- •Зміст поняття «охорона праці»
- •Соціально-економічне значення охорони праці
- •1.3 Мета і завдання предмету “Охорона праці”
- •1.5. Додаткові вимоги при підготовці робітників для виконання робіт з підвищеною небезпекою
- •Соціально-економічне значення охорони праці.
- •Законодавство України про охорону праці
- •2.2. Закон України " Про охорону праці" (14.10.1992 р.)
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Інструкції та інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, основні вимоги до них і порядок їх розроблення
- •Додаток
- •Перелік
- •3.1 Основні положення Кодексу законів про працю України (1972 р. Із змінами та доповненнями)
- •Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •3.3 Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •4.1 Типове положення про навчання з питань охорони праці.
- •Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •4.3. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •Інструктажі з питань охорони праці
- •Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •4.6 Зразок протоколу засідання комісії з перевітки знань з питань охорони праці Додаток 1
- •Протокол № ____
- •Типове положення про службу охорони праці.
- •Основні завдання служби охорони праці
- •Служба охорони праці
- •Відповідно до Закону України “Про охорону праці”, з метою створення безпечних та нешкідливих умов праці пропоную Вам усунути такі порушення та недоліки:
- •Припис одержав
- •5.1.2. Функціональні обов’язки та права служби охорони праці
- •5.1.3. Відповідальність працівників служби охорони праці.
- •5.2. Фінансування охорони праці. Фонди охорони праці.
- •5.2.1 Державний фонд охорони праці
- •5.2.2 Галузеві фонди охорони праці
- •5.2.3. Регіональні фонди охорони праці
- •5.2.4. Фонди охорони праці підприємств
- •5.2.5. Відрахування госпрозрахунковими підприємствами коштів до фондів охорони праці
- •5.2.6 Порядок визначеня розмірів коштів фондів та їх обліку
- •5.2.7. Порядок і строки перерахування коштів до фондів
- •5.2.8. Порядок використання коштів фондів
- •6.1. Вимоги Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •6.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування та облік аварій
- •Акт про нещасний випадок
- •Про нещасний випадок
- •6.7. Положення про комісію з питань охорони праці підприємства
- •7.1. Колективний договір, його укладення і виконання
- •Тривалість робочого часу
- •Охорона праці жінок, неполітніх та інвалідів
- •7.4. Порядок забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту.
- •8.1 Фізіологія праці.
- •8.2 Предмет вивчення психології безпеки праці
- •2) Увага
- •3) Мислення
- •Ризик і обережність
- •Сенсомоторні реакції
- •Характер і темперамент
- •8.4 Алкоголізм і безпека праці.
- •8.5. Система управління охороною праці.
- •8.6 Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
Характер і темперамент
Характер - сукупність найбільш стійких психічних рис особливості людини, які виявляються в її вчинках і діях. Основні риси характеру поділяються на 4 групи:
а) виражає відношення людини до суспільних явищ і подій: мужність чи боягузство, принциповість чи безпрнципність, оптимізм чи песимізм тощо;
б) визначає ставлення людини до інших людей: товарискість чи замкнутість, відвертість чи скритність, чуйність чи черствість, довірливість чи недовірливість, ввічливість чи грубість, правдивість чи брехливість тощо;
в) виражає ставлення людини до праці: працелюбність чи лінощі, акуратність чи недбалість, ініціативність чи рутинність, добросовісність чи безвідповідальність;
г) визначає ставлення людини до себе: висока вимогливість чи самозакоханість, соромливість, егоїзм чи альтруїзм.
Темперамент – індивідуальна особливість психіки людини, в основі якої лежить відповідний тип нервової системи. Він виявляється в силі, швидкості, напружності й урівноваженості перебігу психічних процесів індивіда, в яскравості та стійкості його емоцій і настроїв.
За давньогрецьким лікарем Гіпократом люди поділяються на чотири типи темпераментів:
холеричний (сильний, рухливий);
сангвінічний (сильний, рухливий, врівноважений);
флегматичний (сильний, врівноважений);
меланхолічний (рухливий).
8.4 Алкоголізм і безпека праці.
Алкоголізм є великим соціальним злом. Більшість злочинів скоюється в стані сп’яніння. Алкоголь украй негативно впливає на центральну нервову систему, Порушується розумова і фізична працездатність, посилюється втома про що свідчить запис роботи м’язів. Алкоголь знижує працездатність на 16-17%, при цьому втома настає швидше, ніж звичайно. Особливо різко знижуться працездатність у осіб, професійна діяльність яких вимагає посиленої уваги і значного напруження. Відомо, що чим складніше робота, тим менша доза алкоголю стає причиною виробничого травматизму.
Алкоголь знижує швидкість розумової діяльності. А.П.Лаптєв зазначає, що у футболістів після випитої кружки пива швидкість складної рухової реакції знижується у середньому на 12-16%, точність реакцій на рухомий об’єкт – на 17-21%, точність м’язових зусиль – на 14-19%.
Алкоголь порушує нормальну функцію головного мозку, внаслідок отруєння (інтоксикації). Це порушення пояснюється тим, що спирт особливо інтенсивно накопичується в нервовій тканині. Тому в мозку його концентрація набагато більша, ніж у крові.
Після приймання навіть невеликих доз алкоголю знижуєтьася стійкість і інтенсивність уваги, сповільнюється її переключення, порушуються процеси мислення і пам’яті. Працівникові треба більше часу, щоб оцінити виробничу ситуацію і прийняти рішення, а це знижує його готовність до дії. Одночасно знижується гострота зору, порушуються окомір і здатність розрізняти кольори (особливо погано сприймаються відтінки червоного кольору), звужується поле зору, збільшується час відновлення зору після засліплення, порушується координація рухів, їх точність, різко збільшується час реакції, маскується почуття втоми при наявності втоми і зниженні працездатності.
Однак найьільш небезпечним є неадекватне ставлення п’яної людини до свого стану, оскільки алкоголь загальмовує центри кори головного мозку, які контролюють дії і вчинки. Вона переоцінює свої можливості і недооцінює складність виробничої ситуації. П’яний за кермом, верстаком чи на іншому робому місці набагато небезпечніший, ніж хворий чи працівник у стані навіть вираженої втоми.
Збільшення часу реакції прямо залежить від кількості випитого алкоголю. Після приймання 75 г чистого алкоголю час загальної реакції людини збільшується в 2-2,5 рази, якщо випито 100 г – у 2-4 рази, 150 г – у 3-5 разів, 175 г – у 6-9 разів.
Людина, яка зловживає алкоголем, дратівлива, емоційно нестійка, погано спить, швидко втомлюється. У 70% нічний сон не знімає втоми, тому вже на початку робочого дня працездатність такої людини знижена, а значить і підвищена схильність до скоєння нещасного випадку.
Коефіцієнт небезпеки виникнення ДТП збільшується з підвищенням концентрації алкоголю в крові водія. Особливо збільшується така небезпека при концентрації алкоголю в крові понад 1,2 %. При наявності в крові водія 0,5-1,0% алкоголю виникають збудження, різкість рухів, надмірний оптимізм при оцінці дорожної ситуації, помилковість суджень. Якщо вміст алкголю становить у крові 1,0 – 1,5 %, у декілька разів збільшується час реакції, виявляється агресивність, недбале ставлення до інших учасників руху, необгрунтований ризик, порушується координація рухів. При 1,6 – 2% водій не може оцінити і розрахувати швидкість, у нього порушується координація рухів. При вмісті алкоголю в крові понад 2%, водій не може правильно керувати автомобілем, не орієнтується в дорожній ситуації, іноді не може ввімкнути запалювання. При надто велтких дозах алкоголю в крові спостерігається навіть секундна втрата свідомості, що на великій швидкості чи в умовах інтенсивного дорожного руху може завершитися катастрофою. З точки зору безпеки дорожнього руху навіть мінімальне перевищення фізіологічного вмісту алкоголю в крові недопустиме.
Вплив алкоголю на організм людини і її працездатність визначається не тільки кількістю випитого, але й багатьма іншими факторами. Якщо алкоголь вживати на порожній шлунок, він швидше всмоктується, і людина швидше п’яніє. Швидше і сильніше діє алкоголь на людей під час хвороби, при втомі, а також у стані збудження. Ступінь сп’яніння після приймання однієї і тієї ж дози залежить від індивідуальної сприятливості, віку, статі, маси тіла і ступеня звикання. Одна й та ж доза алкоголя у різних людей спричинюється до неоднакових порушень у перебізі фізіологічних і психічних процесів і по-різному впливає на їх працездатність і діяльність.
Важливо також знати час дії алкоголю на організм. Алкоголь всмоктується через 20-30 хвилин після вживання, але із збільшенням дози найбільший ступінь спостерігається через 1-1,5 години. Перші прикмети сп’яніння з’являються після прийняття 0,5 мг на 1 кг маси, тобто 30 г алкоголю для людини масою 60 кг. Після прийняття 80 г горілки чи 500 г пива алкоголь діє протягом доби. Якщо людина ввечнрі випила, зранку її не можна вважати тверезою.
Таким чином, треба констатувати, що алкоголізм не сумісний з поняттям безпеки праці.
