Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Запорізька державна інженерна академія

А.П. Макаренко

О.М. Панченко

Л.В. Таратута

Т.О. Меліхова

Л.А. Птіцина

Навчально – методичний посібник

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ДОКУМЕНТУВАННЯ В ОБЛІКУ І АУДИТІ

Частина II

для студентів ЗДІА спеціальності 6.030509 «Облік і аудит» денної та заочної форми навчання

Запоріжжя

2011р

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Запорізька державна інженерна академія

Навчально – методичний посібник

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ДОКУМЕНТУВАННЯ В ОБЛІКУ І АУДИТІ

Частина II

для студентів ЗДІА спеціальності 6.030509 «Облік і аудит» денної та заочної форми навчання

Рекомендовано до видання

на засіданні кафедри ОіА,

протокол №__ від __________2011р.

Запоріжжя

ЗДІА

2011

А.П. Макаренко, д.е.н., професор

О.М.Панченко, к.е.н. доцент

Л.В.Таратута. к.е.н., доцент

Т.О. Меліхова, к.е.н.

Л.А.Птіцина, асистент

Відповідальний за випуск: зав. кафедри О і А,

професор А.П. Макаренко

Макаренко А.П., Панченко О.М., Л.В. Таратута, Т.О. Меліхова, Л.А. Птіцина.

Навчально –методичний посібник «Теорія і практика документування в обліку та аудиті. Частина II» для студентів ЗДІА спеціальності 6.030509 «Облік і аудит» денної та заочної форми навчання / А.П. Макаренко,О.М.Панченко,Л.В.Таратута.Т.О. Меліхова, Л.А.Птіцина. – Запоріжжя, ЗДІА, 2011. – 128с.

Зміст

ВСТУП	4
1. ОСНОВИ ДОКУМЕНТУВАННЯ В АУДИТІ	5
1.1. Процедура вибору замовника та укладання договору на проведення аудиту	5
1.2. Вивчення системи внутрішнього контролю та оцінка ризиків суттєвого викривлення	16
2. ДОКУМЕНТУВАННЯ АУДИТУ АКТИВІВ	20
2.1. Організація і методика документування аудиту грошових коштів	20
2.2.Організація, методика і документування аудиту розрахунків з покупцями та різними дебіторами	30
2.3.Організація, методика і документування аудиту виробничих запасів	39
3. ДОКУМЕНТУВАННЯ АУДИТУ ПАСИВІВ	47
3.1. Організація, методика і документування аудиту розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами	47
3.2.Організація, методика і документування аудиту податків	51
3.3. Організація, методика і документування аудиту праці та її оплати	72
3.4.Організація, методика і документування аудиту капіталу і зобов’язань	79
4. ДОКУМЕНТУВАННЯ АУДИТУ РЕЗУЛЬТАТІВ	96
4.1. Організація, методика і документування аудиту виробничої діяльності, собівартості та реалізації продукції	96
4.2. Організація, методика і документування аудиту доходів і фінансових результатів	113
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ	119
ЛІТЕРАТУРА	124

ВСТУП

Навчально – методичний посібник «Теорія і практика документування в обліку та аудиті» складений на базі освітньо-професійної програми та освітньо-кваліфікаційної характеристики.

1. Мета і завдання навчально – методичного посібника

Здійснення правильного документування в обліку та аудиті є актуальним завданням для всіх промислових підприємств так як всі вони ведуть документацію при веденні обліку та проведенні аудиту.

Враховуючи, що документування в обліку та аудиті на промислових підприємствах прямо обмежена чинними законодавчими актами, норми якого постійно змінюються та часто трактуються неоднозначно, то проведення правильність складання документів в обліку та аудиті виявляє багато різних проблем та питань у практиці на промислових підприємств.

0. Мета навчально – методичного посібника

Мета дисципліни - формування системи фундаментальних знань у студентів з питань теорії і методики документування в обліку та аудиті як невід'ємної складової ефективності роботи підприємства.

Завдання дисципліни: вивчення теоретичних та методологічних основ документування в обліку та аудиті, розгляд правильності оформлення документів при різних видах діяльності.

1.2 Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки

фахівця

Дисципліна повинна дати достатні фундаментальні знання майбутнім спеціалістам з теорії документування в обліку та аудиті на підприємствах металургійної, машинобудівельної, інших галузей промисловості та методику правильності оформлення документів в обліку та аудиті.

1.3 Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

Знати: теорію правильності оформлення первинних документів з обліку, методику складання первинних документів в обліку, теорію правильності оформлення первинних документів з аудиту, методику складання первинних документів з аудиту.

Вміти: застосовувати на практиці методику складання первинних документів в обліку, заповнювати первинні документи з обліку, застосовувати на практиці методику складання первинних документів в аудиті, заповнювати первинні документи з аудиту.

1. Основи документування в аудиті

1.1. Процедура вибору замовника та укладання договору на проведення аудиту

Аудит — це підприємницька діяльність, яка здійснюється на підставі договору. Договір на аудиторські послуги може укладатися з ініціативи замовника або в резуль­таті пропозиції своїх послуг аудиторською фірмою (аудитором). Замовниками можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що функціонують на території України і по­требують аудиторських послуг.

Типи замовників

При виборі замовника необхідно враховувати його особливості залежно від органі­заційно-правових форм та від форм власності, а також від сфери діяльності. При цьому слід брати до уваги тривалість співпраці з аудитором або аудиторською фір­мою. За цими ознаками споживачів аудиторських послуг можна об'єднати у відпо­відні групи.

За організаційно-правовими формами замовників поділяють на: підприєм­ства, установи, організації, об'єднання, фонди, громадян, які самостійно здійсню­ють підприємницьку діяльність. Крім цих форм, законодавством окремо виділяють­ся господарські товариства — це підприємства, установи і організації, створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх май­на для здійснення підприємницької діяльності. До них належать: акціонерні товари­ства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відпові­дальністю, повні та командитні товариства. Своєрідною організаційно-правовою формою є споживче товариство, що є добровільним об'єднанням громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічно­го та соціального стану.

За формами власності споживачів аудиторських послуг поділяють на:

- індивідуальні підприємства, засновані тільки на особистій власності фізич­ної особи та її праці;

- приватні підприємства, засновані на власності окремого громадянина Украї­ни, з правом наймання робочої сили;

- колективні підприємства, засновані на власності трудового колективу під­приємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релі­гійної організації;

- державні комунальні підприємства, засновані на власності адміністративно-територіальних одиниць;

- державні підприємства, засновані на загальнодержавній власності;

- спільні підприємства, засновані на базі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності). До числа засновників можуть входити юридичні особи, громадяни України та інших держав.

За тривалістю відносин між аудиторською фірмою (аудитором) та замовником: випадкові, або разові, та постійні (аудитор із замовником працює тривалий час на під­ставі довгострокового договору).

Залежно від досвіду відносин між аудитором і замовником: нові та повторні.

Ініціатива щодо співпраці між аудиторською фірмою (аудитором) і замовником мо­же належати обом сторонам.

Перш ніж укласти договір на аудиторські послуги, аудиторська фірма (аудитор) повинна провести оцінку замовника, оскільки непродуманий вибір замовника може приз­вести до значних фінансових витрат, підриву репутації аудиторської фірми (аудито­ра). Для цього необхідно мати продуману систему вибору замовників. При виборі замовників необхідно пам'ятати про відповідальність аудитора та зважати на економічну ситуацію в Україні, коли більшість підприємницьких структур порушуює чинні правила ведення бухгалтерського обліку, складання звітності, а інколи навмисне допускає порушення, які перекручують звітність та уявлення про фінансово-май­новий стан.

Процедура вибору замовника

Після попередньої усної узгодженості між замовником і аудиторською фірмою (ау­дитором) замовник надсилає на її (його) адресу листа з проханням про проведення ау­диту, в якому зазначає мету проведення аудиту і завдання, які необхідно вирішити в процесі аудиту, бажаний масштаб аудиторської перевірки.

Розглянувши пропозиції щодо проведення аудиту, аудиторська фірма (аудитор) надсилає лист-відповідь, у якому дає згоду на проведення аудиту або відмовляється від запропонованої роботи. Зразки листів наведені на рис. 1.1, 1.2.

ВАТ «Ріваль» Директору Аудиторської фірми «Надія» Баришполь К. Ю. Лист – замовлення Просимо Вас провести аудит власного капіталу ВАТ «Ріваль» за 2010 рік у термін з 01.03.2011 по 01.04.2011 року. Директор ВАТ «Ріваль» Колісник О.С.

Рис. 1.1. Лист - замовлення

Аудиторська фірма «Надія» Директору ВАТ «Ріваль» Колісник О.С Лист – згода Ви звернулися до нас із проханням про проведення аудиторської перевірки власного капіталу. Цим листом ми раді підтвердити прийняття нами цього завдання. Аудиторська перевірка буде проведена нами з метою висловлення думки про власний капітал у термін з 01 березня 2011 року по 01 квітня 2011 року. У зв’язку з проведенням аудиту власного капіталу нам необхідна детальна і повна інформація щодо формування Вашого статутного капіталу (Інформація може бути систематизована у таблиці (додаток 1)). Просимо надати ваші установчі документи (Статут), форми фінансової звітності (Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал, Звіт про рух грошових коштів). При наявності змін внесених до статутного капіталу підприємства, надайте будь ласка протоколи зборів, в яких дані зміни відображені, та підтвердіть введення даних змін до Статуту підприємства. Просимо також надати підтверджуючі документи про сплату статутного капіталу (платіжні доручення, квитанції банка, акти приймання-передачі майна та інше). Ми нагадуємо Вам, що відповідальність за відповідне розкриття інформації про власний капітал несе управлінський персонал компанії. Вона охоплює ведення відповідних облікових записів, здійснення заходів внутрішнього контролю, вибір та застосування облікових політик. Ми сподіваємося на повноцінну співпрацю з Вашим персоналом і на те, що нам буде надано всі записи, документацію та іншу інформацію, потрібну у зв’язку з нашою аудиторською перевіркою. Директор аудиторської Баришполь К.Ю. фірми «Надія»

Рис. 1.2. Лист - згода

У першому випадку аудиторська фірма (аудитор) може уточнити положення, які стосуються ступеня відповідальності аудитора перед замовником, форми подання звіту аудитора і його висновків та інші моменти, про які аудитор вважає необхідним до­мовитися до початку перевірки. Додатково в листі можуть бути викладені: пропози­ції щодо використання послуг інших аудиторів (у тому числі іноземних); спеціаль­на угода про використання результатів аудиту, що вже відбувся; перелік найважливіших обмежень відповідальності аудитора; пропозиція щодо подальшого розвитку договірних відносин аудитора та замовника. Надсиланню листа-відповіді мо­же передувати етап обстеження об'єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи у випадку, якщо аудитор вважатиме за необхідне проведення такого обстеження. При повторній перевірці обмін листами не обов'язковий, але повторне надсилання листа замовнику можливе в таких випадках:

- наявність фактів неправильного розуміння замовником об'єктів і масштабу аудиту;

- перегляд або зміна термінів аудиту;

- зміна в складі керівництва замовника;

- значні зміни профілю або масштабів діяльності суб'єкта, що перевіряється;

- зміни законодавства.

В інших випадках аудитор має право лише нагадати замовнику зміст попереднього листа.

Якщо аудитор великої компанії (об'єднання) є аудитором і її філій (дочірніх ком­паній), він повинен вирішити питання про надсилання їм листів, ураховуючи:

- чи визначений аудитор філії (дочірньої компанії);

- чи повинен аудиторський висновок уміщувати оцінку діяльності філії (дочір­ньої компанії);

- чи існують законодавчі вимоги щодо аналогічних випадків, зокрема регіо­нальні вимоги.

Процедура погодження замовника

Процедура погодження замовника здійснюється у найкоротші строки задля того, щоб уникнути втрат часу і зусиль. При вивченні замовника аудитор зосереджує свою увагу на:

- вивченні загального стану економіки. До економічних факторів, які можуть впливати на справи замовника і повинні бути взяті до уваги аудитором, нале­жать: процентні ставки, рівень безробіття, грошова маса в обігу, обмінний курс іноземних валют, міжнародні торгові відносини, урядові постанови та законодавчі акти, загальні умови бізнесу (спад виробництва, інфляція);

- вивченні особливостей галузі замовника. Аудитору повинні бути відомі такі особливості галузі замовника:

- основні показники господарсько-фінансової діяльності галузі;

- характер виробництва в галузі (циклічність, сезонність);

- галузеве виробництво є трудомістким чи капіталомістким;

- умови праці в галузі (безробіття, середня заробітна плата працюючих, серед­ній дохід, шкідливість виробництва тощо);

- чи існують галузеві нормативні документи щодо ведення бухгалтерського обліку і звітності;

- структура цін у галузі;

- стан технології в галузі;

- конкурентоспроможність галузі: кількість банкрутств протягом минулого року; кількість підприємств, створених у поточному році. Інформацію про справи в галузі аудитор може отримати із статистичного щорічника України, який видається Міністерством статистики України, від банкірів, керівників замовника, аудиторів, які мають замовників у цій галузі, а також із ділових засобів масової інформації.

- оцінці власної спроможності аудиторської фірми (аудитора) щодо виконання роботи з точки зору наявності відповідного персоналу, знань галузі замовника;

- стані підприємницької діяльності замовника. Процедура вивчення стану під­приємницької діяльності замовника залежить від досвіду відносин між аудито­ром і замовником: новий замовник чи повторний.

При виборі нового замовника для отримання інформації про нього аудитору необхідно:

- встановити зв'язок із попереднім аудитором;

- відвідати керівний персонал замовника;

- вивчити фінансову звітність за минулий рік та квартальну звітність за поточ­ний і минулий роки;

- ознайомитися із звітом попереднього аудитора і з'ясувати: чи мали місце будь-які обмеження обсягу аудиту, чи існували факти невизначеності, чи бу­ли особливі зауваження, чи висловлювалася думка аудитора щодо несприят­ливого стану справ, чи були інші зауваження в звіті аудитора. За необхідно­сті аудиторська фірма (аудитор) може вивчити не тільки підсумкові документи попередньої перевірки, а й робочі документи попереднього ауди­тора та взяти від нього необхідну інформацію. При цьому слід суворо дотри­муватися розділу 4 "Конфіденційність" Кодексу професійної етики професійних бухгалтерів щодо розкриття інформації. П. 4.5. Кодексу перед­бачає санкціоноване розкриття інформації, коли замовником дано письмовий дозвіл (або ж електронною поштою) на розкриття інформації, при цьому ін­тереси зацікавленої сторони, разом із третьою стороною, повинні бути вра­ховані. Зразок такого листа до попереднього аудитора "Про можливість на­дання інформації нинішньому аудитору" наведений на с. 92 Нинішній аудитор звертається до попереднього аудитора з проханням надати інформа­цію про замовника (зразок листа на с. 93) та проводить опитування з проблем, які його цікавлять. Приблизна анкета опитування попереднього аудитора на­ведена на с. 93;

- визначити характер і проблеми взаємовідносин із податковими органами, банками, партнерами, акціонерами та іншими споживачами фінансової звіт­ності потенційного замовника.

Попереднє обстеження

Для проведення попереднього обстеження аудиторська фірма направляє до по­тенційного замовника групу спеціалістів на термін від декількох годин до одного-двох тижнів залежно від обсягів фірми-замовника. За результатами обстеження аудиторська фірма приймає рішення про роботу з замовником.

Для того, щоб оцінити можливість майбутньої роботи, слід простежити тенденцію в господарсько-фінансовій діяльності підприємства, а саме одержати інформацію про:

- організаційну структуру потенційного замовника;

- особливості його виробничої діяльності;

- постачальників та покупців;

- дочірні й залежні організації;

- рентабельність і розподіл прибутків;

- систему внутрішнього контролю;

- курс акцій замовника (якщо вони котируються на ринку цінних паперів);

- принципи формування оплати праці персоналу. Джерелами інформації в цьому разі можуть бути:

- установчі документи замовника;

- бухгалтерська і статистична звітності;

- звіти аудиторів і акти податкових інспекцій;

- плани, кошториси, договори, контракти;

- протоколи зборів та засідань;

- інші документи;

- інформація, одержана під час бесіди з керівництвом замовника та його персо­налом;

- інформація, одержана під час огляду економічного суб'єкта, його відділів, складів.

При обстеженні підприємства слід проаналізувати його фінансовий стан і в пер­шу чергу визначити відношення власного капіталу до залученого. Основою стабіль­ності є власний капітал. Однак фінансування діяльності підприємства лише за раху­нок власного капіталу не завжди вигідне, особливо при сезонному виробництві. При використанні тільки власного капіталу в одному періоді власні кошти будуть нако­пичуватися, а в іншому буде відчуватися їх нестача. При цьому також слід врахову­вати ціни на фінансові ресурси та віддачу капіталу. У випадках, коли віддача капіта­лу буде більшою за плату за кредитами, то, залучаючи позикові кошти, підприємство може підвищити рентабельність власного капіталу. Проте, якщо під­приємство функціонує переважно за рахунок залученого капіталу, то його фінансо­вий стан нестабільний і потребує постійного контролю за своєчасним поверненням позик, швидким обігом позикових коштів та їх віддачею. Тому, здійснюючи перевір­ку, аудитор повинен оцінити фінансову стратегію підприємства.

Фінансовий стан підприємства визначається за певними коефіцієнтами, серед яких коефіцієнт фінансової автономності, коефіцієнт фінансової залежності та коефіцієнт фінансового ризику.

Аналізуючи ці показники, слід пам'ятати про користувачів інформації. Для бан­ків та інвесторів більш надійною є ситуація, коли частина власного капіталу у замовника вища. Це знижує їх фінансовий ризик. Самі ж підприємства зацікавлені в залученні позикових коштів. Це дає можливість при вмілому використанні залучених коштів розвивати виробництво, збільшувати дохідність власного капіталу.

У різних галузях склалися відповідні норми співвідношення залучених і влас­них коштів. У галузях із низьким коефіцієнтом обертання капіталу цей показник не повинен перевищувати 0,5, а там, де оборот капіталу високий, коефіцієнт фінансо­вого ризику може перевищувати 1. А ще аудитору корисно проаналізувати структу­ру власного та залученого капіталів. Якщо в структурі власного капіталу помітна тенденція до збільшення нерозподіленого прибутку та фондів накопичення, це свід­чить про розширене відтворення.

Залучення позикових коштів є нормальним явищем за умови, що ці кошти не за­морожуються на довгий строк в обороті й своєчасно повертаються. Адже несвоєчас­но повернені борги тягнуть за собою штрафи, санкції, а це, в свою чергу, призводить до погіршення фінансового стану підприємства. Тому недостатньо проаналізувати структуру позикових коштів, треба також вивчити склад, встановити момент виник­нення заборгованості, суми сплачених санкцій за прострочені зобов'язання. Якщо серед залучених коштів є довгострокові кредити, аудитору бажано знати строки по­вернення такої позики, оскільки від цього залежить фінансовий стан підприємства.

Здійснюючи аналіз кредиторської заборгованості, необхідно її суми порівняти з дебіторською заборгованістю. Якщо дебіторська заборгованість перевищує креди­торську, це свідчить про іммобілізацію власного капіталу в дебіторську заборгова­ність. Цей момент дуже важливий для зовнішніх користувачів інформації (банків, постачальників, інвесторів, власників, акціонерів) при вивченні ступеня фінансово­го ризику, а для керівництва замовника — при встановленні перспективного варіанта організації фінансів.

Після проведення дослідження звітності замовника одержані висновки за окреми­ми показниках: аналіз фінансового ризику замовника, динаміка структури власного ка­піталу, динаміка структури залученого капіталу, результативність експлуатації капі­талу узагальнюються в анкеті, на основі якої складається загальний висновок щодо досліджувану звітність.

До анкети можуть входити й інші показники, які аудитор вважатиме за доцільне дослідити.

Лише після вивчення фінансового стану замовника аудиторська фірма може зроби­ти певні висновки підписання з ним договору. У разі, якщо в результаті такого ана­лізу аудитор бачить, що для проведення повноцінної перевірки замовник повинен по­новити свій бухгалтерський облік, або вже на стадії обстеження виявлено, що позитивного висновку аудитор дати не може, або виникають сумніви в тому, що замовник готовий показати аудитору всю необхідну документацію, чи виникають сумніви щодо платоспроможності замовника, керівнику аудиторської фірми слід подумати, чи варто підписувати договір із таким замовником.

При роботі з постійним замовником інформацію про його економічну діяльність отримують із постійної документації замовника, робочих документів за минулий рік, фінансових кошторисів за минулий рік, проміжної фінансової звітності замовника за поточний рік, інформації аудиторської групи, яка протягом року працювала з замовником, інформації керівників замовника. Як правило, вартість попереднього обстеження вноситься до загальної вартості проведення аудиту за умови, що договір із замовником буде підписаний.

Після того, як аудиторська фірма вирішила працювати з обраним замовником, вона по­винна встановити трудомісткість роботи, визначитися із термінами її проведення, підібра­ти кадри для проведення аудиту з урахуванням знань галузі замовника і досвіду персоналу.

Договір на проведення аудиту

Порядок укладання договору

Після обміну листами між аудитором та його замовником укладається договір на проведення аудиту. При цьому листи можуть бути додатком до договору, якщо це обумовлено умовами договору.

Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт до­сягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудитор­ської перевірки, він документально стверджує, що сторони дійшли згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі. Для того, щоб уникнути неправильного розу­міння сторонами взятих на себе зобов'язань, умов їх виконання та прийнятого сту­пеня відповідальності, необхідно максимально зрозуміло обумовлювати в догово­рі всі суттєві аспекти взаємовідносин, які можуть виникати в процесі аудиторської перевірки.

Договір на проведення аудиторської перевірки є офіційним документом, який регламентує взаємовідносини замовник-аудитор, і в загальних рисах не відрізняється від звичайних договорів, які використовуються в підприємницькій діяльності.

Договір на проведення аудиту має суттєві відмінності від інших договорів, які використовуються в підприємництві. В першу чергу це врахування інтересів третьої сторони (споживачів інформації фінансової звітності), яка не бере участі в укладан­ні договору та перед якою аудитор фактично несе відповідальність (у тому числі ма­теріальну) при заподіянні збитків у результаті неякісної перевірки. Тому перед під­писанням угоди аудитору необхідно не тільки чітко зрозуміти бажання замовника, й, по можливості, допомогти йому правильно сформулювати своє замовлення. Якість проведення аудиторської перевірки, безконфліктність взаємовідносин аудитора з замовником, однозначне трактування прав та обов'язків сторін значною мірою за­лежать від чіткого укладання договору на проведення аудиту.

Детальна структура договору може бути різною, проте його форма повинна відповідати загальноприйнятій в Україні формі складання договорів. Доцільно враховувати в договорі певну специфіку аудиту в Україні, на яку сторони часто не звертають уваги. Так, у договорі на аудит бажано передбачити право аудитора від­мовити у видачі аудиторського висновку, визначити строки надання замовником до­кументів, необхідних для проведення перевірки, тощо. В договорі можна передба­чити авансування замовником послуг аудиторської фірми. Доцільним для аудитора буде внесення до договору пункту, що зобов'язує замовника надавати допомогу ауди­тору в процесі перевірки (виділення працівників для надання допомоги при про­веденні інвентаризації, надання аудиторові транспорту і готелю у разі необхідно­сті відрядження тощо). Аудиторські фірми іноді вносять у договір пункти про надання замовнику додаткових конкретних послуг, а також пункти про оплату фак­тично виконаної роботи аудитора у випадку одностороннього розірвання догово­ру замовником.

Для того щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе зо­бов'язань, умов їх виконання та прийнятого ступеня відповідальності, необхідно максимально чітко обумовити в договорі всі суттєві аспекти взаємодії, які виникають у зв'язку з його укладанням.

Положення, які містить договір

Детальний зміст договору на проведення аудиту може бути різним залежно від конкретної ситуації, проте існує ряд моментів, які в будь-якому разі повинні знайти відображення в договорі. Договір обов'язково повинен містити такі по­ложення:

- мету аудиту;

- масштаб аудиту, враховуючи посилання на чинне законодавство, стандарти, нормативи та інші аналогічні документи (до поняття масштабу аудиту вхо­дить необхідний обсяг та глибина перевірки, склад, кількість і обсяг аудитор­ських процедур);

- можливість доступу до будь-яких записів, документації та іншої інформації, необхідної для проведення аудиту;

- відповідальність керівництва підприємства, яке перевіряється, за надану ау­дитору інформацію (при необхідності обумовлюється вимога про одержання від керівництва підприємства письмового підтвердження, яке стосується на­даної інформації);

- умови відповідальності за початкові залишки при першому проведенні ауди­ту або якщо попередні перевірки виконувалися іншим аудитором;

- зауваження про те, що у зв'язку з сутністю перевірки та інших властивих ау­диту обмежень існує можливість і навіть імовірність того, що будь-які, на­віть суттєві, помилки можуть залишитися невиявленими;

- форма, в якій замовнику буде видана інформація про результати проведеної аудитором роботи (обсяг та склад переданої замовнику документації).

Крім того, договір може містити такі положення:

- угоди, які стосуються залучення до перевірки інших аудиторів та експертів із певних аспектів аудиту;

- угоди, які стосуються залучення до перевірки внутрішніх аудиторів та іншо­го персоналу замовника;

- порядок розрахунків за виконання робіт із проведення аудиту;

- будь-які можливі обмеження аудиторських зобов'язань;

- посилання на будь-які додаткові угоди між аудитором та замовником.

Структура договору

У преамбулі договору після зазначення назви та номера договору, місця і дати його підписання наводяться назви сторін, які уклали договір (замовник та вико­навець), а також прізвища посадових осіб, які підписали договір від імені кожної сторони.

Розділ "Предмет договору" повинен містити назву аудиторської послуги ("про­ведення аудиту" або "аудиторська перевірка"), мету аудиту і характеристику мас­штабу аудиту.

Розділ "Зобов'язання сторін" повинен містити перелік та характеристику зо­бов'язань, які бере на себе кожна зі сторін.

При цьому перелік зобов'язань замовника повинен містити такі положення:

- надання аудитору можливості доступу до будь-яких записів, документації та іншої інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірки;

- відмова від будь-яких дій, які чиняться з метою впливу на думку аудитора;

- зобов'язання щодо приймання та оплачування робіт;

- інші зобов'язання.

Перелік зобов'язань аудитора повинен містити:

- дотримання умов конфіденційності інформації та інших принципів аудиту;

- опис форми, в якій замовнику буде видана інформація про результати прове­деної аудитором роботи (обсяг та склад переданої замовнику документації);і

- дотримання вимог до якості у відповідності з національними нормативами аудиту, законодавчими актами та іншими критеріями (вказати, яких саме);

- зобов'язання інформувати замовника у разі, якщо в процесі роботи виявить­ся її недоцільність;

• інші зобов'язання.

Розділ "Порядок здавання та приймання робіт" повинен містити перелік, харак­теристику та послідовність процедур, які виконуються сторонами при передачі ре­зультатів роботи, а також умови та порядок оформлення відмови замовника від приймання виконаної роботи.

Розділ "Термін виконання робіт" повинен містити тривалість виконання роботи, дати її початку і закінчення, а також терміни надання результатів виконаної роботи.

Розділ "Вартість робіт та порядок розрахунків" містить відомості про розмір і порядок оплати виконаних робіт.

Для визначення вартості аудиторських послуг застосовуються чинні на даний момент в Україні форми і види їх оцінки, а саме:

- акордна оплата — сума оплати за всю роботу визначається після ознайомлен­ня аудитора з особливостями діяльності замовника, оцінки орієнтовного ауди­торського ризику і приблизної трудомісткості роботи;

- погодинна оплата — найпоширеніша на ринку аудиторських послуг у всіх країнах. У цьому випадку при виникненні непередбачених обставин та збіль­шення трудомісткості аудиторської перевірки прямо пропорційно змінюєть­ся вартість робіт. Погодинна оплата базується на оцінці вартості однієї годи­ни (дня) роботи аудитора і залежить від його кваліфікації;

- відрядна оплата застосовується, як правило, при поновлюванні бухгалтер­ського обліку. Розрахунок проводиться виходячи із визначення вартості одні­єї операції, виконаної аудитором, або вартості однієї операції звітності;

- оплата за результатами — аудитор відмовляється від наперед визначеної су­ми за надану послугу, а встановлює оплату у вигляді частки від зекономле­них для замовника фінансових ресурсів, що були виявлені в результаті визна­чення помилок і неточностей при веденні бухгалтерського обліку, оформленні документації, сплати податків тощо. Як правило, встановлюєть­ся певний відсоток від економії;

- комбінована оплата — це будь-які комбінації із вищенаведених форм і видів оплати аудиторських послуг. Наприклад, в угоді, крім акордної оплати, виз­начений відсоток від економії або резерв на непередбачені обставини.

Розділ "Відповідальність сторін" містить умови відповідальності кожної сторо­ни (які саме випадки тягнуть настання відповідальності і в якому вигляді передба­чена відповідальність). У договорі на проведення аудиту виділяються відповідаль­ність аудитора і відповідальність замовника. Під відповідальністю аудитора маються на увазі моральні й матеріальні зобов'язання аудитора перед замовником у відповідності з чинним законодавством та договором сторін. Аудитор несе відповідальність за свій висновок про повноту і достовірність фінансової звітності. Під відповідальні­стю замовника слід розуміти його зобов'язання надавати повну інформацію для ауди­торської перевірки, складати фінансову звітність, що відповідає чинному законодав­ству і нормативним документам, та використовувати аудиторський висновок за призначенням. Доцільно також обумовити аспекти, за які не несе відповідальності та чи інша сторона.

У цьому розділі обумовлюється відповідальність за початкові залишки при пер­шому проведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншим аудито­ром. У даному розділі також повинно міститися зауваження щодо терміну дії відпо­відальності.

Розділ "Термін дії договору" містить дати початку та закінчення дії договору.

Розділ "Реквізити сторін" містить юридичні адреси та платіжні реквізити кожної сторони.

Розділ "Особливі умови" містить положення, які сторони вважають за необхідне обумовити та які не знайшли відображення в попередніх розділах договору. Тут, зо­крема, подається:

- зауваження про те, що будь-які, навіть суттєві, помилки можуть залишитися невиявленими;

- умови відмови виконавця від продовження робіт на будь-якому етапі;

- умови подовження терміну виконання робіт;

- посилання на будь-які додаткові угоди до даного договору, а також на додат­ки до договору;

- порядок розв'язання спорів за даним договором;

- інші умови.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Приклад укладеного договору представлено нижче.