Тема 5.3 Екологічні, економічні збитки, їх класифікація

У країні створюються більше сприятливі інституціональні умови охорони різних правових благ і особливо прав громадян на сприятливе навколишнє середовище. Ріст економіки тягне ріст екологічних правопорушень і, одночасно, розширює можливості відшкодування збитку, заподіяного громадянам, що загострює їхню правову активність у цій сфері. Нарешті, розвиток екологічного права створює всі кращі умови для реалізації прав громадян. Дослідження показують, що відшкодування екологічної шкоди, насамперед , громадянам дають як мінімум два ефекти:

1) властиво відновлення ушкодженого блага,

2) стимулювання дотримання екологічного законодавства.

Збитки виникають унаслідок:

1. зміни кількості та якості природних ресурсів та/або інших зовнішніх умов технологічних процесів і як наслідок - зменшення обсягів використання природних факторів у виробництві - екологічні збитки ;

2. погіршення здоров'я фізичних осіб (громадян) або умов ве­дення особистого господарства при забрудненні навколишнього природного середовища чи інших несприятливих змін його стану -соціальні збитки;

3. наявністю витрат на запобігання та ліквідацію негативних наслідків - економічні збитки. Економічні збитки склада­ють екологічні витрати виробника.

За характером дії, ступенем визначеності, проявом у часі еколого-економічні збитки поділяються на:

• фактичні;

• прогнозні;

• попереджені.

Збитки, яких зазнає суспільство від порушень навколишньо­го природного середовища, можна класифікувати:

1. за галузями народного господарства:

• збитки промисловості;

• збитки сільського господарства;

• збитки комунальних підприємств;

• збитки оздоровчих закладів та ін.;

2) за компонентами навколишнього природного середовища:

• водних, земельних, атмосферних, лісових ресурсів;

3) за елементами процесу праці:

• предмети праці, знаряддя праці, самі робітники, трудові ре­сурси.

Межі між економічними збитками та їх формами дуже умов­ні. Проте в кінцевому підсумку будь-якій формі порушень на­вколишнього природного середовища можна дати вартісну або принаймні матеріальну оцінку. Наприклад, втрати сільського господарства від забруднення навколишнього природного сере­довища можуть виявлятися у зниженні урожайності, продукти­вності худоби тощо. На землях, забруднених пилом, урожайність основних сільськогосподарських культур знижується на 15-30%, а термін служби устаткування (техніки) скорочується на 20-30%.

Тема 5.4 Методи прямого розрахунку збитків

Обсяги скидів забруднюючих речовин та їх концен­трацію визначають на підставі даних обстеження об'єк­тів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій тощо з урахуванням вимог дозволів на спецводокористування та затверджених норм гранично допустимих скидів (ГДС). Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули.

Середню концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах за період порушення водоохоронного за­конодавства визначають з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води і обчис­люють за формулою

де Сс — середня концентрація, що приймається як роз­рахункова при визначенні збитків, г/м³; С₁, С₂, С_п — концентрація забруднюючих речовин у відібраних про­бах за період порушення водоохоронного законодавства, г/м³; п — кількість проб.

Об'єм стічних вод із суден, плавзасобів і водних спо­руд розраховують за формулою

де 0,9 — коефіцієнт, що враховує нормативні витрати води; W_з.в — об'єм забраної води, м³; W_н.в— об'єм не­використаної води, м³; W_ст.в — об'єм стічної води в міст­костях водного транспорту або зданої на берегові очис­ні споруди, м³.

За відсутності даних про кількість нафти чи інших забруднюючих речовин їх масу визначають за формулою

де Мі — маса нафти (нафтопродуктів), яка потрапила у воду, т; Мр—маса нафти (нафтопродуктів), розлитої на 1 м2 поверхні води, т; Мф — маса нафти на 1 м² поверх­ні води, що має природне походження; S —площа роз­ливу нафти, м²; 10^-6 — коефіцієнт, який враховує роз­мірність величин; Ср — концентрація розчиненої у водінафти на глибині п, г/м3; Сф.к — фонова концентрація розчиненої у воді нафти, г/м3; V — об'єм забрудненої води, м³, що визначається за формулою

де п — глибина поширення нафти у воді, м.

При встановленому факті забруднення поверхневих та морських вод збитки в гривнях для наднорма­тивних скидів визначають за формулою

де Vх — витрати зворотних вод, м³/год; Тх — тривалість наднормативного скиду, год; Сс.ф - середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/м³; Сд — дозволена до скиду концентрація забрудню­ючих речовин, яку визначено при затвердженні ГДС, г/м³. У разі скиду речовин, які відсутні в переліку до­пустимих до скиду, а фактична концентрація їх пе­ревищує гранично допустимі концентрації (ГДК) для водного об'єкта, що приймає зворотні води, в розрахун­ковій формулі Сд приймається рівним ГДК; 0,06 — коефі­цієнт відшкодування збитків як частка мінімальної за­робітної плати, що припадає на знешкодження забруд­нення 1 м³ водного прошарку, Аі — показник відносної небезпечності речовини, визна­чається із співвідношення 1/Сгдк, де Сгдк — гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з Санітар­ними правилами і нормами або Узагальненим перелі­ком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподар­ських водойм;

n — величина мінімальної заробітної плати, грн, φ — коефіцієнт, який враховує категорію вод­ного об'єкта: морські та поверхневі водні об'єкти кому­нально-побутового водокористування — 1,0; поверхневі водні об'єкти господарсько-питного водокористування — 1,4, поверхневі та морські водні об'єкти рибогосподар­ського водокористування II категорії— 1,6, І категорії — 2,0; 10^-6 — коефіцієнт, який враховує розмірність вели­чин.

Збитки для самовільних, аварійних та санкціонова­них вимушених скидів зворотних вод визначають за формулою

Збитки для скидів зворотних вод із водних транс­портних засобів визначають за формулою

де W — об'єм скинутих зворотних вод, м³; Сф—-фак­тична концентрація забруднюючої речовини в зворотних водах, г/м³.

У разі відсутності даних про витрати скинутих із судна господарсько-фекальних вод та про їх концентра­цію об'єм накопичення їх для суден І категорії (судна довжиною понад 65 м необмеженого району плаван­ня, незалежно від чисельності екіпажу) приймається рів­ним 50 л, для решти категорій —25 л на одну особу за добу.

Збитки для аварійних та інших скидів сировини, ре­човин у чистому вигляді визначають за формулою

де М — маса скинутої забруднюючої речовини, кг.

Збитки від забруднення водного об'єкта сміттям роз­раховують за формулою

де Мс — маса сміття, ц, що зібране судном-сміттєзбірником, визначена як добуток множення забрудненої площі S, м², на середню масу Wср сміття, ц, з 1 м²,зі­браного в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центра за формулою

S — площа водної поверхні, забрудненої сміттям, м²; Кх — коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям 4,0 — вартість перевезення та утилізації сміття; крб.; А_і — показник небезпечності сміття, визначається з відношення 1/ГДК найбільш не­безпечної забруднюючої речовини, яка була виявлена в складі скинутого сміття; Т — час роботи спецсуден на збиранні сміття, год; 2,5 — вартість 1 год роботи спец-судна, грн.

Загальну суму збитків при одночасному забрудненні водного об'єкта кількома забруднюючими речовинами визнача­ють додаванням до найбільшої з усіх розрахованих су­ми збитків для інших забруднюючих речовин, помноже­ної на коефіцієнт 0,15.

У разі залпового скиду, що призвів до забруднення водного об'єкта в контрольному отворі до 50 і більше ГДК, розраховану суму збитків помножують на коефі­цієнт 10.

Якщо було вжито заходів щодо ліквідації наслідків забруднення, то сума збитків зменшується залежно від кількості зібраної забруднюючої речовини та часу, ви­траченого на ліквідацію наслідків забруднення. Змен­шену суму збитків розраховують за формулою

де Зп.с — початкова сума збитків, крб.; ∆Мі — маса зі­браної забруднюючої речовини за кожний відрізок часу збирання, т; М — маса скинутої забруднюючої речови­ни, т; Кзі — коефіцієнт зменшення збитків згідно зі стро­ками ліквідації наслідків забруднення:

При самовільному та безгосподарному водокористу­ванні або перевищенні ліміту використання води збитки розраховують за формулою

де W — об'єм води при самовільному або безгосподар­ному її використанні, м³; r — чинні на час порушення тарифи на воду, грн./м³.

При розрахунку економічного збитку 3 методом прямого розрахунку використовують суму локальних збитків:

де Ззд — збиток від погіршення здоров'я населення; Зжк — збиток у житлово-комунальному господарстві; 3 — збиток у лісовому господарстві; Зсе — збиток у сільському господарстві; 3— збиток у рибному господарстві; Зпр — збиток у промисловості.

Так, збиток від погіршення здоров'я населення — це матеріальний збиток, що складається із додаткових затрат на лікування та затрат на створення основних фондів охорони здоров'я в збільшеному обсязі. Збиток у житлово-комунальному господарстві можна розглядати як додаткові затрати на машинне прибирання вулиць від пилу, додаткове пофарбування металоконструкцій тощо.