- •Зміст поняття «охорона праці»
- •Соціально-економічне значення охорони праці
- •1.3 Мета і завдання предмету “Охорона праці”
- •1.5. Додаткові вимоги при підготовці робітників для виконання робіт з підвищеною небезпекою
- •Соціально-економічне значення охорони праці.
- •Законодавство України про охорону праці
- •2.2. Закон України " Про охорону праці" (14.10.1992 р.)
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Інструкції та інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, основні вимоги до них і порядок їх розроблення
- •Додаток
- •Перелік
- •3.1 Основні положення Кодексу законів про працю України (1972 р. Із змінами та доповненнями)
- •Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •3.3 Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •4.1 Типове положення про навчання з питань охорони праці.
- •Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •4.3. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •Інструктажі з питань охорони праці
- •Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •4.6 Зразок протоколу засідання комісії з перевітки знань з питань охорони праці Додаток 1
- •Протокол № ____
- •Типове положення про службу охорони праці.
- •Основні завдання служби охорони праці
- •Служба охорони праці
- •Відповідно до Закону України “Про охорону праці”, з метою створення безпечних та нешкідливих умов праці пропоную Вам усунути такі порушення та недоліки:
- •Припис одержав
- •5.1.2. Функціональні обов’язки та права служби охорони праці
- •5.1.3. Відповідальність працівників служби охорони праці.
- •5.2. Фінансування охорони праці. Фонди охорони праці.
- •5.2.1 Державний фонд охорони праці
- •5.2.2 Галузеві фонди охорони праці
- •5.2.3. Регіональні фонди охорони праці
- •5.2.4. Фонди охорони праці підприємств
- •5.2.5. Відрахування госпрозрахунковими підприємствами коштів до фондів охорони праці
- •5.2.6 Порядок визначеня розмірів коштів фондів та їх обліку
- •5.2.7. Порядок і строки перерахування коштів до фондів
- •5.2.8. Порядок використання коштів фондів
- •6.1. Вимоги Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •6.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування та облік аварій
- •Акт про нещасний випадок
- •Про нещасний випадок
- •6.7. Положення про комісію з питань охорони праці підприємства
- •7.1. Колективний договір, його укладення і виконання
- •Тривалість робочого часу
- •Охорона праці жінок, неполітніх та інвалідів
- •7.4. Порядок забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту.
- •8.1 Фізіологія праці.
- •8.2 Предмет вивчення психології безпеки праці
- •2) Увага
- •3) Мислення
- •Ризик і обережність
- •Сенсомоторні реакції
- •Характер і темперамент
- •8.4 Алкоголізм і безпека праці.
- •8.5. Система управління охороною праці.
- •8.6 Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь
Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння (далі - профзахворювання) підлягають розслідуванню.
Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ та Мінпраці.
Зв'язок профзахворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санїтарно-ппєнічної характеристики умов праці, яка складається санепідстанцією за участю спеціалістів (представників) підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається за запитом керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділення профпатології міської (обласної) лікарні.
Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичних установ та закладів охорони здоров'я, яким наданотаке право (додаток 11), і спеціалістів (представників) підприємства.
Якщо на час складання санітарно'гігієнічної характеристики умов праці потерпілий не підпадав під дію чинників виробничого середовища, що могли викликати профзахворювання, враховується його попередня робота, пов'язана з дією несприятливих виробничих факторів.
Власник організовує розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення.
Розслідування профзахворювання проводиться комісією у складі представників: сан е підстанції (голова комісії), лікувально-профілактичної установи (закладу), підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки.
До розслідування в разі необхідності можуть залучатися представники інших органів.
У розслідуванні причин професійних захворювань інфекційної та паразитарної етіології обов'язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології санепідстанції.
Розслідування причин двох та більше випадків профзахворювань у однієї особи проводиться у міру визначення цих захворювань за наявності повідомлення. В акті розслідування зазначається, що раніше у цієї особи було виявлено профзахворювання (найменування діагнозу), та рік виявлення,
Власник зобов'язаний подати комісії з розслідування дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію на цей процес (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки праці тощо), забезпечити комісію приміщенням, транспортом і засобами зв'язку, організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування.
Комісія з розслідування зобов'язана:
- скласти програму розслідування причин профзахворювання;
- розподілити функції між членами комісії;
- розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;
- провести розслідування обставин та причин профзахворювання;
- скласти акт розслідування за встановленою формою (додаток 14), в якому намітити заходи щодо запобігання розвиткові профзахворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також визначити осіб, які не виконали норми (правила, гігієнічні регламенти).
Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці хворого за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписи державного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення посадових осіб і працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням профзахворювання.
Акт розслідування причин профзахворювання складається комісією з розслідування у п'яти примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається власником хворому, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, і профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта надсилається санепідемстанцією для аналізу і контролю за здійсненням заходів. Перший примірник акта розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років.
Власник зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення розслідування причин профзахворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання профзахворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення профзахворювання.
