1.2. Вивчення системи внутрішнього контролю та оцінка ризиків суттєвого викривлення

Аудиторові необхідно досягнути такої обізнаності про системи обліку та внутрішнього контролю, яка дозволить йому спланувати аудит і розробити ефективний підхід до його проведення. Аудитору слід використовувати професійні знання для оцінки ризику аудиту і підготовки аудиторських процедур, необхідних для зменшення ризику для сприятливого рівня.

Незалежні процедури перевірки – аудиторські процедури, які використовуються аудитором для визначення того, чи були фінансово-господарські операції замовника належним чином санкціоновані, правильно оформленні та відображенні в облікових регістрах.

Ризик аудиту або належний ризик – це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень.

Ризик аудиту має три основні частини:

- власний ризик

- ризик, пов’язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього контролю

- ризик не виявлення помилок та перекручень.

Система внутрішнього контролю – цей термін визначає всі внутрішні правила та процедури контролю, запроваджені керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети – забезпечення (в межах можливого) стабільного ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження та раціонального використання активів підприємства, запобігання та покриття фальсифікацій, помилок, точність і повноту, бухгалтерських записів, своєчасну підготовку надійної фінансової інформації.

Під час аудиторської перевірки аудитор досліджує тільки ту методику і процедури бухгалтерського обліку, котрі відносяться до тверджень звітності. Розуміння відповідних аспектів системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю разом з оцінкою власного ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю разом з розглядом інших обставин дадуть можливість аудитору:

з’ясувати для себе види потенційних суттєвих перекручень, котрі можуть трапитися у фінансових звітах;

визначити фактори, що впливають на ризик існування суттєвих помилок;

запланувати необхідні аудиторські процедури .

При перевірці розрахунків з постачальниками і підрядчиками насамперед необхідно установити якість стану внутрішньогосподарського контролю й обліку таких розрахунків. Для досягнення цієї мети, як правило, прибігають до опитування (письмовому й усний) працівників підприємства (табл. 1.1). Це дозволяє виявити найбільш уразливі місця в системі обліку розрахунків і визначити подальший напрямок перевірки. Переважно перевіряють види робіт, що зовсім не піддалися контролю або мало контролювалися бухгалтерією (чи іншою внутрішньою службою підприємства). операцій.

По закінченні опитування аудитор проводить аналіз результатів і приймає відповідне рішення. Якщо за результатами опитування аудитор виявив розбіжності у відповідях опитуваних, це може свідчити про погану постановку контролю.

Мета внутрішнього контролю:

Закупівлі ґрунтуються на дійсних підтверджених запитах, належним чином складених у відношенні ціни, кількості, якості і постачальника

Рахунки-фактури точні (терміни, кількості, ціни і пролонгації), розподіл рахунків правильний, а операції вчасно і точно враховуються у відношенні ремітента, суми і періоду.

Усі закупівлі сумуються і точно проводяться по бухгалтерських документах

Таблиця 1.1

Тест внутрішнього контролю

№ п/п	Зміст питання	Варіанти відповіді			Приміт-ки
		Так Так	Ні	Інф. відсутня
1	2	3	4	5	6
1.	Чи ведеться на підприємстві: -книга реєстрації отриманих рахунків - книга реєстрації отриманих накладних від постачальника - книга реєстрації договорів -книга реєстрації претензій	Так
2.	Обробка рахунків-фактур і кредиторської заборгованості відділена від функції ведення Головної книги?		Ні
3.	Чи існує графік документообіг за циклом «Закупівля»?		Ні
4.	Доступ до комп'ютеризованих записів по постачальниках і кредиторській заборгованості обмежений тими особами, яким необхідний такий доступ у рамках службових обов'язків?	Так
5.	Замовлення на закупівлю і прибуткові документи оформляються в порядку послідовності?		Ні
6.	Чи проводиться аналіз заборгованості з терміном позовної давності, що минув, на кінець кожного звітного періоду?		Ні
7.	Мається затверджений список постачальників?		Ні
8.	Чи є на підприємстві кредиторська заборгованість, забезпечена векселем?	Так
9.	Щомісячні обороти по рахунках постачальників періодично перевіряються відповідною особою на предмет прострочених одиниць?	Так

Продовження таблиці1.1

1	2		3	4	5	6
10.		Чи існує кредиторська заборгованість за бартерним договором?		Ні
11.		Чи списувалася кредиторська заборгованість на доходи?	Так
12.		Чи переносилася кредиторська заборгованість на інші рахунки?	Так
13.		Чи перевіряється математична точність рахунків-фактур?	Так
14.		Чи визначається достовірність суми кредиторської заборгованості на кінець року?	Так
15.		Чи проводиться на підприємстві звірка даних бухгалтерського обліку з картками складського обліку щомісяця?

Після оцінки систему внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку, необхідно розрахувати аудиторський ризик.

Ризик аудиту або належний ризик – це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень.

Ризик аудиту має три основні частини:

- власний ризик;

- ризик, пов’язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього контролю;

- ризик не виявлення помилок та перекручень.

Властивий ризик – це імовірність суттєвих перекручень залишку за певним бухгалтерським рахунком чи певної категорії операції або можливість перекручень цих показників у комплексі з перекрученнями за іншими рахунками чи операціями, з припущенням, що до них не застосовувалися заходи внутрішнього контролю підприємства.

Ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування системи внутрішнього контролю - це ризик неефективності внутрішнього контролю, що може призвести до помилок та перекручень у залишках бухгалтерських рахунків чи операцій.

Ризик не виявлення помилок полягає у тому, що аудиторські процедури підтвердження не завжди можуть виявити помилки, що існують у залишку по певному рахунку або певній категорії операцій, які можуть бути суттєвими самі або у комплексі з перекрученнями в інших залишках бухгалтерських рахунків чи операцій.

Прийнятний аудиторський ризик – це суб’єктивно встановлений рівень ризику, котрий готовий взяти на себе аудитор.

Суттєвість в аудиті розглядається як максимальна помилково пропущена сума у фінансовій звітності, яку аудитор може не взяти до уваги так як ця сума не вплине на рішення користувачів інформацією фінансової звітності.

Показник суттєвості може мати відносну величину: до 5% помилки до уваги не беруть; якщо помилка знаходиться на інтервалі від 5% до 10%, то рішення про суттєвість приймає сам аудитор; якщо помилка більше 10%, то вона вважається суттєвою і аудитор пропонує внести виправлення у фінансовій звітності або вибирає форму аудиторського висновку іншу від безумовно позитивного.

Крім суттєвості аудитор розраховує і аудиторський ризик.

Орієнтовна модель аудиторського ризику може мати вигляд:

АР = ВР * РК * РН, (1.1)

де АР – аудиторський (прийнятний) ризик;

ВР – властивий ризик;

РК – ризик контролю;

РН – ризик не виявлення.

Між суттєвістю та аудиторським ризиком існує зворотній зв'язок: чим вищий рівень суттєвості, тим нижчій аудиторський ризик і навпаки. Аудитору необхідно брати до уваги такий зв’язок при визначенні характеру, часу і розміру процедур перевірки.

Таким чином, на основі базового показника, яким є сума кредиторської заборгованості підприємства розраховується суттєвість на ТОВ «Регіон» (див. табл.2.2).

Таблиця 1.2

Розрахунок суттєвості

Показник	Рівень	Розрахунок
Базовий показник: - сума кредиторської заборгованості	25 000 грн
Суттєвість (помилка): - не приймається аудитором до уваги	до 5 %	25 000,00 грн. – 100 % Х грн. – 5 % Х = 1250,00 грн.
- суттєвість визначається самим аудитором	5% - 10%	25 000,00 грн. – 100 % Х грн. – 10 % Х = 2500,00 грн. Межа: від 1250,00 грн. до 2500,00 грн.
- вважаються суттєвими та аудитори вимагають виправлень	більше 10 %	Тобто, більше 2500,00 грн.

Отже, суттєвість – це параметр можливої зміни інформації, яка може вплинути на думку компетентного користувача.