Технологія саморозвитку (м. Монтессорі)

Мета і завдання

Головна мета школи Марії Монтессорі – сприяти природному процесу саморозвитку, створювати довкілля, яке сприяє цьому.

Завдання

1. Навчити дитину якомога раніше здійснювати свій вибір.

2. Виробити в дитині вміння користуватися наданими свободою і довірою.

3. Допомогти дитині створювати і підтримувати навколо себе порядок.

4. Навчити в ранньому дитинстві шанувати закон.

5. Навчити терпимого і шанобливого ставлення до всіх оточуючих.

6. Створити умови для розвитку в дитини почуття любові й поваги до самого себе.

7. Тренувати волю дитини в ранньому дитинстві, щоб ви­робити цивілізовану поведінку в будь-якій ситуації.

8. У ранньому дитинстві сформувати культуру поводження з усіма навколишніми предметами.

9. Навчити дитину в ранньому дитинстві самостійно пла­нувати свою діяльність і досягати наміченого.

Історія виникнення технології

Марія Монтессорі (1870—1952) — видатний італійський пе­дагог, реалізувала ідеї раннього розвитку і вільного виховання.

Марія Монтессорі народилася в сім'ї інженера-будівельника Александро Монтессорі і Ренільди Стоппарі. Матері Марії в освіті було відмовлено, тому всі її сили були спрямовані на виховання доньки. Вона підгримувала в дитині прагнення до відкриття нового і невідомого, прагнення до свобода, при­щеплювала якості лідера. Якось, серйозно захворівши, Марія сказала матері: "Не бійся, мамо, я не можу померти, мені занадто багато треба буде зробити".

У 16 років Марія стає єдиною дівчиною, зарахованою до Політехнічного інституту. Її завзятість у здобутті освіти була настільки велика, що навіть у театр вона ходила з підручни­ком математики. Після закінчення інституту Марія починає займатися медициною. Директор медичної школи при Римсь­кому університеті зустрів її заяву словами: "Бажання стати лікарем не тільки безпрецедентне, а й неможливе для жінок". Коли в прийомі до школи їй було остаточно відмовлено, вона звернулася по допомогу до Папи Льва XIII. Його втру­чання дозволило Марії стати першою жінкою – студенткою Римського університету.

Працювати домашнім лікарем Монтессорі не довелося — пацієнти не відчували довіри до жінки-лікаря. У 1899 році Марія взялася за дуже складну справу – виховання й освіту розумово відсталих дітей, кинутих батька­ми і взятих під опіку державою. Дітей, яких їй довірили, три­мали замкненими і кидали їм їжу, як тваринам. Суспільство відмовилося від них, Монтессорі було дозволено експериментувати з ними скільки завгодно. Саме тут зароджується знаменитий "метод Монтессорі", поширений у сьогоднішніх європейських загальноосвітніх школах. Незабаром діти, які навчалися за цим методом, показали надзвичайні результати. У 1907 ропі Марія відкрила школу, яку назвали «Будинком дитини». Через два роки школа Марії Монтессорі стала відома всьому світу.

Педагогічна система Монтессорі випливає з ідей двох французьких лікарів — Ітара і Сегена. Ітар відомий тим, що довів можливість за допомогою особливих вправ виховувати розумово відсталих дітей. Він же обґрунтував розвиток слуху в глухонімих дітей. Едуард Сеген у фізично слабких дітей запропонував розвивати рухову здатність, застосовуючи вправи з імітації. Після цього йде систематичне виховання зовнішніх відчуттів, ознайомлення з формами предметів, інте­лектуальне і моральне виховання.

Монтессорі вирізнила в метода Сегена провідну роль духовного моменту – педагог повинен уміти звертатися до людини, яка дрімає в душі дитини. Учитель є каталізатором процесу виховання або його помічником. Діти можуть робити помилки, але вчитель не має права критикувати учнів, оскільки дитина має почуття гідності.

Коли прийшов до влади Муссоліні, Монтессорі вигнали з Італії за непокірливість і вона перетворилася в^ "громадянку світу". У 1912 році її книгу "Метод Монтессорі" було перекладено англійською мовою, у 1939 році опубліковано книгу "Таємниця дитинства", а в 1949 році — "Абсорбуючий розум". Марію тричі висували на здобуття Нобелівської премії, їй було вручено орден Почесного легіону, кілька країн присудили їй докторський ступінь.

В особистому житті Марія була глибоко нещаслива. На­вчаючи і виховуючи дітей чотирьох континентів, через низку трагічних обставин вона була відлучена від виховання влас­ної дитини. Можливо, такою була їй плата за всесвітній успіх.

Ідеї Монтессорі зародилися на початку XX століття, а наприкінці його дістали всесвітнє визнання. У Швейцарії в де­яких містах систему введено законом. У Великій Британії засновано Товариство імені Монтессорі. Багато шкіл існує у Франції та Бельгії. Не сприймають цю систему в Німеччині, а в Росії, Україні – із загальнозростаючим інте­ресом. Існує проект "Система Монтессорі в Росії", який є одним з напрямів роботи міжнародного освітнього проекту Метрополіс, розробленого відповідно до угоди Міністерства науки й освіти Нідерландів.

Портрет Марії Монтессорі прикрашає грошову купюру Італії.