особенности нефть) для химического синтеза.

Кроме того, традиционным топливом не исчерпывается возможн­ость получения энергии. На Земле имеются потенциальные запасы нового вида углеводородного сырья - газгидратов, или твёрдого га­за, залегавшего в виде твердого вещества в донных осадках поляр­ных морей и в зонах вечной мерзлоты на суше в рыхлых породах. При нагреваний, газгидрат разлагается на газ и воду.

Потенциальными запасами топлива послужат и типы месторожде­ний, известных ранее как непромышленные, нерациональные для раз­работки в своё время, но могущие стать промышленными при приме­нении более прогрессивных технологий.

Для Украины обеспеченность топливом является одной из важне­йших проблем. По данным Национальной Академии наук (1991 г.), обеспеченность страны углём составляет 95%, природным газом - 22%, нефтью - 8%.

Следует также отметить, что Донецкий уголь отличается высок­им качеством. Использование его в качестве топлива нера­ционально. Кроме того, необходима переориентация энергоёмких и миоготоннажных производств, как чёрная металлургия, на наукоёмк­ие малотоннажные. Это привело бы к значительному уменьшению пот­ребности Украины в топливе.