Тема 3.5 Забрудненість поверхневих вод суші в районах інтенсивного розвитку промисловості і сільського господарства

Тема 3.6 Інтенсивне забруднення морських вод в шельфових зонах і його наслідки

Причинами кризисной ситуации послужило следующее:

• нарушение соотношения между техногенными территориями, пашнями, лесами, болотами, лугами;

• строительство в бассейнах peк экологически вредных гидро-, тепло- и атомных станций с устаревшей технологией и чрезмерным водопотреблением;

• сооружение водохранилища озёрного типа;

• крупномасштабные гидромелиорации с уничтожением лесов, осушением болот, спрямлением русел рек

• экстенсивное развитие промышленности и сельского хозяйства, поставляющих значительные объемы загрязняющих отходов.

Причини катастрофы Азовского моря следующие:

• а) хищнический вылов рыбы в 50-х годах мощными океаническими средствами (тралами, корзинами, механическими драгами);

• б) строите­льство дамб и водохранилищ на основных питающих реках (Дон, Кубань), превращение их в промышленные отстойники;

• в) интенси­вное внедрение оросительного земледелия в смежные регионах;

• г) увеличение загрязнения окружавшей среды выбросами хими­ческой и металлургической промышленности;

• д) интенсивное строительство на побере­жье моря пансионатов и 6aз отдыха и увеличение бытовых отходов, канализационных стоков;

• е) бесконтрольное увеличений смыва пест­ицидов с прилегающих сельскохозяйственных массивов и привнос их питающими реками;

• ж) забор предприятиями для своих нужд из моря воды и сброс обратно в Азов без очистки ("Азовсталь").

Меры, которыми можно спасти Азов, следующие:

а) полностью пе­рейти на своевременный промысловый лов рыбы, покончить с браконь­ерством;

б) довести до оптимальных объёмов речной сток;

в) сокра­тить до минимума объём загрязнений морских вод промышленными и сельскохозяйственными стоками;

г) уменьшить соответственно эко­логическим возможностям количество рекреационных баз вдоль побережья, привести в порядок канализационную сеть.

Тема 3.7 Порушення геологічного середовища і забруднення атмосферного повітря в межах міських і промислових агломерацій

До найважливіших змін міського середовища належить погіршення якості атмосферного повітря. У багатьох великих містах України, викиди шкідливих речовин в атмосферу досягають 1 т і більше на рік з розрахунку на душу населення. Кожний четвертий міський житель нині мешкає в одному з 15 міст з критичним рівнем забруднення атмосферного повітря. У викидах промислових підприємств, об'єктів енергетики міститься багато шкідливих речовин, зокрема, оксидів сульфуру, оксидів нітрогену, чадного газу, фенолів та інших забруднювачів залежно від специфіки промислового виробництва міста.

Якщо викиди від стаціонарних джерел (об'єкти енергетики), хоч і повільно, але все ж таки зменшуються, то викиди відпрацьованих газів автомобілів збільшуються.

Погіршення якості атмосферного повітря негативно впливає на городян. Людина за добу споживає близько 25 кг повітря. Навіть якщо відносний вміст забруднювачів у повітрі невеликий, їхня сумарна кількість, яка потрапляє в організм при диханні, може виявитися токсичною.

Міста також є потужними джерелами забруднення водного басейну. Ще з давніх часів міські поселення виникали на берегах річок та озер, які були джерелом водопостачання, а також зазвичай дуже зручним транспортним шляхом. Водночас річки використовувалися для видалення рідких і твердих відходів життєдіяльності людей та домашньої худоби, що призводило до їхнього забруднення. Це обмежувало можливості розташованих нижче за течією поселень користуватися цією водою для пиття. Річки ставали носіями збудників інфекційних захворювань, таких як холера, дизентерія, черевний тиф та ін. Пройшли тисячоліття, доки люди навчилися запобігати забрудненням водойм, очищати і знезаражувати стічні води.

Сьогодні основними антропогенними джерелами забруднення водойм урбанізованого середовища є:

- промислові (випускання виробничих стічних вод, забруднені території підприємств, звалища промислових відходів);

- комунальні (випускання господарсько-побутових стічних вод, території населених пунктів, звалища побутових відходів);

- транспортні (транспортні засоби, автодороги, трубопроводи). Отже, міські стічні води - це суміш господарсько-побутових

стічних вод міста і виробничих стічних вод. Останнім часом значну роль у забрудненні міських водойм почав відігравати забруднений поверхневий стік з урбанізованих територій і територій промислових майданчиків. Найвищий рівень забруднення поверхневого стоку спостерігається на території великих торговельних центрів, автомагістралях з інтенсивним рухом транспорту, територіях промислових і автотранспортних підприємств, невпорядкованих будівельних майданчиках.

Основними транспортними джерелами забруднення є наземний та водний транспорт. Забруднювачі від наземних видів транспорту потрапляють у водойми з поверхневим стоком з території міста, від водного транспорту - безпосередньо у водойми. У процесі експлуатації суден у воду потрапляють феноли, сполуки свинцю, ароматичні вуглеводні, основним забруднювачем є нафтопродукти.

Міські поселення, насамперед великі агломерати, характеризуються такими рівнями антропогенних навантажень на навколишнє середовище, що воно значною мірою деформується, набуває якісно нових рис, аж до зміни мікрокліматичних факторів і фізико-хімічних властивостей середовища.

Гідрометеорологічні спостереження свідчать, що температура повітря в межах міських територій у середньому на декілька градусів вища, ніж у сільській місцевості. Над містами, особливо великими, частіше випадають атмосферні опади, бувають також смоги - густі тумани, змішані з димом, кіптявою та викидними газами. Прозорість атмосфери в містах набагато менша, ніж за їхніми межами або в сільських населених пунктах. Тумани, а також запиленість повітря помітно зменшують проникнення до земної поверхні ультрафіолетового проміння. До того ж, часто виникають такі негативні явища, як рух до центральної частини міста повітряних потоків, що несуть сюди забруднені промислові викиди підприємств, розташованих за межами міста.

Геологічний вигляд будь-якої території постійно змінюється, часом швидко, частіше непомітно для людини. Активна господарська діяльність приводить до інтенсифікації екзогенних геологічних процесів, іноді них називають техногенним або інженерно-геологічним. Геологічні й інженерно-геологічні процеси, які впливають на території, господарські і промислові об'єкти, життєдіяльність людей, називають небезпечними геологічними процесами (НГП).

В процесі розвитку міста до структури натуральних ландшафтів вводиться технічний блок, представлений асфальтовим та іншим покриттям, будинками різного призначення та іншими будівлями, підземними комунікаціями тощо. Створення технічного блоку та перетворення натуральних компонентів і комплексів приводять до формування міських ландшафтів. Їх типи формують сучасний "образ" і визначають характер ландшафтної структури міст.

Тип міських ландшафтів визначається співвідношенням таких трьох взаємопов'язаних показників: 1) закритість - це виражена у відсотках або в десятичному дробі частка забудованої та замощеної ("вкритої" асфальтовим, кам'яним та іншим покриттям) площі; 2) озелененість - це виражена у відсотках або в десятичному дробі частка площі зелених насаджень; 3) висотність забудови - це середня висота будинків ділянки .

Антропогенний вплив на компоненти геологічного середовища міст виявляється в наступних аспектах:

- зростанні інтенсивності вивітрювання за рахунок зміни складу атмосферного повітря (випадання кислотних дощів і кислотних рос);

- зміні рівня ґрунтових вод і їх складу, що приводить до зміни властивостей порід несучої основи;

- зміні складу літогеної основи міських територій за рахунок відсипання і намиву техногенних відкладів і аерозольних випадань з атмосфери;

- зміні характеристик фізичних полів у межах міських агломерацій.

Під впливом перетворення рельєфу, регулювання поверхневого стоку, витоків з водоносних комунікацій відбувається зміна гідрогеологічного режиму міської території. Наслідком є підвищення рівня ґрунтових вод, а нерідко і підтоплення певних ділянок міста. Пов'язане з цим водонасичення порід знижує їх міцність і приведе до деформації і руйнування будинків і споруд .

Фізичний вплив великого міста з розвинутою транспортною мережею, великим промисловим і енергетичним потенціалом виявляється в місцевій зміні температурного, електричного і магнітного полів. Виникають вібраційні поля. Створюється так називане фізичне забруднення геологічного середовища міста.